- •Лабораторна робота № 4 Дослідження вимірювального каналу напруги Вінниця , 2012
- •4. Побудова експериментальної статичної характеристики :
- •5. Отримання емпіричної функції перетворення
- •6. Отримання емпіричної статичної характеристики
- •7. Нормування інструментальної похибки вимірювального каналу напруги
- •8. Побудова кривої поправок
- •9. Визначення похибки квантування
- •Теоретичні відомості
- •1 Цифровий вольтметр послідовного наближення
- •2 Цифровий вольтметр слідкуючого зрівноважування
- •3 Вимірювальні канали струму та напруги
- •А) мікропроцесорний вольтметр
- •Б) мікропроцесорний амперметр
- •4 Похибки засобів вимірювань
- •5 Повірка засобів вимірювальної техніки
- •Контрольні питання
- •Література
9. Визначення похибки квантування
9.1. Визначити для кожної оцифрованої відмітки кількість імпульсів N, які підрахує двійковий лічильник, якщо n=10, а Uo=10,24 В.
9.2. Результати розрахунків занести до табл.6
Таблиця 6 – Похибка квантування
Найменування |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Оцифровані відмітки, мВ |
500 |
1000 |
1500 |
2000 |
2500 |
3000 |
3500 |
4000 |
4500 |
5000 |
Кількість Імпульсів (N) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Похибка квантування, % |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9.3. Побудуйте експериментальну залежність похибки квантування від оцифрованих відміток.
9.4. Побудуйте теоретичну залежність похибки квантування від о цифрованих відміток шкали.
10. Зробіть висновки по роботі.
Теоретичні відомості
1 Цифровий вольтметр послідовного наближення
Суть алгоритму послідовного наближення полягає у зрівноваженні вимірюваної напруги Ux компенсуючою напругою Uk, яка змінюється рівномірними ступенями. Даний алгоритм називають ще «молодшими розрядами вперед».
Відлік результату вимірювання здійснюється в момент рівності (із заданою точністю) цих величин. Для циклічного одержання вимірюваної інформації необхідно повторювати вимірювальний цикл. На рис.1 наведено структурну схему цифрового вольтметра послідовного наближення, а часові діаграми його роботи - на рис.2.
Рисунок 1
Основними елементами приладу є компаратор ПП, RS-тригер Т, схема збігу SW, генератор зразкової частоти G, двійковий лічильник СТ2, цифро-аналоговий перетворювач ЦАП і цифровий відліковий пристрій.
За командою «Пуск» (момент часу t1) тригер Т встановлюється в одиничний стан і відкриває схему SW. Імпульси зразкової частоти fo із виходу генератора G через відкриту схему SW надходять на вхід двійкового лічильника СТ2, змінюючи тим самим двійковий код на його виходах. З паралельних виходів СТ2 двійковий код надходить на входи ЦАП і перетворюється там в аналоговий сигнал Uk. Прихід кожного імпульсу fo від генератора G формує нову сходинку компенсуючої напруги Uk на виході цифро-аналогового перетворювача. У момент часу t2, коли Ux = Uk, тригер Т сигналом «Стоп», який формується на виході компаратора, встановлюється в нульовий стан і закриває схему SW. Таким чином, у лічильнику СТ2 сформується двійковий код
, (1)
де - крок квантування; n - розрядність двійкового лічильника; - напруга опорного джерела живлення ЦАП.
Рисунок 2
Статична характеристика вольтметра послідовного наближення наведена на рис.3.
Рисунок 3
Похибка квантування вольтметра послідовного наближення визначається
, (2)
а її графічне подання наведено на рис.4.
Рисунок 4
Час перетворення та похибка квантування вольтметрів послідовного наближення залежать від вимірюваної величини, а значення в основному визначається розрядністю ЦАП і зоною нечутливості компаратора.