МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Криворізький технічний університет
Кафедра Технології машинобудування
Методичні вказівки
до виконання лабораторної роботи №2 з курсу
«Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання»
Дослідження шорсткості поверхні за допомогою оптичних приладів
для студентів денної та заочної форм
навчання напряму підготовки «Інженерна механіка»
Кривий Ріг
2010р.
Укладачі: Дербас А.Г., канд. техн. наук, доц.,
Гуцал А.В., асист.
Відповідальний за випуск: Кіяновський М.В., д-р. техн. наук, проф.
Рецензент: Артамонова Д.А., канд. техн. наук, доц.
У методичних вказівках розглянуті основні теоретичні відомості про критерії оцінки шорсткості поверхні, описані прилади, якими оцінюється якість поверхні, принципи роботи з ними. Приведена послідовність виконання лабораторної роботи та зразок оформлення звіту. Наведено список рекомендованої літератури.
Розглянуто на засіданні кафедри технології машинобудування Протокол № 16 від 30.06.10 р. |
Схвалено на вченій раді механіко-машинобудівного факультету Протокол № 8 від 01.07.10 р. |
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2
Дослідження шорсткості поверхні за допомогою оптичних приладів
Мета роботи:
Вивчити один з показників оцінки точності виготовлення деталей– шорсткість поверхні, ознайомитися з методами її контролю та освоїти один з них.
Зміст роботи:
1. Вивчити основні поняття, визначення і параметри шорсткості поверхні.
2. Ознайомитися з методами контролю шорсткості поверхні.
3. Вивчити побудову подвійного мікроскопа МИС-ІІ.
4. Зробити вимір висоти нерівностей профілю поверхні зразка.
5. Оформити звіт.
Основні поняття і визначення шорсткості поверхні.
Шорсткість поверхні — сукупність мікронерівностей з відносно малими кроками, розглянутими у межах базової довжини.
Базова довжина l — це довжина ділянки поверхні, що обирається для виміру шорсткості без обліку інших видів нерівностей, що мають крок більший за l.
Довжина ділянки виміру - мінімальна довжина ділянки поверхні, необхідна для надійного визначення характеристик шорсткості, що включає в себе одну чи кілька базових довжин.
Середня лінія профілю т - базова лінія, що має форму номінального профілю і поділяє вимірюваний профіль так, що в межах базової довжини сума квадратів відстаней точок вимірюваного профілю до цієї лінії - мінімальна.
Згідно з ГОСТ 2.309-73 кількісна оцінка шорсткості поверхні здійснюється за наступними параметрами (рисунок 1).
Рисунок 1 – Параметри оцінки шорсткості поверхні.
Висота нерівностей профілю по десятьох крапках Rz - середня відстань міх п’ятьма вищими і п'ятьма нижчими точками профілю нерівностсй у межах базової довжини, виміряна від лінії, що є еквідистантою до середньої лінії:
Еквідистантою до вихідного профілю називається лінія, всі крапки якої знаходяться на рівній відстані від цього профілю.
Найбільша висота нерівностей профілю Rmax - відстань між лініями виступів і западин профілю у межах базової довжини.
Лінія виступів (западин) — лінія, що є еквідистантою до середньої лінії профілю та проходить через вищу (нижчу) крапку профілю у межах базової довжини.
Середньоарифметичне відхилення профілю Ra - середньоарифметичне всіх абсолютних відстаней від точок профілю нерівностей до середньої лінії у межах базової довжини:
З приводу того, що середньоарифметичне відхилення профілю найбільш точно характеризує шорсткість поверхні, на кресленнях, поруч зі значком шорсткості, значення всіх параметрів шорсткості поверхні перед числовим значенням повинні містити літерне позначення параметра.
Середній крок нерівностей профілю Sm - середнє арифметичне значення кроку нерівностей профілю в межах базової довжини:
Середній крок нерівностей профілю по вершинах S - середнє арифметичне значення кроку нерівностей профілю по його вершинах у межах базової довжини:
Опорна довжина профілю ηр — сума довжин відрізків bi, що відтинаються у межах базової довжини в матеріалі деталі лінією, що є еквідистантою до середньої лінії та розташована на заданій відстані від лінії виступів профілю (рівні перетину р):
Рівень перетину р звичайно виражають у % ([2], стор. 505, табл. 2.59 чи [3], стор. 58, табл. 2.59) від Rmax і відраховують від лінії виступів.
Відносна опорна довжина профілю tp - відношення опорної довжини профілю до базової довжини:
