2. Виконання самостійної роботи

Самостійна робота студента – значна частина навчальної роботи студента з дисципліни, яка є обов’язковою для виконання.

Форми самостійної роботи:

• підготовка рефератів;

• підготовка тестів, кросвордів;

• підготовка власних конспектів.

Під час самостійної роботи з дисципліни “Податкова система” студент повинен користуватися як конспектом, так і навчальними посібниками, монографіями, науковими статтями, статистичними матеріалами тощо.

3. Індивідуальна робота під керівництвом викладача

Індивідуальна робота студента включає підготовку розрахункових робіт, рефератів, доповідей, наукових робіт.

Реферат є частиною навчального процесу, під час якої студент самостійно опрацьовує матеріал з навчальної дисципліни. Метою підготовки реферату є набуття навичок самостійної роботи з літературними джерелами, систематизації опрацьованого матеріалу з обраної теми, визначення проблеми та формування висновків і пропозицій.

Тему рефератів для студентів визначає викладач в індивідуальному порядку. Орієнтовний обсяг реферату 10-15 сторінок друкованого тексту формату А4. Реферат обов’язково повинен містити: план (3-4 питання), ілюстрації у формі таблиць, графіків, схем, список використаної літератури з посиланнями у тексті (не менше 5 джерел), оформлений згідно з чинними стандартами. Реферати на перевірку здаються у визначений викладачем день. Методична допомога студенту з питань підготовки реферату надається викладачем на консультаціях. Захист рефератів відбувається у визначений викладачем день.

Доповідь – складова частина самостійної роботи студента. Мета підготовки доповіді – набуття навичок самостійної роботи з посібниками, науковими статтями, статистичними матеріалами та формування висновків. Тему доповіді для студента визначає викладач в індивідуальному порядку. Орієнтовний обсяг доповіді 5-7 сторінок друкованого тексту формату А4. Доповідь обов’язково повинна містити: план (2-3 питання), графіки, схеми, список використаних джерел. Останній термін прийняття доповіді встановлюється викладачем. За несвоєчасне виконання завдання студентом кількість запланованих балів може бути зменшена.

Контрольний захід

Згідно з графіком навчального процесу контрольний захід проводиться по завершенні вивчення структурно-логічного модулю з дисципліни. Контрольний захід проводиться у формі модульної контрольної роботи згідно робочого плану дисципліни.

Підсумкова атестація з модульного контролю проводиться шляхом складення кількості набраних балів студентом за результатами кожного змістового модулю (поточного контролю та контрольних заходів). Оцінювання знань студентів з дисципліни здійснюється на основі поточного модульного контролю та підсумкового контролю знань (екзамену). Екзаменаційний білет з даного курсу побудований наступним чином: 2 теоретичних питання та 2 задачі.

Критерії оцінювання знань студентів при проведенні підсумкового контролю знань (екзамену). Максимальна кількість балів – 50.

Теоретичне питання. Максимальна кількість балів за кожне теоретичне питання – 10 балів, у тому числі:

- повна обґрунтована відповідь, без будь-яких зауважень та помилок з наведенням практичних прикладів у контексті теоретичного матеріалу – 10 балів;

- повна відповідь, але з деякими методологічними помилками або незначними зауваженнями у визначенні термінів та категорій – 9-7 балів;

- відповідь недостатньо повна, наявність помилок у визначенні термінів та наведенні практичних прикладів – 6-5 балів;

- відповідь не в повному обсязі, наявність чисельних методологічних помилок у визначенні термінів та зауважень по суті розгляду питання, відсутність логічної послідовності викладення матеріалу та практичних прикладів – 4-2 бали;

- відповідь має поверхневий характер, надаються тільки загальні положення по суті питання без необхідного теоретичного обґрунтування та наведення практичних прикладів – 1 бал;

- відповідь відсутня – 0 балів.

Розв’язування задачі (практичне завдання). Максимальна кількість балів за кожну задачу – 15 балів, у тому числі:

- задача повністю розв’язана без методологічних та арифметичних помилок з наданням обґрунтованого висновку – 15 балів;

- задача повністю розв’язана, але з незначними арифметичними помилками – 14-10 балів;

- задача розв’язана, але мають місце як арифметичні так і методологічні помилки, відсутність висновку – 9-6 балів;

- задача розв’язана не повністю, мають місце суттєві методологічні помилки, недостатнє володіння теоретичним матеріалом для повного вирішення завдання та отримання кінцевого результату – 5-1 бали;

- відсутнє розв’язування задачі - 0 балів.

Загальна кількість балів, отримана студентом під час екзамену визначається шляхом підсумовування кількості балів, одержаних за кожне завдання.

Підсумковою оцінкою з курсу є сума набраних балів за результатами поточного контролю та екзамену (50 + 50 = 100 балів). Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 5-х бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку: