Для заочної форми навчання:

Об’єкти контролю:

виконання модульного завдання - до 15 балів

виконання індивідуальних завдань( підготовка рефератів) - до 5 балів

За результатами виконання зазначених завдань студент набирає відповідну кількість балів, які зараховуються при підведенні підсумків по дисципліні (додаються до результатів іспиту).

Студент допускається до складання іспиту, незалежно від кількості одержаних в результаті поточного контролю балів.

Порядок і критерії оцінювання знань студентів при проведенні модульного контролю

Матеріали для модульного контролю знань включають два модулі (блоки).

Кожне модульне завдання може включати одне або кілька (не більше 2) програмних питань, або одне практичне завдання, або два блоки тестів.

Кожне модульне завдання оцінюється в 10, 5 або 0 балів.

Для студентів денної та вечірньої форми навчання:

на кожен модульний контроль виносяться одне або два модульні завдання

Підсумковий контроль знань студентів

Критерії оцінювання знань студентів на письмовому іспиті

Письмова екзаменаційна робота оцінюється в діапазоні від 0 до 60 балів – для денної та вечірньої форми навчання та від 0 до 100 балів – для заочної форми навчання. Екзаменаційний білет містить 6 вузлових комплексних запитань (для денної та вечірньої форми навчання) та 10 вузлових питань (для заочної форми навчання) кожне з яких оцінюється за шкалою 10; 8; 6; 0 балів.

Відповідь на кожне питання оцінюється в:

10 балів - якщо вона:

- містить повний, розгорнутий, правильний виклад матеріалу з поставленого питання;

- демонструє знання основних понять і категорій та взаємозв’язку між ними;

- знання назв і змісту передбачених програмою нормативно-правових актів;

- знання та вірне розуміння змісту правових норм, їх характерних рис та особливостей;

- вміння давати змістовний та логічний аналіз правових норм;

- знання різних наукових концепцій та підходів щодо певної науково-теоретичної чи науково-практичної проблеми, пов’язаної з поставленим питанням;

- здатність робити власні висновки в разі неоднозначності, спірного чи проблемного характеру поставленого питання чи проблеми.

8 балів – якщо:

Студент дав досить змістовну відповідь на поставлене питання, але відповідь містить наступні недоліки:

- недостатня повнота, незначні неточності чи прогалини при поясненні того чи іншого аспекту питання;

- містить посилання не на всі основні нормативно-правові акти, що регулюють відповідні суспільні відносини, або ж їх назви та дати прийняття вказані з помилками;

6 балів – якщо: Студент дав відповідь на поставлене питання, однак допустив суттєві помилки як змістовного характеру, так і при оформлені відповіді на питання, а саме:

- зміст відповіді свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання;

- відповідь не містить взагалі, або має лише загальні посилання на відповідні джерела правового регулювання.

- відповідь викладена недостатньо аргументовано та/або з порушенням правил логіки при поданні матеріалу;

- відповідь не містить аналізу проблемних аспектів поставленого питання, свідчить про недостатню обізнаність з основними науковими теоріями і концепціями, що стосуються відповідного питання;

- у роботі багато грубих орфографічних помилок.

0 балів- якщо: Студент взагалі не відповів на питання, або його відповідь є неправильною, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною.

Результат письмового іспиту складається з суми балів, одержаних за всі 6 питань.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається із суми балів за результати поточного контролю та за виконання завдань, що виносяться на іспит. У разі, коли відповідь студента на іспиті оцінена менше ніж в 30 балів, він отримує незадовільну підсумкову оцінку. В цьому випадку отримані результати поточного контролю не враховуються.

Робота оцінюється на “відмінно”, якщо вона виявляє високі знання студентом усієї програми навчальної дисципліни, його вміння користуватися різноманітними методами наукового аналізу суспільних і правових явищ, виявляти їх характерні риси та особливості, свідчить про обізнаність студента щодо найбільш сучасних досягнень правової науки у певній галузі, відповідних теорій, концепцій, спірних питань, найбільш актуальних проблем щодо предмету відповіді тощо.

Підсумкове оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною системою з подальшим переведенням в традиційну систему для фіксації оцінки в нормативних документах.