1.3. Порядок та зміст роботи командира батальйону (роти) після отримання бойового завдання на наступ

Після отримання бойового завдання на наступ командир батальйону (роти):

• З’ясовує завдання (повинен зрозуміти);

• мету дій;

• задум командира;

• завдання;

• місце в бойовому порядку;

• роль батальйону в бою;

• завдання сусідів, порядок взаємодії з ними;

• час готовності.

У висновках зі з’ясування завдання визначає:

• напрямок зосередження основних зусиль;

• побудову бойового порядку;

• скільки часу є на підготовку наступу.

• визначає заходи, які необхідно провести негайно для найшвидшої підготовки до виконання отриманого завдання

щодо підготовки підрозділів:

• техніки;

• особового складу;

• поповнення запасів;

• евакуації хворих, поранених;

• захисту від ЗМУ;

• поповнення підрозділів;

• ремонту ОВТ.

щодо підготовки штабу:

• організація розвідки;

• підготовка даних для прийняття рішення;

• порядок роботи на місцевості.

• проводить розрахунок часу (визначити):

• наявність загального часу на підготовку бою;

• наявність світлого часу;

• час віддання вказівок НШ, командирам підрозділів;

• час на підготовку підлеглих на організацію бою;

• час на прийняття рішення;

• час на постановку бойових завдань;

• час на рекогносцировку;

• час на уточнення рішення;

• час на віддання бойового наказу;

• час на заслуховування рішень підлеглих;

• час на організацію взаємодії;

• час на підготовку підрозділів до виконання завдання;

• час на надання їм допомоги4

• час доповіді старшому командиру про готовність.

• орієнтує заступників і командирів підрозділів про майбутні дії

• дає вказівки командирам штатних і доданих підрозділів щодо:

• підготовки до виконання бойового завдання;

• про час і порядок роботи на місцевості.

• (командир батальйону дає начальнику штабу вказівки щодо підготовки підрозділів до виконання бойового завдання, організації розвідки, про час і порядок роботи на місцевості про підготовку даних для прийняття рішення)

• оцінює обстановку

• оцінка противника

• склад;

• положення;

• стан;

• ступінь захищеності;

• можливі шляхи висування та рубежі розгортання;

• систему вогню та загороджень;

• сильні та слабкі сторони;

• можливий характер його дій.

У висновках з оцінки противника визначає:

• напрямок зосередження основних зусиль;

• як побудувати бойовий порядок;

• завдання штатних, приданих і підтримуючих підрозділів;

• порядок ураження противника вогнем штатних і приданих засобів.

• оцінка своїх військ

• склад;

• положення;

• морально – психологічний стан;

• можливості;

• захищеність;

• забезпеченість;

• оцінює маршові можливості штатних та приданих підрозділів;

• визначає швидкості руху та дистанції між машинами з метою захисту від ВТЗ на маршруті висування;

• розраховує час руху на маршруті висування;

• визначає обсяг інженерного обладнання районів зосередження;

• виконує інші необхідні розрахунки;

• визначає спостереження і підтримання зв’язку в ході висування;

• оцінює характер місцевості, умови захисту і маскування в районах зосередження.

У висновках з оцінки своїх військ визначає:

• які підрозділи доцільно використати на напрямку зосередження основних зусиль;

• склад першого й другого ешелонів (резерву);

• розподіл сил і засобів посилення;

• заходи щодо поповнення підрозділів матеріальними засобами та відновлення техніки.

• оцінка сусідів

• склад;

• положення;

• характер дій;

• умови взаємодії з ними.

У висновках з оцінки сусідів визначає:

• який вплив їх бойові дії справлять на виконання завдання батальйоном (ротою);

• які заходи провести для забезпечення флангів;

• порядок підтримки взаємодії й зв’язку з ними.

• оцінка місцевості

• характер місцевості;

• її вплив на дії підрозділів;

• найбільш можливі напрямки дії авіації противника.

У висновках з оцінки місцевості визначає:

• імовірний напрямок зосередження основних сил противника;

• можливі рубежі розгортання його танків, піхоти;

• вогневі позиції артилерії;

• місця пунктів управління противника

• межі взводних (ротних) опорних пунктів;

• ділянки для мінно-вибухових загороджень;

• місця влаштування укриттів і бліндажів;

• напрямки контратак другого ешелону (резерву);

• вогневі рубежі танкових і механізованих рот на БМП;

• вогневі позиції штатних і приданих вогневих засобів;

• місця вогневих засідок і кочуючих гармат, танків (БМП);

• місце командно-спостережного пункту;

• райони розташування підрозділів технічного забезпечення і тилу.

• оцінка радіаційної, хімічної та біологічної обстановки

• ступінь впливу обстановки на виконання бойового завдання батальйону;

• заходи щодо захисту особового складу;

• сили й засоби для ведення розвідки та їх завдання;

• порядок забезпечення підрозділів засобами захисту.

• оцінка стану погоди, пори року й часу доби, їх вплив на підготовку та ведення бою

• приймає рішення (визначає)

• задум бою:

• напрямок зосередження основних зусиль;

• способи розгрому противника:

• якого противника;

• де;

• у якій послідовності;

• як розгромити;

• з указанням:

• порядку його ураження вогнем танків, БМП, інших штатних і приданих засобів;

• заходів для його обману;

• порядок дій підрозділів

• бойовий порядок;

• вихідні й вичікувальні позиції (райони);

• вихідний рубіж;

• рубежі розгортання;

• рубіж безпечної віддаленості;

• рубіж переходу в атаку;

• маршрути висування;

• у випадку наступу механізованого батальйону на автомобілях - місця посадки десантом на танки.

• бойові завдання підрозділам

• основні питання взаємодії

• організацію управління та всебічного забезпечення

• доповідає рішення командирові бригади (батальйону)

• проводить рекогносцировку

• проводить орієнтування;

• вивчає місцевість;

• призначає орієнтири;

• уточнює:

• передній край оборони противника, підступи до нього, наявність і характер загороджень і перешкод;

• опорні пункти, розташування вогневих засобів, особливо протитанкових, резервів;

• рубежі можливих ударів його бойових вертольотів і встановлення мінних полів;

• відкриті фланги і проміжки;

• сильні і слабкі сторони противника;

• можливі дії противника;

• фронт наступу і напрямок зосередження основних зусиль;

• бойові завдання ротам (взводам) і приданим підрозділам;

• цілі (об’єкти) противника, які підлягають вогневому ураженню;

• вогневі позиції штатних і вогневих засобів і термін їхнього інженерного обладнання;

• місця проходів у загородженнях, час їх пророблення, місця оснащення танків катковими мінними тралами;

• маршрути висування, рубежі розгортання, переходу в атаку;

• заходи щодо захисту від ЗМУ і ВТЗ противника;

• заходи щодо забезпечення стиків і флангів;

• заходи щодо знищення повітряних десантів, диверсійно-розвідувальних і аеромобільних груп;

• заходи щодо дій підрозділів вночі та в інших умовах обмеженої видимості;

• напрямок переміщення КСП та місця розгортання підрозділів ТхЗ і тилу.

• віддає усний бойовий наказ

• Короткі висновки з оцінки противника

• Об'єкти й цілі, що уражаються засобами старшого командира на напрямку майбутніх дій

Завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними

• Бойове завдання батальйону (роти).

Задум бою.

Під час наступу з ходу вказує:

• маршрут висування роти;

• пункти (рубежі) розгортання у ротні та взводні колони;

• місця посадки особового складу десантом на танки;

• рубіж безпечної віддаленості;

• рубіж спішування для механізованих взводів;

• рубіж переходу в атаку.

• Після слова “НАКАЗУЮ” – завдання підрозділам:

• ротам першого ешелону:

• засоби посилення;

• об’єкт атаки (найближче завдання);

• напрямок продовження наступу;

• вихідну позицію (час проходження пунктів або рубежів);

• час її зайняття;

• хто підтримує.

• роті другого ешелону (або резерву):

• вихідну (очікувальну) позицію;

• час її зайняття;

• можливі рубежі введення в бій;

• час проходження пунктів або рубежів;

• найближче завдання;

• напрямок продовження наступу;

• засоби посилення під час введення в бій.

• резерву:

• вихідну позицію;

• напрямок і порядок переміщення в ході наступу;

• завдання , до виконання яких бути готовим.

• підрозділам артилерії та мінометній (артилерійській) батареї та іншим приданим підрозділам:

• цілі для ураження в період вогневої підготовки атаки;

• цілі для ураження з початком атаки;

• кого підтримувати;

• завдання щодо забезпечення введення в бій другого ешелону;

• завдання щодо забезпечення відбиття контратак противника;

• вогневі позиції;

• маршрут і порядок висування;

• час готовності до відкриття вогню;

• порядок переміщення.

• гарматам і танкам, які виділені для стрільби прямою наводкою:

• цілі для ураження у період вогневої підготовки атаки;

• цілі для ураження з початком атаки;

• вогневі позиції;

• час їх зайняття;

• дії після виконання завдання.

• приданому зенітному підрозділу:

• в яких напрямках вести розвідку повітряного противника;

• які підрозділи прикрити від ударів з повітря у вихідному районі, під час висування, розгортання, атаки переднього краю оборони противника і наступі у глибині;

• місце в колоні під час висування і в бойовому порядку батальйону;

• порядок переміщення;

• час і ступінь готовності.

• приданому інженерно-саперному підрозділу:

• місця і час пророблення проходів у загородженнях і обладнання переходів через перешкоди перед переднім краєм оборони противника;

• напрямок переміщення;

• порядок пророблення проходів у загородженнях противника у глибині його оборони.

• Витрати ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання

• Час готовності до виконання завдання

• Місце командно-спостережного пункту та заступників

• Об’єкти, позначені знаками:

• червоного хреста і півмісяця;

• цивільної оборони;

• культурні цінності;

• устаткування, споруди, які не мають небезпечних сил;

• порядок супроводження військовополонених на пункти їх збору, що вказані старшим начальником.

• організовує взаємодію

• узгодити дії підрозділів родів військ під час перегрупування (зміни) або в період висування і розгортання їх у бойовий порядок, під час нанесення противником ударів авіацією і РУК, проведення ним контрпідготовки і дистанційного мінування на маршруті висування і рубежах розгортання;

• встановити порядок заняття ротами (вводами) вихідних позицій для наступу, порядок пропускання танків через бойові порядки своїх підрозділів, а командир танкового батальйону (роти) – порядок ведення вогню під час переходу в атаку і проходження танками вихідного положення механізованих підрозділів;

• під час наступу з ходу встановити порядок висування та розгортання в бойовий порядок танкових, механізованих і протитанкових підрозділів, посадки особового складу механізованих підрозділів десантом на танки, а також порядок висування та заняття вогневих позицій штатними і приданими вогневими засобами;

• визначити час і порядок оснащення танків КМТ, пророблення ними проходів у загородженнях перед переднім краєм оборони противника і в глибині, порядок пророблення проходів у загородженнях, в т.ч. встановлених засобами дистанційного мінування, влаштування переходів через перешкоди та способи їх позначення;

• узгоджується порядок і способи атаки переднього краю оборони противника танковими і механізованими підрозділами, ведення ними вогню, подолання загородження та перешкод, під час атаки в пішому порядку - уточнити порядок спішування особового складу;

• узгоджуються дії механізованих і танкових рот (взводів) з вогнем артилерії і ударами авіації, з діями гранатометних, протитанкових підрозділів і сусідів із знищення противника в опорних пунктах на першій позиції, під час бою в глибині оборони, особливо щодо знищення ПТЗ та під час відбиття його контратак;

• указати цілі, які уражаються в період вогневої підготовки атаки гарматами і танками, що виділені для стрільби прямою наводкою, а також гранатометним і протитанковим підрозділами і підтримки наступаючих підрозділів під час подолання загороджень і перешкод перед переднім краєм оборони противника під час атаки і розвитку наступу в глибині;

• уточнити місце розвідувального (бойового розвідувального) дозору в бойовому порядку батальйону під час атаки противника, рубіж і час початку ведення розвідки, напрямок або об’єкт розвідки, порядок підтримки вогнем, підтримки зв’язку і подання доповідей;

• узгоджуються порядок переміщення другого ешелону (резерву) і забезпечення введення його в бій, захисту від ВТЗ, способи спільних дій з підрозділами першого ешелону щодо нарощування зусиль для розгрому противника, а також із знищення дрібних груп противника, що залишились в тилу наступаючих військ, і порядок перепідпорядкування засобів посилення;

• уточнити порядок переміщення в ході бою штатної і приданої артилерії, а також інших штатних та приданих підрозділів;

• визначити порядок дій зенітного підрозділу щодо прикриття батальйону від ударів повітряного противника, а також порядок відкриття і ведення вогню по його цілям, що низько летять, танковими і механізованими підрозділами;

• повідомити сигнали оповіщення, управління та взаємодії, розпізнавальні сигнали своїх літаків та вертольотів, а також способи позначення свого положення.

• дає вказівки щодо організації всебічного забезпечення бою і управління

під час організації розвідки:

• які відомості, якими засобами і до якого часу здобути;

• на яких об’єктах (районі, напрямку) зосередити основні зусилля розвідки.

під час організації охорони:

• напрямок, на якому зосередити особливу увагу;

• де і яку мати охорону і її склад;

• час відправлення охорони і її завдання, пропуск і відгук;

• за необхідності - склад і завдання безпосередньої охорони.

під час організації захисту від зброї масового ураження:

• порядок розосередження підрозділів і зміни районів розташування;

• порядок використання захисних властивостей місцевості і техніки;

• порядок попередження про безпосередню загрозу і початок застосування противником ЗМУ;

• порядок і сигнали сповіщення про радіоактивне, біологічне та хімічне зараження і дії по них;

• строки проведення протиепідемічних, санітарно-гігієнічних і спеціальних профілактичних медичних заходів;

• порядок ліквідації наслідків застосування противником зброї масового ураження;

• заходи безпеки під час дій у зонах зараження, в районах руйнувань, пожеж, затоплень.

під час організації радіоелектронної боротьби:

• які пункти управління і радіоелектронні об’єкти противника і в який час підлягають вогневому ураженню;

• які притягнути для цього сили й засоби;

• порядок застосування засобів радіоелектронного придушення;

• завдання з радіоелектронного захисту і протидії технічним засобам розвідки противника;

• строк готовності.

під час організації тактичного маскування:

• основні заходи щодо тактичного маску­вання;

• обсяг, строки та порядок їх виконання;

• сили і засоби, що виділяються для здійснення заходів щодо маскування;

• порядок підтримки підрозділами дисципліни з маскування.

під час організації інженерного забезпечення:

• характер, черговість та строки фортобладнання і маскування районів розташування підрозділів;

• основні напрямки, які необхідно прикрити загородженнями;

• які об’єкти зруйнувати (підготувати до зруйнування);

• способи і час виконання цих завдань;

• кількість, місце, час і спосіб пророблення проходів через заго­родження;

• порядок їх позначення, утримання та пропуску по них підрозділів;

• порядок подолання підрозділами важко прохідних ділянок місцевості;

• місця, види і час готовності переправи через водну перешкоду;

• сили і засоби, що залучені для виконання завдань інженерного забезпечення;

• порядок використання приданих підрозділів інженерних військ (інженерної техніки).

під час організації забезпечення РХБ захисту:

• порядок ведення радіаційної і хімічної розвідки;

• порядок і строки проведення радіаційного і хімічного контролю;

• час, порядок і способи використання засобів індиві­дуального і колективного захисту;

• час і порядок проведення спеціальної обробки підрозділів;

• порядок і строки маскування підрозділів аерозолями (димами) під час підготовки і в ході бою;

• сили і засоби, які виділяються для цього;

• порядок використання приданих вогнеметних підрозділів.

під час організації управління:

• місця й час розгортання командно-спостережних пунктів батальйону і приданих підрозділів;

• порядок їх переміщення;

• порядок підтримання зв'язку і радіообміну;

• способи та строки подання донесень;

• ступінь інженерного обладнання командно-спостережних пунктів;

• порядок охорони КСП.

• керує безпосередньою підготовкою підрозділів до бою:

• доукомплектування особовим складом;

• створення встановлених запасів боєприпасів, пального, матеріальних засобів;

• підготовка командирів, особового складу до виконання бойового завдання;

• підготовка ОВТ до бойового застосування;

• проведення виховної роботи з особовим складом та тактичних навчань;

• підготовка вихідного району для наступу і місцевості до переднього краю оборони противника включає фортифікаційне обладнання:

• вихідних позицій механізованих і танкових рот;

• вогневих позицій артилерійських та вогневих засобів, виділених для ведення вогню прямою наводкою;

• стартових позицій зенітного підрозділу;

• командно-спостережних пунктів;

• районів розташування підрозділів технічного забезпечення та тилу;

• влаштування інженерних загороджень;

• підготовку маршрутів для висування і рубежів розгортання;

• здійснення заходів щодо захисту від ЗМУ, ВТЗ, маскування та інші заходи.

• доповідає командиру батальйону (бригади) про готовність підрозділу до виконання бойового завдання