Довідково – інформаційні документи відгук. Рецензія

Відгук – критична стаття, відзив, оцінка, враження, зумовлені появою книги, статті, виступом публічного діяча тощо.

Відгук має дві форми: усну (на засіданнях, конференціях, зборах, у приватних розмовах) і письмову (на курсову, дипломну роботи, книгу, автореферат дисертації тощо).

Реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Заголовок, який містить:

   • назву роботи, тему, посаду, статус, місце роботи або навчання автора, його прізвище, ім’я, по батькові;

   • повну назву установи.

3. Текст, який містить:

• загальну характеристику теми, роботи та її актуальність;

• коло проблем та місце розглядуваної роботи в певній науковій системі;

• стислий виклад основних положень або окремих питань роботи;

• висновки, критичні зауваження, оцінку з аналітичним обґрунтуванням кожного сумнівного моменту.

4. Прізвище, ім’я, по батькові, вчений ступінь, вчене звання автора відгуку.

5. Підпис.

6. Дата (під підписом).

7. Печатка (якщо треба).

Рецензія – відгук, критична оцінка художнього, наукового твору та дисертаційного дослідження.

Складається з двох частин: ознайомлення читачів з рецензованою роботою та її оцінка, підпис рецензента, дата.

Рецензія, як і письмовий відгук, затверджується відділом по роботі з особовим складом (канцелярією) установи, в якій працює її автор, печаткою і підписом відповідальної особи.

Реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Заголовок.

3. Текст, який містить:

   • короткий виклад змісту роботи;

   • висновки, зауваження.

4. Підпис рецензента.

5. Дата.

За змістом і композицією відгук подібний до рецензії, проте його обсяг невеликий.

Зразок відгуку

Відгук

на дипломну роботу

«Етноетика та універсалістська макроетика»

студента V курсу соціологічного факультету КНУ ім. Т. Шевченка

Гнатишина Іллі Федоровича

Робота присвячена одній із найактуальніших і водночас складних проблем сучасності – взаємовідношенню між універсальною етичною позицією людини у світі як представника людства, з одного боку, і так званою етноетичною точкою зору на питання морального вибору, оцінки, відповідальності за можливі наслідки суспільно значущих дій – з другого.

Вважаємо таку тематичну спрямованість надзвичайно важливою для розуміння широкого спектру питань саме посткомуністичної доби.

У вступі, значному за обсягом (29с.), студент прагнув викласти весь спектр актуальних філософсько – методологічних підходів до аналізу різноманітних проблем, що породжуються сучасним життям.

Перший розділ – не зовсім переконливе намагання пояснити термін «етноетика», звертаючись до гегелівського поняття «субстанційної моральності», «народного духу» як протилежного кантівському поняттю «моралі», а також до нового пост метафізичного прояву цієї розбіжності в суперечці між «лібералізмом» та «комунітаризмом».

У другому розділі впевнено дискутуються аргументи pro ma contra етноетики як версії арістотелівської етики доброго життя з одного боку, а з другого – універсалістської етики як актуальної умови рівноправності та співпраці різних культур і традиційних етносів.

Третій розділ детально змальовує проблему співвідношення формальної доповнювальності між обома орієнтаціями етики. Дипломник аргументовано доводить переваги універсальної макроетики як моральної норми.

Висновкові частина підсумовує викладений вище матеріал та орієнтує на природну міру між традиційними та модерними цінностями й формами; як зрештою зробити особистий моральний вибір, що завжди супроводжує людську поведінку як у політиці, так і в буденному житті.

Незважаючи на окремі стилістичні невправності та пунктуаційні огріхи, студент в цілому впорався з поставленим завданням і його робота відповідає вимогам, що висуваються перед дослідженнями такого типу. За умови успішного захисту дипломник заслуговує на відмінну оцінку.

Доцент кафедри соціології

Харківського державного педагогічного

університету ім. Г. Сковороди (підпис) Б.В. Назаренко

18. 05. 2002