2.1. Порядок роботи командира взводу щодо організації оборони в умовах відсутності зіткнення з противником

З отриманням бойового завдання на перехід до оборони в умовах відсутності зіткнення з противником командир взводу:

• з’ясовує завдання

повинен зрозуміти:

• завдання роти і взводу;

• які об’єкти (цілі) на напрямку дій взводу уражуються засобами старших командирів;

• завдання сусідів і порядок взаємодії з ними;

• час готовності до виконання завдання.

• оцінює обстановку

вивчає:

• склад, положення і можливий характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів

У висновках з оцінки противника визначає:

• сильні і слабкі сторони наступаючого противника;

• кількість сил і засобів противника і співвідношення;

• по яких рубежах підготувати зосереджений вогонь;

• рубежі відкриття вогню з гармати танку, ПТКР, стрілецької зброї;

• завдання щодо організації розвідки (спостереження).

• стан, забезпеченість і можливість взводу і приданих підрозділів

У висновках з оцінки своїх підрозділів визначає:

• місце кожного танку (приданого підрозділу) у бойовому порядку взводу;

• розподілення сил і засобів посилення;

• основні заходи поповнення взводу матеріальними засобами і технічного обслуговування озброєння і техніки.

• склад, положення, характер дій сусідів і умови взаємодії з ними

У висновках з оцінки сусідів визначає:

• з ким із сусідів встановити тісніші взаємодії;

• порядок підтримки зв’язку з сусідами;

• якими вогневими засобами прикрити проміжки і фланги;

• характер місцевості, її захисні і маскувальні властивості, вигідні підступи, загородження та перешкоди, умови спостереження і ведення вогню

У висновках з оцінки місцевості визначає:

• напрямок головного удару противника;

• ділянку місцевості, від утримання якої залежить стійкість оборони;

• можливі рубежі розгортання противника;

• рубежі відкриття вогню з гармати танка, вогню ПТКР, кулеметів;

• місця влаштування бліндажа, перекритих щілин та інших інженерних споруд;

• місця вогневих позицій танків, основні і запасні вогневі позиції, сектори обстрілу;

• заходи маскування, інженерного обладнання позицій, захисту від ЗМУ і ВТЗ.

• приймає по карті рішення

визначає:

• способи виконання отриманого завдання:

• якому противнику;

• якими засобами нанести ураження;

• які при цьому заходи вживаються для його обману;

• завдання танкам, приданим підрозділам та вогневим засобам;

• організацію управління.

• оголошує рішення командирам танків

• виводить взвод в указаний опорний пункт (укрите місце на підступах)

• потай розташовує взвод

• організує безпосередню охорону взводу

• проводить рекогносцировку

• вивчає місцевість;

• вказує командирам відділень (танків) орієнтири;

• уточнює:

• положення, склад і найбільш ймовірний напрямок наступу противника;

• можливі рубежі переходу противника в атаку;

• напрямки дій його бойових вертольотів;

• зображення переднього краю оборони роти;

• опорний пункт взводу і сусідів;

• позиції відділень (вогневі позиції танків) і приданих вогневих засобів;

• траншею і хід сполучення взводу;

• смугу вогню взводу (відділень) і додатковий сектор обстрілу;

• основні і запасні вогневі позиції;

• основні і додаткові сектори обстрілу бойових машин піхоти (бронетранспортерів, танків), а також приданих вогневих засобів і засобів, призначених для забезпечення флангів і проміжків;

• рубежі, ділянки і об’єкти, по яких готується вогонь артилерії і мінометів, і порядок його виклику;

• порядок і терміни інженерного обладнання опорного пункту і позицій відділень (вогневих позицій);

• місця і характер інженерних загороджень, що встановлюються перед фронтом оборони взводу і на флангах, і порядок прикриття їх вогнем;

• місце командно - спостережного пункту.

• віддає бойовий наказ