Водні ресурси

Водні ресурси – води, що використовуються як джерело водопостачання населення, промисловості та сільського господарства, а також як джерело енергії. Всі водні ресурси поділяють на підземні, поверхневі та атмосферні.

Підземні води розповсюджуються в земній корі до глибини 13-14 км. Вони заповнюють пори, тріщини і пустоти, мають тісний контакт з грунтом і породами земної кори. Для них характерне пошарове розташування водоносних горизонтів, які відокремлені водонепроникними пластами породи, слабкий зв’язок з атмосферою, незначний розвиток біологічних процесів, бідність форм життя, підвищені температура і тиск.

За глибиною залягання підземні води ділять на три зони. Верхня зона, глибина якої в переважній більшості складає 2-6 м, але може досягти 20-60 м і навіть 300 м. Середня зона розташована на глибинах 300-600 м, інколи – 2000 м. Цю воду використовують для бальнеологічних цілей. Нижня зона залягає на глибині декількох кілометрів.

До поверхневих вод відносяться води океанів, морів, озер, річок, боліт, струмків та штучних водосховищ. Ріки, більшість озер, ставки, штучні водосховища, болота і струмки, вміщають прісну воду. Остання, як правило, використовується для господарського водозабезпечення. Річкова вода найбільше використовується для господарсько–питного і технічного водозабезпечення.

Вода є однією з найбільш необхідних і найпоширеніших речовин, є головною складовою гідросфери, є косною речовиною в біосфері і середовищем, з якого зародилося і продовжує функціонувати життя.

Вона необхідна для життя, оскільки бере участь у кожному процесі, що відбувається в рослинах та в живих організмах.

Призначення її як природного ресурсу полягає в забезпеченні життєвих потреб рослинного і тваринного світу та людини. Вона служить “будівельним матеріалом” для організмів та для забезпечення функціонування біологічних процесів.

Тіла всіх живих організмів містять велику кількість води: у рослин вміст води становить до 90–95%, а у тварин – 70% і більше. Доля біологічної води, що входить до складу живих організмів, становить 0,003% від загальних запасів гідросфери.

З океанів, морів, річок та водойм виловлюють рибу та інших тварин, з підводних родовищ добувають різну сировину (марганець, нікель, кобальт, залізо і iнші) та паливо (нафта, газ, газогідрати), збирають рослини.

Водне середовище використовують для транспортування вантажів (водний транспорт), а також для місць відпочинку і туризму (рекраційне призначення).

Загальний об'єм води на нашій планеті оцінюється вражаючою цифрою – 1455 млн. км³. Якби Земля була правильною сферою, цієї кількості було б достатньо, щоб покрити її на глибину 2650 метрів.

Тільки близько 2–2,5% від всієї води на планеті є прісною.

Маса прісної води на Землі становить приблизно 28–31 млн. км³, з яких близько 85% знаходиться в льодовиках.

Основним джерелом водопостачання для людей є річковий стік. Найбільший стік має річка Амазонка в Бразилії.

 

                                                         Атмосферне повітря

Атмосферне повітря є косною речовиною в біосфері і середовищем існування живої речовини – рослин, тварин і людей. Атмосферне повітря забезпечує рослинний та тваринний світ і людей життєвонеобхідними газовими речовинами (диоксид карбону та оксиген), захищає Землю від метеоритної дії, космічного опромінення, забезпечує процеси виробничої діяльності людини газовими елементами (киснем, азотом, воднем та інертними газами).

Атмосферний кисень є умовою життя людей і багатьох тварин. За добу людина споживає 500 л оксигену, пропускаючи через легені близько 10 тис. л (12 кг) повітря.

Для спалювання палива, отримання металургійної та хімічної продукції, на додаткове окиснення різних відходів щорічно витрачається в усьому світі 10–20 млрд т оксигену. Підвищення його витрат, викликане активізацією антропогенної діяльності людини, складає не менше 10–16% щорічного біогенного утворення.

Атмосферне повітря в нижніх шарах тропосфери складається переважно з нітрогену, оксигену, аргону і дiоксиду карбону. В невеликих кількостях присутні неон, гелій, криптон, ксенон, оксид і дiоксид нітрогену, гідроген, метан, озон, оксид карбону і аміак.