1. Наука як предмет філософського осмислення.

1.1. Специфіка і основні аспекти філософського вивчення науки.

1.2. Наукове пізнання світу. Наука як система об"єктивних знань про світ.

1.3. Наука як елемент системи культури і соціальний інститут.

1.4.Методологія науки: предмет і проблеми.

1.5.Світоглядні проблеми науки.

 

2. Виникнення і предмет філософії науки.

1.1. Предметна визначеність сучасної філософії науки.

1.2. Погляди на питання про виникнення філософії науки.

1.3. Еволюція предмету філософії науки.

3. Філософія біології: предмет та проблематика – 4 г.

3.1. Предмет філософії біології.

3.2. Особливості філософії біології і їх детермінованість складністю об’єкта біологічного дослідження.

3.3. Структура проблематики філософії біології в 90-ті роки ХХ ст. – на початку ХХІ ст.

3.4. Біофілософія: проблемне поле та дослідницькі завдання

 

4. Генеза науки.

4.1. Антична наука як передумова виникнення науки Нового часу.

4.2. Наука як сутнісне явище Нового часу.

4.3.Наука і техногенна цивілізація. Вплив світоглядних засад техногенної цивілізації на наукове пізнання.

5. Етика науки.

5.1.Предметна визначеність етики науки.

5.2.Етичне самовизначення науки. Проблема співвідношення свободи наукової творчості і гуманістичних орієнтацій і варіанти її розв'язання.

5.3.Поняття персональної етики, морального вибору, моральної відповідальності в сучаcній етиці науки.

5.4."Виклик" біології щодо філософії. Проблема "нового етосу науки".

5.5.Поняття і предмет біоетики.

5.6.Екологічна етика.

6. Проблема походження та сутності живого як центральна філософська проблема біології.

6.1. Філософський характер проблеми походження та сутності живого.

6.2. Походження та сутність живого з натурфілософських позицій античності.

6.3. Сутність живого в механістичній картині біологічного світу.

6.4. Еволюціонізм як нова світоглядна пропозиція в поясненні походження та сутності живого.

6.5. Сутність живого в біології ХХ ст.: субстратний, енергетичний та інформаційний підходи.

 

7. Проблема розвитку біологічного світу.

7.1. Філософська ідея розвитку та її світоглядні можливості в науковому пізнанні.

7.2. Розвиток як сутнісна риса біологічних об’єктів і логіка її осмислення в біології.

7.3. Основні етапи формування еволюційних уявлень в біології.

7.4. Еволюційна теорія Ч.Дарвіна та її філософські засади.

7.5. Синтетична теорія еволюції: філософські засади та методологічні орієнтації.

8. Проблеми етики науки в сучасній біології.

8.1. Етика науки: предмет і проблемна визначеність.

8.2. Потреба етичного самовизначення біології в 70х – 80х рр. ХХ ст.

8.3. Поняття біоетики та її проблеми.

8.4. Формування екологічної етики.

9. Структура та особливості біологічного пізнання.

Заняття 1.

9.1. Емпіричний рівень біологічного дослідження: метод і форми знання.

9.2. Теоретичний рівень біологічного дослідження: відтворення сутності живого.

9.3. Методи і форми теоретичного пізнання живого.

Заняття 2.

9.4. Проблема теоретичного синтезу знань в біології другої пол. ХХ ст.

9.5. Поняття засад наукового знання. Ідеали і норми наукового знання, наукова картина світу, філософські засади.

9.6. Типи наукової раціональності. Класична, некласична та постнекласична біологія.