– продукти життєдіяльності одного з мікроорганізмів, що не утворює антибіотик, дещо притримують розвиток продуцента, який у відповідь починає активніше синтезувати антибіотики.

Необхідно враховувати, що не існує універсальних комбінацій для сумісного культивування. В кожному конкретному випадку необхідно підбирати відповідні організми і їхнє оптимальне співвідношення.

В останні десятиріччя ХХ століття успішно розвинувся новий напрям у біосинтезі антибіотиків – це використан-ня імобілізованих клітин продуценту. Виявилося, що живі клітини мікро-організмів в імобілізованому стані здатні досить довго існувати і здійснювати характерні для них біохімічні процеси. Існування мікроорганізмів в імобілі-зованому стані є більш екологічним, тоб-то в природних умовах більшість мікро-організмів існують саме в такому стані.

Спрямований біосинтез антибіотиків

Під спрямованим біосинтезом антибіотиків необхідно розуміти втручання

експериментатора в метаболізм мікроорганізму-продуценту для отримання одного (з декількох) або нових порівняно з тими, що звичайно синтезуються.

Для спрямованого утворення переважно одного антибіотика з тих, що продукує обраний продуцент (або їхньої модифікації) використовують наступні методи втручання в метаболізм мікроорганізмів:

•зміна умов культивування і передусім зміна складу поживного середовища.

•введення в середовище для культивування специфічних інгібіторів

•отримання мутантів вихідного продуцента, що утворюють модифіковані антибіотики.

•оброблення отриманого антибіотика певними ферментами або мікроорганізмами.

Отримання деяких антибіотиків шляхом спрямованого синтезу:

•введення до складу поживного середовища речовин, що вбудовуються в молекулу антибіотика, забезпечуючи отримання препаратів з новими властивостями (введення попередників

біосинтезу.) Попередники – це органічні

речовини, які в процесі біосинтезу антибіотика включаються в його молекулу без попереднього розщеплення на окремі фрагменти і їх наступного ресинтезу.