Цілі та завдання розділу:

1. ознайомитися з визначенням поняття «підприємець»;

2. розглянути циклічний розвиток економіки ;

• проаналізувати технологічні уклади розвитку.

Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.2-1.3

При вивченні розділу 1.2.-1.3 важливо виявити економічні основи виникнення інноваційної діяльності.

Вивчаючи пункт 1, зупиніться на економічному розвитку суспільства та підприємницької діяльності.

Вивчаючи пункт 2, зверніть увагу на теорію інноваційних процесів Й. Шумпетера.

Вивчаючи пункт 3, зверніть увагу на технологічні уклади розвитку суспільства.

Завдання до навчальних матеріалів розділу 1.2-1.3

1. Прочитати матеріали щодо розділу.

2. Скласти питальний план до розділу.

3. Представити звіт про виконання поточних завдань до розділу.

1. Підприємництво та інновації.

Завдання: складіть тези до матеріалу.

Економічний розвиток суспільства та підприємницької діяльності.

 Виникнення і сутність підприємництва.

Щоб розуміти сьогодення, необхідно вивчати минуле. Для відповіді на питання, звідки з'явилося підприємництво, доведеться звернутися до історії розвитку людства. Люди завжди прагнули зрозуміти навколишній світ і використовувати результати отриманих знань для створення нових, більш сприятливих умов існування. Щоб вижити, люди пристосовувалися до мінливих умов проживання. 

Заповзятливим вважають винахідливу і практичну людину, яка вміє знайти вихід із критичного становища. Вона відмовляється від повторення звичних дій, проявляє ініціативу, використовує щось нове, що раніше не застосовувалося. Позитивного результату в своїй діяльності домагається людина, що володіє розумом, рішучістю, здатністю ризикувати.

Підприємливість сприяла накопиченню нових навичок і пристосуванню до нових умов існування. У господарській діяльності підприємливість зазвичай називають підприємництвом.

У своєму "Словнику російської мови" відомий мовознавець і лексиколог С. І. Ожегов (1900-1964) визначає підприємця як ділка. Ділок, на його думку, це людина, яка спритно веде свої справи, не соромлячись у засобах для досягнення корисливих цілей. Підприємницька діяльність в різні епохи проявлялась по-різному, але завжди служила розвитку людської цивілізації.

Спочатку всі функції підприємницької діяльності здійснювалися однією особою - купцем або ремісником. Він сам визначав, що купувати або виготовляти, на свої гроші виробляв або купував товар і займався його реалізацією. Купцям доводилося вирішувати, де, коли і який товар кому продавати, як його доставити в цілості й схоронності до місця продажу.Щоб збільшити дохід, ремісники покращували технологію виготовлення виробів, оновлювали їх, розширювали виробництво.

Зміни, що відбувалися в людському суспільстві, відбивалися і на підприємницькій діяльності. У X-XIII ст. відбувається відділення власників товарів від продавців. У XVII ст. з'явилося поняття "ризик" - категорія, безпосередньо пов'язана з підприємництвом. Підприємцем стали називати людину, що укладає з державою контракт на виконання будь-яких робіт, вартість була обговорена заздалегідь. Якщо підприємець укладався в меншу суму, то різниця діставалася йому, а в разі перевищення узгодженої вартості - різниця оплачувалася їм з власної кишені.

До кінця 1940-х рр. підприємцем називали людину, яка і володіла, і керувала підприємством. Пізніше в категорію підприємців стали включати і осіб, які управляли не належали їм майном і складалися як на приватній, так і на державній службі.

Підприємництво - це прояв заповзятливості в комерційній чи адміністративної області незалежно від сфери бізнесу. Крім того, у певні періоди життя люди ведуть себе більш активно, ніж це зазвичай їм властиво. Причому підприємливість часто виявляють люди консервативного складу, що протистоять змінам.

Проблема сутності та ролі підприємництва у розвитку економіки вже багато років привертає до себе увагу і стимулює інтерес до вивчення цього явища і його теоретичного обгрунтування.

Родоначальником терміна "підприємництво" і серйозних теоретичних досліджень у цій області став англійський економіст і банкір Ричард Кантильон (1680-1734). Він вважав землю і працю джерелами багатства, визначальними дійсну вартість економічних благ. До підприємців Кантільон відносив тих, хто припускав отримати (і отримував) прибуток, купуючи річ за відомою ціною і розраховуючи в майбутньому продати її за більш високою, але невідомої на момент покупки. Він стверджував, що підприємець повинен володіти даром передбачення, відповідальністю, схильністю до нововведень і здатністю ризикувати.

Французький економіст Ж. Б. Сей (1767-1832) вважав, що підприємницька діяльність є поєднання факторів виробництва, творчих та управлінських здібностей, спрямованих на отримання прибутку з посередництва.

Підприємництво включає організаційні дії, ініціювання змін і отримання грошових доходів як мета і критерій успіху.

Відповідно до виробничих процесів розрізняють такі основні види підприємництва: виробниче, комерційне, фінансове та консалтингове.

Виробниче підприємництво є найскладнішим видом бізнесу, воно включає матеріальне виробництво, діяльність з надання послуг, інформаційного забезпечення, створення духовних цінностей.

У комерційному підприємництві бізнесмен здійснює торговельні операції, надає торгово-посередницькі послуги, виступає в ролі брокера, маклера, торгового агента. Фінансове підприємництво пов'язане з проведенням різного роду комерційних операцій на фінансових ринках і діяльністю в галузі страхування та аудиту.

Консалтингове підприємництво розвивається в сфері послуг і полягає в ініціативній діяльності з управлінського консультування.

В. М. Аньшін і В. А. Дзвонів вважають, що будь-підприємницький процес реалізується шістьма суб'єктами: підприємцем, власником, менеджером, генератором ідей, виконавцем, споживачем. Вони виділяють у підприємницькій діяльності шести узагальнених взаємопов'язаних функцій:

- Виявлення потреб та обгрунтування способів їх задоволення за допомогою пошуку нової підприємницької ідеї та створення структури для її реалізації; генерація ідей і створення новацій; надання ресурсів;

- Управління організованими підприємницькими структурами;

- Виконання конкретних робіт з реалізації підприємницького задуму;

- Прийняття (повне або часткове) чи неприйняття з різних причин нового блага, створеного в процесі підприємницької діяльності.

Іноді ці функції суміщаються. Прикладом поєднання перших двох функцій в одній особі можуть служити Г. Форд, Т. Едісон, Г. Марконі, які створювали підприємницькі структури для реалізації власних технічних ідей.