
- •Статистична обробка даних аналізу об'єктів навколишнього середовища
- •Теоретичні відомості
- •Значень довірчої вірогідності р
- •Завдання для самостійної роботи
- •Запитання до самоперевірки:
- •Способи вираження концентрацій розчинів і алгоритм розрахунків при приготуванні розчинів заданої концентрації
- •Теоретичні відомості
- •100 Г розчину містить 20 г nh4Cl,
- •80Г розчину містить х г nh4Cl
- •159,6 Г CuSo4 міститься в 249,6 г CuSo4∙5h2o,
- •100Г CuSo4 міститься в х г CuSo4∙5h2o,
- •Завдання для самостійної роботи
- •Запитання до самоперевірки:
- •Методи хімічного аналізу
- •Хід роботи
- •Запитання до самоперевірки:
- •Фотометричне визначення концентрації речовини
- •Реактиви та обладнання:
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Запитання до самоперевірки:
- •Визначення іонів карбонату та бікарбонату у водній витяжці ґрунту
- •Обладнання та реактиви:
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Запитання до самоперевірки:
- •Визначення діоксиду карбону карбонатів
- •Обладнання та реактиви:
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи:
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Запитання до самоперевірки:
- •Визначення обмінної кислотності ґрунту
- •Обладнання та реактиви
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Запитання до самоперевірки
- •Визначення гідролітичної кислотності за методом Каппена в модифікації цінао
- •Обладнання та реактиви:
- •Хід роботи
- •Запитання до самоперевірки:
- •Визначення і оцінка кислотно-основної буферності ґрунту
- •Реактиви та обладнання
- •Теоретичні відомості
- •За діапазонами значень рН
- •Хід роботи
- •Запитання до самоперевірки:
- •Визначення суми поглинутих основ за методом Каппена та ступеню насичення ґрунту основами
- •Обладнання та реактиви:
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Запитання до самоперевірки:
- •Визначення хлоридів у ґрунті
- •Обладнання та реактиви:
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Визначення вмісту Cu, Zn, Cr, Fe у воді методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії
- •Обладнання та реактиви:
- •Хід роботи
- •Запитання до самоперевірки
- •Фотометричне визначення Феруму з сульфосаліциловою кислотою
- •Обладнання та реактиви:
- •Загальні відомості:
- •Хід визначення
- •Запитання до самоперевірки:
- •Визначення вмісту нітратів у сільськогосподарській продукції
- •Обладнання та реактиви:
- •Теоретичні відомості
- •Суть методу
- •Хід роботи
- •Запитання до самоперевірки:
Хід роботи
Підготовка проби ґрунту до аналізу
Відбір та консервування проб ґрунту, а також приготування водних витяжок із ґрунту, які використовують для аналізу, проводять згідно ГОСТ 26423-85. Умови відбору проб та доставки їх до лабораторії повинні включати можливість окислення двохвалентного Феруму в період від відбору проб до початку аналізу. Проби ґрунту поступають до лабораторії в герметично закритих посудинах, наприклад, в металевих стаканах з кришками, які залиті парафіном або замазкою. Аналізи проводять не пізніше однієї доби після відбору проб для визначення суми двох- та трьохвалентного Феруму. Зберігають проби в прохолодному приміщенні, при цьому повинно бути виключене попадання на них прямих сонячних променів. Пробу ґрунту доводять до повітряно-сухого стану, подрібнюють, пропускають через сито з отворами діаметром 1-2 мм, переносять пробу в пакет, перемішують на всю глибину пакета. З пакету ґрунт висипають на рівну поверхню шаром товщиною не більше 1 см. Точкові проби на аналіз відбирають не менш, чим з п’ятьох місць кожного пакету. Маса об’єднаної проби для визначення Феруму – 5 г, маса проби для визначення вмісту натрію і калію – 30 г.
Приготування водної витяжки з ґрунту
Для натрію і калію: Пробу ґрунту масою (30±0,1) г кладуть в конусні колби місткістю 250 см3, додають циліндром по 150 см3 дистильованої води. Ґрунт з водою перемішують протягом 3 хв. за допомогою пропелерного змішувача та залишають на 5 хв. для відстоювання, після чого пробу фільтрують через подвійні фільтри "біла стрічка". Першу порцію фільтрату об’ємом до 10 см3 відкидають і тільки потім починають збирати фільтрат в чисту суху колбу. Мутні фільтрати перефільтровують.
для Феруму: Пробу ґрунту масою (5,0±0,1) г кладуть в конусні колби місткістю 250 см3, додають 50 см3 сульфатної кислоти з молярною концентрацією с(1/2 H2SO4)=0,1 моль/дм3, перемішують протягом 5 хв. та фільтрують через подвійний фільтр "біла стрічка" в чисту суху колбу. Мутні фільтрати перефільтровують.
Приготування допоміжних та градуювальних розчинів для градуїровки
А. Для визначення вмісту натрію і калію
Приготування розчину з молярною концентрацією с(Na+)=0,1 моль/дм3 та калію с(К+)=0,01 моль/дм3: 5,845 г натрій хлориду і 0,746 г калій хлориду, які прожарені до постійної маси при температурі 500оС, зважують з похибкою не більше 0,001 г, кладуть в мірні колби місткістю 1000 см3 та розчинюють в дистильованій воді, доводять об’єм розчину до мітки. Приготовані розчини старанно перемішують.
Приготування градуювальних розчинів: Згідно за табл. 1 в мірні колби місткістю 250 см3 вводять відповідні об’єми розчину з молярною концентрацією натрію с(Na+)=0,1 моль/дм3 та калію с(К+)=0,01 моль/дм3. Об’єми розчинів доводять до мітки дистильованою водою і старанно перемішують.
Таблиця 1 – Умови приготування градуювальних розчинів для визначення
вмісту натрію і калію в ґрунті
Характеристика розчину |
Індекс градуювального розчину |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
Об’єм розчину (см3) з концентрацією: натрію 0,1моль/дм3 калію 0,01моль/дм3 |
0 |
5,0 |
10 |
20 |
30 |
40 |
50 |
Концентрація натрію: в градуювальному розчині, моль/дм3 в перерахунку на 100 г ґрунту, ммоль |
0
0 |
0,002
1,0 |
0,004
2,0 |
0,008
4,0 |
0,012
6,0 |
0,016
8,0 |
0,02
10 |
Концентрація калію: в градуювальному розчині, моль/дм3 в перерахунку на 100 г ґрунту, ммоль |
0
0 |
2∙10-4
0,1 |
4∙10-4
0,2 |
8∙10-4
0,4 |
12∙10-4
0,6 |
16∙10-4
0,8 |
2∙10-3
1,0 |
Б. Для визначення вмісту Феруму
Приготування розчину сульфатної кислоти з концентрацією с(1/2H2SO4)=0,1 моль/дм3: 2,8 см3 концентрованої сульфатної кислоти наливають в мірну колбу місткістю 1 дм3, яка заповнена наполовину дистильованою водою, доводять об’єм розчину до мітки і старанно перемішують. Допускається використання розчину сульфатної кислоти з молярною концентрацією від 0,09 до 0,11 моль/дм3.
Приготування розчину двохвалентного Феруму з концентрацією 0,1 мг/см3: (0,702±0,001) г солі Мора кладуть в мірну колбу місткістю 1 дм3, розчинюють в розчині сульфатної кислоти з концентрацією с(1/2H2SO4)=0,1 моль/дм3, доводять об’єм розчину до мітки і старанно перемішують. Розчин готують в день проведення аналізу.
Приготування розчину двохвалентного Феруму з концентрацією 0,01 мг/см3: (10,0±0,1) см3 розчину двохвалентного Феруму з концентрацією 0,1 мг/см3 розчинюють в розчині сульфатної кислоти з концентрацією с(1/2H2SO4)=0,1 моль/дм3 в мірній колбі місткістю 100 см3, доводять об’єм розчину до мітки і старанно перемішують.
Таблиця 2 – Умови приготування градуювальних розчинів для визначення
вмісту Феруму у ґрунті
Характеристика розчину |
Індекс градуювального розчину |
|||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
Об’єм розчину з концентрацією Феруму 0,01 мг/см3, см3 |
0 |
0,5 |
1,5 |
2,5 |
3,5 |
4,5 |
5,0 |
15,0 |
Масова концентрація Феруму в розчинах, мг/см3 |
0 |
1∙10-4 |
3∙10-4 |
5∙10-4 |
7∙10-4 |
9∙10-4 |
1∙10-3 |
3∙10-3 |
Приготування градуювальних розчинів Згідно з таблицею 2 в мірні колби місткістю 50 см3 вводять відповідні об’єми розчину двохвалентного Феруму з концентрацією 0,01 мг/см3. Об’єми розчинів доводять до мітки розчином сульфатної кислоти з концентрацією с(1/2H2SO4)=0,1 моль/дм3 і старанно перемішують.
Методика вимірювання вмісту натрію, калію та Феруму на приладі С-115М1
1. За допомогою оператора настроїти до роботи атомно-абсорбційний спектрофотометр типу С-115М1 згідно інструкції по експлуатації приладу, включаючи пункт підпалу полум’я.
2. Вимірювання концентрації натрію і калію (по черзі) в емісійному режимі "СЭ" без лампи з порожнистим катодом:
2.1. Провести калібровку приладу при палаючому полум’ї з розпилом градуювального розчину з максимальною концентрацією хімічного елемента.
2.2 Градуювальні розчини та водну витяжку, яка аналізується, наливають в хімічний стакан місткістю 50 см3 і послідовно вводять в полум’я атомізатора, реєструють показання приладу.
2.3 Якщо показання приладу нелінійні, будують градуювальний графік. По осі абсцис відкладають концентрації Натрію і Калію в градуювальних розчинах в перерахунку на 100 г ґрунту в ммоль, а по осі ординат - відповідні їм показання приладу і по графіку визначають вміст натрію і калію в водній витяжці із проби ґрунту.
3. Вимірювання концентрації Феруму в режимі оптичної густини ("D"), мВ:
3.1 Провести калібровку приладу на дистильованій воді, вимірити оптичну густину градуювальних розчинів та водної витяжки з ґрунту. Записати результати вимірювань.
3.2 Побудувати градуювальний графік залежності D=f(C) і з графіку визначити вміст Феруму в водній витяжці з ґрунту.
3.3 Якщо концентрація Феруму перевищує верхню межу концентрацій Феруму в градуювальних розчинах, пробу треба розбавляти.
3.4 Якщо графік залежності D=f(C) в межах концентрацій, які нас цікавлять, достатньо прямолінійний, то це є допуском до роботи в режимі "СА".
4. Вимірювання концентрації Феруму в режимі "СА:
4.1 Провести калібровку приладу на градуювальному розчині з максимальною концентрацією Феруму, яка повинна бути точною.
4.2 В полум’я атомізатора подати водну витяжку, яка аналізується, зняти показання концентрації Феруму в одиницях концентрації його в градуювальному розчині.
Результати вимірювань занести в таблицю 3.
Таблиця 3 – Зведена таблиця результатів вимірювань
Елемент |
Довжина хвилі аналітичної лінії, нм |
Тип полум'я |
Характеристична концентрація Сх, мг/дм3 |
Робоча область визначення, мг/дм3 |
Показання "D" в градуювальних розчинах та пробі води, мВ |
Концентрація елементів в пробі води, що аналізується, мг/дм3 |
|
Режим "D" |
Режим CA" |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|