Автор - доктор філософських наук,

професор СИДОРЕНКО Л.І.

Філософські проблеми сучасного природознавства. Програма для магістрів біологічного факультета. Розділ 1. Наука як предмет філософського осмислення.

Сучасний філософський образ науки. Специфіка і основні аспекти філософського вивчення науки. Наука як соціокультурний феномен і як процес отримання нових звань.Наука як специфічна форма пізнаная світу. Культурно-філософські витоки наукової раціональності. Наука як форма людської діяльності. Наука і суспільство. Функції науки в житті людини і суспільства - гносеологічна, практична, соціальна. Наука як соціальна сила. Світоглядний смисл і світоглядні проблеми науки. Вплив науки на суспільну психологію і психологію особистості. Наука і освіта. Сциентиська модель освіти і її сучасна модернізація.Диференціація і інтеграція в сучасній науці.

Розділ 2. Методологічні традиції природничонаукового пізнання.

Наука як процес отримання нового знання. Становлення класичного ідеалу раціональності в добу Нового часу. Метафізичний метод наукового пізнання. Емпіризм Бекона і раціоналізм Декарта як методологічне обгрунтування класичного ідеалу наукової раціональності. Культурно-світоглядні ідеали Просвітництва і їх вплив на уявлення про можливості наукового пізнання в удосконаленні суспільства і людини. Німецький класичний раціоналізм як кульмінаційна точка втілення класичного ідеалу раціональності в методоло- гічну модель пізнання світу.

Некласична філософія і її відношення до наукового пізнання світу. Е.Гуссерль: новий шлях пошуку універсального методу наукового пізнання, ірраціоналізм як нова, порівняно з раціоналізмом, традиція вирішення проблем пізнання людини і світу. Проблема абсолютних засад пізнання світу з точки зору класичного екзистенціалізму. С.К'єркегор: концепція екзистенціальної істини. М.Хайдеггер про дійсну сутність наукового пізнання і його обмеженість щодо пізнання людини. Соціальна критика наукової раціональності /Т.Адорно, М.Хоркхаймер, Г.Маркузе, Ю.Хабермас/.

Позитивіська традиція в природознавстві. Проблема історії науки в постпозитивізмі. Методологічний плюралізм П.Фейєрабенда. Структуралізм і його методологічні можливості в сучасній науці.

Утвердження нових варіантів методології в сучасному природознавстві. Синергетика як новий світоглядний і методологічний варіант осмислення існування природи, суспільства і людини. Можливості герменевтичного методу в науці.

Розділ 3.Структура сучасного природознавства як системи знань про природу.

Наука як система об'єктивних знань. Поняття об'єкту, предмету і суб'єкту природничонаукового дослідження. Проблема наукової істини і традиції її розв'язання.

Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання. Об'єкт емпіричного пізнання і логічні форми емпіричного знання. Об'єкти теоретичного пізнання. Логічні форми теоретичного знання. Теорія, її можливості і місце в приридничонауковому пізнанні. Функції наукової теорії. Структура і види наукових теорій. Дедуктивна теорія як традиційний ідеал побудови теорії і його обмеженість. Специфіка теорій в науках про природу, об'єкт яких розвивається. Теорії в біології, географії, геології. Поняття засад наукового пізнання. Проблема пошуку універсальних засад природничонаукового пізнання, ідеали і норми наукового пізнання.Наукова картина світу І її основні функції в природничонауковому пізнанні. Філософські засади наукового пізнання. Класична, некласична і постнекласична наука і відповідні філософські засади. Раціональність постнекла-сичної науки: нові стандарти теоретичного. Проектність і технологічність теоретичного в сучасному природознавстві. Зміни Філософських засад природознавства під впливем біології,географії, геології. Відмінність характеристик філософсько-методологічних засад наук про живе та наук про неживу природу. Специфіка теоретико-біологічного пізнання, історизм об'єкту біології та його цілісність.