- •Статистична обробка даних аналізу об'єктів навколишнього середовища
- •Теоретичні відомості
- •Значень довірчої вірогідності р
- •Завдання для самостійної роботи
- •Запитання до самоперевірки:
- •Способи вираження концентрацій розчинів і алгоритм розрахунків при приготуванні розчинів заданої концентрації
- •Теоретичні відомості
- •100 Г розчину містить 20 г nh4Cl,
- •80Г розчину містить х г nh4Cl
- •159,6 Г CuSo4 міститься в 249,6 г CuSo4∙5h2o,
- •100Г CuSo4 міститься в х г CuSo4∙5h2o,
- •Завдання для самостійної роботи
- •Запитання до самоперевірки:
- •Методи хімічного аналізу
- •Хід роботи
- •Запитання до самоперевірки:
- •Фотометричне визначення концентрації речовини
- •Реактиви та обладнання:
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Запитання до самоперевірки:
- •Визначення іонів карбонату та бікарбонату у водній витяжці ґрунту
- •Обладнання та реактиви:
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Запитання до самоперевірки:
- •Визначення діоксиду карбону карбонатів
- •Обладнання та реактиви:
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи:
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Запитання до самоперевірки:
- •Визначення обмінної кислотності ґрунту
- •Обладнання та реактиви
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Запитання до самоперевірки
- •Визначення гідролітичної кислотності за методом Каппена в модифікації цінао
- •Обладнання та реактиви:
- •Хід роботи
- •Запитання до самоперевірки:
- •Визначення і оцінка кислотно-основної буферності ґрунту
- •Реактиви та обладнання
- •Теоретичні відомості
- •За діапазонами значень рН
- •Хід роботи
- •Запитання до самоперевірки:
- •Визначення суми поглинутих основ за методом Каппена та ступеню насичення ґрунту основами
- •Обладнання та реактиви:
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Запитання до самоперевірки:
- •Визначення хлоридів у ґрунті
- •Обладнання та реактиви:
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Визначення вмісту Cu, Zn, Cr, Fe у воді методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії
- •Обладнання та реактиви:
- •Хід роботи
- •Запитання до самоперевірки
- •Фотометричне визначення Феруму з сульфосаліциловою кислотою
- •Обладнання та реактиви:
- •Загальні відомості:
- •Хід визначення
- •Запитання до самоперевірки:
- •Визначення вмісту нітратів у сільськогосподарській продукції
- •Обладнання та реактиви:
- •Теоретичні відомості
- •Суть методу
- •Хід роботи
- •Запитання до самоперевірки:
Хід роботи
Метод заснований на реакції поглинутих основ ґрунтів з хлоридною кислотою та наступним титруванням натрій гідроксидом залишку кислоти, що не вступила в реакцію. Цей метод не поширюється на карбонатні, засолені ґрунти та ґрунти, що містять в собі гіпс.
Підготовка проби ґрунту до аналізу
Зразки ґрунту що надходять на аналіз, доводять до повітряно-сухого стану подрібнюють, пропускають через сито з округлими отворами діаметром 1-2 мм і зберігають в коробках або пакетах. Пробу на аналіз із коробки відбирають ложкою або шпателем, попередньо перемішуючи на всю глибину коробки. З пакету ґрунт висипають на рівну поверхню, ретельно перемішують, розподіляють шаром не більше 1 см. Пробу на аналіз відбирають не менш, ніж з 5-ти місць кожного пакету. Маса проби – 10г.
Приготування суспензії.
Проби ґрунту масою 10г, а для чорнозему 5г зважують з похибкою не більше 0,1 г і пересипають в конічні колби ємністю 100см3. До проби дозатором або циліндром доливають 50 см3 розчину хлоридної кислоти. Допустимо пропорційне збільшення маси проби та об`єму розчину хлоридної кислоти при збереженні співвідношення між ними з похибкою не більше 2%. Зменшення маси ґрунту не допустиме. Ґрунт з розчином перемішують протягом 1 год. на магнітній мішалці і залишають на 24 год. Визначення суми поглинутих основ можливо як у відстої, так і в фільтраті.
Фільтрування суспензії
Суспензію фільтрують через паперові фільтри. Першу каламутну порцію фільтрату об’ємом 10-15см3 відкидають. Фільтрати використовують для наступного аналізу.
Приготування титруючого розчину
Приготування розчину натрію гідроксиду молярної концентрації с (NаОН)=0,1 моль/дм3 (0,1н) з стандарт-титрів.
Визначення суми поглинутих основ
В хімічний стакан відбирають дозатором або піпеткою 25см3 фільтрату або відстою. Стакан поміщають на магнітний змішувач. Заповнюють бюретку розчином натрій гідроксиду. В пробу витяжки занурюють електродну пару і кінчик дозуючої трубки-бюретки. На блоці автоматичного титрування встановлюють значення еквівалентної точки, рівній 8,2 одиниці рН. Вмикають магнітний змішувач, рН-метр і блок автоматичного титрування. Коли показник рН-метра встановляться, відкривають кран бюретки, титрують пробу. Закінчивши титрування реєструють витрату натрію гідроксиду по бюретці. Аналогічно проводять титрування 25см3 розчину хлоридної кислоти.
При відсутності блоку автоматичного титрування проби відбирають в конічні колби і титрують вручну, контролюючи рН за допомогою рН-метра або індикатора фенолфталеїну, до появи яскраво-рожевого забарвлення, що не зникає протягом 1 хв. У випадку випадання осаду полуторних окислів при титруванні з фенолфталеїном забарвлення необхідно спостерігати в прозорому шарі над осадом.
Аналогічно проводять титрування 25см3 розчину хлоридної кислоти.
Обробка результатів
1. Суму поглинутих основ (S) в мілімолях в 100г ґрунту визначають за формулою:
де V0 – об`єм розчину NаОН, який витратили на титрування проби хлоридної кислоти, см3; V – об`єм розчину NаОН, який витратили на титрування витяжки, см3; с – концентрація розчину NаОН, ммоль/см3; m – маса наважки ґрунту, відповідна взятому для титрування об’єму витяжки, г; 100 – коефіцієнт перерахунку на 100г ґрунту.
За результат аналізу приймають значення одиничного визначення суми поглинутих основ. Результат аналізу виражають в мілімолях в 100г ґрунту і в відсотках з округленням до першого десяткового знака.
За даними табл. 1 дають оціночну характеристику вмісту в ГВК катіонів.
Таблиця 1 – Оцінка ґрунтів за величиною суми поглинутих основ
сума поглинутих основ, мілімоль/100г ґрунту |
рівень ознаки |
0-5,0 |
Дуже низький |
5,1-10,0 |
низький |
10,1-15,0 |
Середній |
15,1-20,0 |
Підвищений |
20,1-30,0 |
Високий |
Більше 30 |
Дуже високий |
Визначення ступеня насичення ґрунту основами
ступінь насичення ґрунту основами – це відношення суми поглинутих основ до ємності поглинання катіонів ґрунтом, виражене в процентах. ступінь насичення основами визначають для характеристики кислих ґрунтів.
Для встановлення ступеня насичення ґрунту основами визначають суму поглинутих основ і гідролітичну кислотність. Сума цих величин характеризує загальну ємність поглинання. ступінь насичення ґрунту основами (V) в процентах обчислюють за формулою:
,
де S – сума поглинутих основ, мілімоль в 100г ґрунту; Нг – гідролітична кислотність, мілімоль в 100г ґрунту; 100 – для перерахунку в проценти.
Показник ступеня насичення ґрунту основами використовують при визначенні потреби у вапнуванні кислих ґрунтів. При однаковій величині гідролітичної кислотності потреба у вапнуванні більша для ґрунтів з меншим ступенем насичення основами.
За ступенем насичення основами можна визначити, яку частку ємності поглинання становлять іони Гідрогену (ступінь ненасичення основами).
За результатами визначення суми поглинутих основ і гідролітичної кислотності ґрунтів (лабораторна робота №9) розрахувати показник ступеню насичення ґрунту основами.