- •Розділ 1. Метрологія – наука про вимірювання.
 - •1.1. Метрологія, її розділи та функції
 - •1.2. Основні метрологічні поняття і терміни.
 - •1.2.2. Одиниця фізичної величини.
 - •1.2.3. Розмір фізичної величини.
 - •1.3. Роль метрології та вимірювальної техніки в наукових дослідженнях і промисловому виробництві.
 - •1.4. Міжнародні метрологічні організації.
 - •1.5. Державні метрологічні організації.
 - •1.6. Актуальні проблеми метрології.
 - •Розділ 2. Вимірювання фізичних величин.
 - •2.1. Основні понятя про вимірювання.
 - •2.2. Види вимірювань.
 - •2.3. Принципи та методи вимірювань.
 - •2.3.1. Метод безпосередньої оцінки.
 - •2.3.2. Метод порівняння з мірою. Диференціальний метод.
 - •2.3.3. Нульовий метод.
 - •2.4. Електричні методи вимірювання неелектричних величин.
 - •2.5. Планування та організація вимірювань.
 - •Розділ 3. Засоби вимірювальної техніки.
 - •3.1. Загальні поняття про засоби вимірювальної техніки.
 - •3.2. Характеристики засобів вимірювальної техніки.
 - •У приладів з постійною чутливістю переміщення покажчика пропорційне вимірюваній величині, тобто шкала приладу - рівномірна.
 - •3.3. Класифікація засобів вимірювальної техніки.
 - •3.4. Показники якості засобів вимірювань.
 - •3.5. Похибки засобів вимірювальної техніки.
 - •3.6. Класифікація засобів вимірювань по точності.
 - •– Більша по модулю границя вимірювань, або кінцеве значення діапазону вимірювань приладу;
 - •Класи точності засобів вимірювальної техніки
 - •3.7. Метрологічні характеристики засобів вимірювальної техніки
 - •3.8. Умови вимірювань.
 - •Розділ 4. Одиниці фізичних величин.
 - •4.1. Виникнення і розвиток одиниць фізичних величин.
 - •4.2. Уніфікація одиниць фізичних величин. Створення метричних мір.
 - •4.3. Принципи утворення системи одиниць фізичних величин.
 - •4.4. Системи одиниць фізичних величин.
 - •4.5. Міжнародна система одиниць.
 - •4.6. Основні одиниці системи сі.
 - •4.6.1. Основні переваги системи одиниць сі.
 - •4.6.3. Кратні і дольні одиниці. Правила їх утворення.
 - •4.7. Відносні і логарифмічні величини і одиниці.
 - •4.8. Позасистемні одиниці.
 - •4.9. Найменування і позначення одиниць фізичних величин.
 - •4.10. Правила написання найменувань і позначення одиниць.
 - •4.11. Розмірність фізичних величин.
 - •Розділ 5. Система забезпечення єдності вимірювань.
 - •5.2. Загальні поняття про еталони.
 - •5.3. Класифікація еталонів.
 - •5.4. Зразкові і робочі засоби вимірювань.
 - •5.5. Державний метрологічний нагляд.
 - •Розділ 6. Похибки вимірювань фізичних величин.
 - •6.1. Загальні поняття про похибки вимірювань.
 - •6.2. Точність вимірювання.
 - •6.3. Вірогідність результату вимірювань.
 - •6.4. Класифікація похибок вимірювань. Загальна характеристика.
 - •6.5. Характеристики результатів вимірювань.
 - •6.6. Види систематичних похибок.
 - •1. Інструментальні похибки.
 - •2. Похибки внаслідок неправильної установки засобів вимірювань.
 - •3. Похибки, виникаючі внаслідок зовнішніх впливів.
 - •4. Похибки метода вимірювань або теоретичні похибки.
 - •5. Суб’єктивні систематичні похибки.
 - •6.7. Характер прояву систематичних похибок.
 - •6.8. Виключення систематичних похибок.
 - •6.8.1. Усунення джерел похибок до початку вимірювання.
 - •6.8.2. Виключення систематичних похибок в процесі вимірювання.
 - •1.Спосіб заміщення.
 - •2. Спосіб компенсації похибки по знаку.
 - •3.Спосіб протиставлення.
 - •4. Спосіб симетричних спостережень.
 - •6.8.3. Внесення відомих поправок в результату вимірювання.
 - •6.8.4. Оцінка границь систематичних похибок.
 - •Розділ 7. Випадкові похибки.
 - •7.1. Значення теорії ймовірності для вивчення випадкових похибок.
 - •7.2. Основні поняття теорії випадкових похибок.
 - •7.2.1.Випадкова похибка.
 - •7.2.2. Ймовірність.
 - •7.3. Закони розподілу випадкових величин.
 - •7.3.2. Розподіл дискретних величин.
 - •7.3.3. Розподіл неперервних випадкових величин.
 - •7.4. Закон нормального розподілу випадкових величин.
 - •7.4.1. Математичний вираз закону нормального розподілу.
 - •7.4.2. Властивості і характеристики нормального розподілу випадкових похибок.
 - •Характеристики нормального розподілу
 - •3. Середнє квадратичне відхилення результатів вимірювань.
 - •7.5. Довірчі границі випадкових похибок.
 - •Розділ 8. Обробка результатів вимірювань, вільних від систематичних похибок.
 - •8.1.1. Загальні зауваження.
 - •8.2. Обробка результатів прямих вимірювань.
 - •8.2.1. Опрацювання результатів прямих одноразових вимірювань.
 - •8.2.2. Опрацювання результатів прямих багаторазових вимірювань.
 - •1. Зменшення впливу випадкових похибок.
 - •2. Обробка результатів при нормально розподілених випадкових похибках.
 - •4. Середнє квадратичне відхилення (скв).
 - •8.3. Похибки середнього арифметичного.
 - •8.4. Довірчі інтервали та довірчі ймовірності для середнього арифметичного значення.
 - •8.5. Обробка результатів прямих рівноточних вимірювань.
 - •7. Результат істинного значення записується у такому вигляді:
 - •8.6. Оцінка результатів при малій кількості вимірювань і невідомій дисперсії.
 - •8.7. Наближені обчислення: правила заокруглення і дій з наближеними числами, похибки заокруглення.
 - •8.8. Оцінка результатів непрямих вимірювань.
 - •8.9. Оцінка результатів нерівноточних вимірювань.
 - •8.10. Визначення ваги результату вимірювання.
 - •8.11. Оцінка похибки середнього зваженого.
 - •8.12. Промахи і грубі похибки.
 - •8.13. Оцінка результатів, що містять промахи і грубі похибки.
 - •8.14. Критерій Романовського.
 - •8.15. Виключення грубих похибок.
 - •8.16. Вибір кількості вимірювань.
 
8.13. Оцінка результатів, що містять промахи і грубі похибки.
Наявність в ряду вимірювань декількох результатів з грубими відхиленнями повинно занепокоїти оператора і потребує аналізу їх причин. При цьому під сумнів може бути поставлений увесь ряд вимірювань.
Між результатами, що містять грубі відхилення, і результатами, які заслуговують довіри, буває важко провести границю.
Запропоновано ряд прийомів і формул для визначення результатів, які підлягають відкиданню.
	Найбільш
простим прийомом є відкидання результатів,
які містять похибки більші, ніж 
.
Щоб визначити, які результати підлягають відкиданню, необхідно попередньо опрацювати ряд вимірювань, включаючи всі результати, тобто обчислити середнє квадратичне відхилення S даного ряду.
Якщо середнє квадратичне відхилення для даного методу вимірювання було визначено раніше на основі вивчення великого ряду вимірювань, то з ним порівнюють середнє квадратичне відхилення S нового ряду. Потім визначають результати, які підлягають відкиданню на основі вибраного критерія, використовуючи вже відоме для нього СКВ. Якщо ж цього відхилення немає, то використовують СКВ даного ряду. Потім обчислення проводять знову вже з очищеним рядом. Якщо СКВ методу відомо, то з ним порівнюють нове значення СКВ ряду.
Викладений метод можна застосовувати тоді, коли відоме σ або коли S визначається на основі достатньо великої кількості вимірювань.
При малій кількості вимірювань більш точні результати дає критерій Романовського, який базується на розподілі Ст’юдента.
8.14. Критерій Романовського.
	Нехай
виконано 
вимірювань. При цьому n
результатів не викликають сумніву у
відношенні відповідності їх закономірному
ряду, а один результат здається таким,
що порушує цей ряд. Цей
результат ми позначимо через 
.
Послідовність обробки результатів вимірювання в цьому випадку наступна:
	1.
Знаходять середнє
арифметичне
значення для
результатів від 
до 
:
.
2. Знаходять середнє квадратичне відхилення (СКВ) окремого вимірювання:
	3.
Виходячи зі ступеня вірогідності, який
повинен бути забезпечений, задаються
імовірністю 
того, що значення (
)
не перевищує деякого значення 
,
яке потрібно визначити, тобто  (
)
.+
4. Знаходять допустиме значення інтервалу (довірчий інтервал) з виразу:
	Для
цього користуються
таблицею, в якій приведено значення 
для
різних 
і
n
(таблиця 8.1).
5. Якщо ( ) > , то результат підлягає виключенню з ряду результатів вимірювань.
Таблиця 8.1
Значення коефіцієнта для різних значень ймовірності та кількості вимірювань n.
N  | 
			t′ при рк рівному  | 
		|||
0.05  | 
			0.02  | 
			0.01  | 
			0.005  | 
		|
2  | 
			15.56  | 
			38.97  | 
			77.96  | 
			779.7  | 
		
3  | 
			4.97  | 
			8.04  | 
			11.46  | 
			36.5  | 
		
4  | 
			3.56  | 
			5.08  | 
			6.53  | 
			14.46  | 
		
5  | 
			3.04  | 
			4.10  | 
			5.04  | 
			9.43  | 
		
6  | 
			2.78  | 
			3.64  | 
			4.36  | 
			7.41  | 
		
7  | 
			2.62  | 
			3.36  | 
			3.96  | 
			6.37  | 
		
8  | 
			2.51  | 
			3.18  | 
			3.71  | 
			5.73  | 
		
9  | 
			2.43  | 
			3.05  | 
			3.54  | 
			5.31  | 
		
10  | 
			2.37  | 
			2.96  | 
			3.41  | 
			5.01  | 
		
11  | 
			2.33  | 
			2.89  | 
			3.31  | 
			4.79  | 
		
12  | 
			2.29  | 
			2.83  | 
			3.23  | 
			4.62  | 
		
13  | 
			2.26  | 
			2.78  | 
			3.17  | 
			4.48  | 
		
14  | 
			2.24  | 
			2.74  | 
			3.12  | 
			4.37  | 
		
15  | 
			2.22  | 
			2.71  | 
			3.08  | 
			4.28  | 
		
16  | 
			2.20  | 
			2.68  | 
			3.04  | 
			4.20  | 
		
17  | 
			2.18  | 
			2.66  | 
			3.01  | 
			4.13  | 
		
18  | 
			2.17  | 
			2.64  | 
			3.00  | 
			4.07  | 
		
19  | 
			2.16  | 
			2.62  | 
			2.95  | 
			4.02  | 
		
20  | 
			2.145  | 
			2.60  | 
			2.93  | 
			3.98  | 
		
∞  | 
			1.96  | 
			2.33  | 
			2.58  | 
			3.29  | 
		
Приклад. В додаток до 15-ти вимірювань, результати яких наведено, було виконане 16-те вимірювання, результат якого 772, а відхилення від середнього v16= –27.
: 789; 791;792; 794; 795; 796; 797; 798; 800; 801; 803; 804; 806; 807; 809
= 798.8
СКВ результатів 15 вимірювань
Задамося імовірністю = 0.05 і знаходимо по таблиці для n=15, t′ = 4.28. Звідси
ε*= 4.28 · 6.13 ≈ 26.24.
Результат 16-го вимірювання, для якого v16 = –27 підлягає виключенню із ряду, оскільки 27 > 26.24
