- •Порядок виконання роботи
- •Побудова градуювальної характеристики за експериментальними даними
- •4. Отримайте емпіричну функцію перетворення
- •5. Отримання емпіричної статичної характеристики
- •6. Оцінка похибки моделі
- •7. Короткі теоретичні відомості
- •Термоелектричні перетворювачі
- •Контрольні питання
- •Література
Термоелектричні перетворювачі
В основу побудови термопар покладено явища Томсона і Зеєбека.
Явище Томсона полягає у появі на кінцях однорідного провідника, який має температурний градіент, деякої різниці потенціалів внаслідок того, що електрони дифундують з гарячого кінця провідника до холодного. ЕРС, що виникає при цьому i називається термо-е.р.с. Томсона
де σ – коефіцієнт Томсона для даного провідника.
Якщо скласти коло з двох різних провідників а i b (схема 4 у табл.6.6), то сумарна термо- ЕРС Томсона дорівнює різниці термо-ЕРС Томсона кожного провідника i визначається
де σа i σb, - коефіцієнти Томсона для провідника а i b відповідно.
Рисунок 2
Явище Зеєбека. При з’єднанні двох різнорідних провідників у місці їх контакту виникає контактна різниця потенціалів, зумовлена різною концентрацією носіїв заряду.
Зеєбеком було встановлено, що в замкненому колі двох різнорідних провідників, спаї яких мають різні температури, електрорушійна сила Eab (T1), яка виникає при переході від провідника а до провідника b в точці з температурою T1 i електрорушійна сила Еba (Т2), яка виникає при переході від провідника b до провідника а, мають протилежні знаки i не дорівнюють одна одній.
Сумарна термо-ЕРС, яка виникає у колі, що складається з двох різних провідників а i b є сумою контактних е.р.с. i е.р.с. Томсона:
Ця сумарна термо-ЕРС для даної пари провідників залежить тільки від значень температур Т1 i Т2 i може бути подана різницею відповідних функцій:
Якщо різниці температур малі, то можна припустити, що термо-е.р.с. яка формується термопарою, пропорційна різниці температур спаїв:
де k – сталий коефіцієнт, різний для різних матеріалів термоелектродів.
Якщо один спай помістити в середовище з постійною температурою, наприклад Т2, то термо-е.р.с., що виникне в загальному випадку, є нелінійною функцією температури Т1
.
Наприклад, для мідь-константанових термопар функція перетворення має вигляд:
де а, в і с – постійні коефіцієнти, які визначаються під час градуювання термопари.
Спай термопари, який поміщають в досліджуване середовище, називають робочим або гарячим, а кінці електродів, температура яких підтримується переважно постійною, – вільними або холодними.
Чутливий елемент термоелектричного перетворювача, тобто пару термоелектродів, називають термопарою.
Матеріалами термоелектродів служать сплави хромель, копель, алюмель, вольфрамреній, платинородій, а також платина, мідь і залізо. Від назви термоелектродів походить назва типу самого перетворювача, наприклад, перетворювач типу ТХА має електроди з хромелю та алюмелю. Характеристики деяких типів термоелектричних перетворювачів наведено в табл.4.
Таблиця 4 – Характеристики термопар
Тип термопари |
Матеріали Термоелектронів |
Тип НСХП |
Діапазон вимірювання, 0С |
ТХА |
Хомель-Алюмель |
ХА(К) |
-270...+1000 |
ТХК |
Хромель – Копель |
ХК(L) |
-200...+600 |
ТПП |
Платинородій (10% платина) |
ПП(S) |
|
ТВР |
Вольфрам – реній BPS Вольфрам – реній BP(A)-1 |
BP(A)-1 |
0...2200 |
Функція перетворення (або НСХП) термоелектричних перетворювачів, як правило нелінійна і для кожного типу перетворювача задається у вигляді таблиць при температурі вільних кінців 00С (див. табл.5).
Таблиця 5 – НСХП термопари тину ТХА
Вимірювана температура, Т0С |
0 |
200 |
400 |
600 |
800 |
1000 |
1200 |
Значення термо-ЕРС e, мВ |
0 |
8.137 |
16.395 |
24.902 |
33.277 |
41.269 |
48.828 |
Статична характеристика для цього типу термопари в обмеженому діапазоні перетворення наведена на рис.3.
Рисунок 3
Апроксимова НСХП поліномом другого порядку має вигляд
і в цьому діапазоні вимірювання температури практично лінійна.
Мікропроцесорний засіб вимірювання температури
Сенсори температури з цифровим виходом мають ряд переваг на сенсорами з аналоговим виходом і дозволяють реалізовувати мікропроцесорні термометри.
Наприклад, ТМР03/ТМР04 - сенсори температури з цифровим виходом, структурна схема яких наведена на рис.4.
Рисунок 4
До його складу входить джерело опорної напруги, генератор тактової частоти (1 МГц), сигма-дельта АЦП. Вихідний сигнал сенсора температури кантується 12-розрядним аналого-цифровим перетворювачем, який на своєму виході формує послідовний двійковий код у вигляді частотно-модульованого сигналу (рис.5).
Рисунок 5
Даний вихідний сигнал просто декодується мікропроцесором в значення температури. Досить суттєвим тут є те, що такий метод виключає помилки притаманні іншим методам модуляції, оскільки в ньому значення температури не залежать від абсолютного значення частоти.
Номінальна вихідна частота складає 35 Гц для температури +250С і засіб вимірювання працює з фіксованою тривалістю імпульсу Т1, що складає 10 мс.
Вихідний сигнал ТМР03/ТМР04 представляє собою послідовність імпульсів, тривалість яких пов’язана з вимірюваною температурою такими залежностями:
,
.
Практично всі мікропроцесори (мікро контролери) мають у своєму складі таймери, за допомогою яких легко отримують остаточні рівняння перетворення. Типовий інтерфейс до мікро контролера 80С51 показано на рис.6.
Рисунок 6
Два таймера (Таймер 0 і Таймер 1) 16-ти розрядні. Тактова частота мікроконтролера, поділена на 12,
є частотою квантування тривалості імпульсів Т1 і Т2.
Алгоритм роботи такого мікропроцесорного засобу вимірювання температури досить простий.
Мікроконтролер з приходом в порт Р1.0 по передньому фронту сигналу з виходу сенсора температури запускає Таймер Т0, в якому відбувається квантування тривалості імпульсу Т1 частотою f0. По задньому фронту цього ж сигналу мікроконтролер зупиняє таймер Т0 і запускає Таймер Т1. По наступному передньому фронту вихідного сигналу сенсора температури і таймер Т1 зупиняється і кількість імпульсів зразкової частоти f0, які поступили на двійкові лічильники таймерів Т0 і Т1 переписуються в порти таймерів Т0 і Т1, відповідно. Після цього лічильники таймерів обнуляють для наступного циклу вимірювання.
Далі, для розрахунку температури, підпрограми використовують наступні рівняння.
Після квантуванні тривалості імпульсів Т1 і Т2 імпульсами зразкової частоти f0 в лічильниках таймерів сформуються відповідно двійкові коди
.
Тоді тривалості імпульсів Т1 і Т2 будуть визначатися
.
Підставимо значення тривалості імпульсів Т1 і Т2 у вихідне рівняння перетворення сенсорів температури ТМР03/ТМР04 і відповідно отримаємо значення температури, які відповідають значенням двійкових кодів у таймерах
,
.