
- •6.030504 «Економіка підприємства»,
- •6.030505 «Управління персоналом та економіка праці»
- •Опорний конспект лекцій повинен допомогти студентам сформувати необхідну систему знань про сучасні інтеграційні процеси у міжнародній освіті в контексті прийняття Болонської декларації.
- •1.Поняття «вища освіта». Мета, задачі, структура, типи вищих навчальних закладів України.
- •2.Загальна характеристика кредитно-трансферної системи накопичення ects.
- •3.Запровадження кредитно- модульної системи організації навчального процесу (кмсонп) у вищу освіту України.
- •Тема 1. Університетська освіта в контексті Болонського процесу план
- •Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу.
- •Хронологія залучення європейських держав до Болонського процессу
- •Основні завдання, принципи та шляхи формування Європейського простору вищої освіти
- •3. Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу
- •Для вищої школи України у контексті Болонського процесу необхідно:
- •1.Індивідуалізація навчання як важлива умова реформування вищої освіти.
- •2. Індивідуальний навчальний план, як засіб індивідуалізації навчальної діяльності студентів.
- •3. Структура, порядок формування, введення та контролю виконання індивідуальних навчальних планів студентів.
- •Порядок введення інпс
- •Контроль за виконанням інпс
- •1.Європейська кредитно-трансферна та система накопичення – ects
- •2. Сутність та призначення навчальних занять, індивідуальних занять, самостійної роботи, практичної підготовки та контрольних заходів.
- •3. Порядок оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (кмсонп)
- •Порядок ліквідації академічної заборгованості студентів з підсумкового модульного контролю (пмк)
- •Терміни ліквідації академічної заборгованості студентів
- •Відрахування студентів з академії за академічну заборгованість.
- •Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання
- •Стипендіальне забезпечення студентів
- •Навчальне навантаження студентів
- •Загальні відомості про бібліотеку вищого навчального закладу.
- •Правила користування бібліотечними фондами.
- •Бібліотеки м. Дніпропетровська
- •Структура і організація роботи органів студентського самоврядування вищого навчального закладу.
- •Структура і організація роботи органів студентського самоврядування
- •2. Вищим органом студентського самоврядування академії є конференція колективу студентів навчального закладу.
- •3. Виконавчим органом студентського самоврядування академії є студентська рада самоврядування академії.
- •8. Вищим органом студентського самоврядування у гуртожитку є конференція колективу студентів – мешканців гуртожитку.
- •2. Основні завдання та функції органів студентського самоврядування
- •3. Всеукраїнська студентська рада. Здобутки і перспективи розвитку.
- •6. Бібліографічний список Основна література
- •Додаткова література
- •Електронні ресурси
1.Індивідуалізація навчання як важлива умова реформування вищої освіти.
Індивідуалізація навчання – це надання можливості тому, хто навчається, самостійно обирати рівень вивчення дисциплін та їх перелік понад нормативні вимоги, що передбачені освітньо-професійною програмою, залежно від власних цілей, потреб, можливостей. Складовою індивідуалізації є також така організація навчального процесу під час якої вибір способів, прийомів, темпу навчання враховує індивідуальні відмінності студентів, рівень розвитку їх здібностей до навчання.
Компетенція – здатність і готовність фахівця якісно виконувати певні функціональні завдання професійної діяльності.
Компетентність – 1) готовність фахівця успішно працювати за фахом, застосовуючи й примножуючи набутий освітньо-кваліфікаційний потенціал;
2) система компетенцій випускника, що взаємодоповнюють і підсилюють одна одну;
3) результат освітньої діяльності ВНЗ, що підлягає вимірюванню та оцінюванню.
Фундаменталізація навчання – суттєве підвищення якості освіти і рівня компетентності фахівців шляхом модернізації змісту навчальних дисциплін та науково – методичного забезпечення навчального процесу. Фундаменталізація не зводиться до збільшення годин на вивчення навчальних дисциплін того чи іншого циклу. Йдеться про досягнення принципово нових цілей вищої освіти. Завданням фундаментальної вищої освіти є створення умов для виховання та формування сучасного наукового мислення, внутрішньої потреби саморозвитку, самоосвіти продовж життя людини.
Обов’язковою передумовою фундаменталізації вищої освіти є як створення нових навчальних курсів, якісно відмінних від традиційних за структурою і змістом, своєю спрямованістю на узагальнені, універсальні знання, формування загальної культури і розвиток наукового мислення, так і підвищення фундаментальної компоненти у навчальних дисциплінах діючих навчальних планів.
Основним нормативним документом академії, що визначає організацію навчального процесу за певним напрямом підготовки, спеціальністю та освітньо-кваліфікаційним рівнем є навчальний план.
Навчальний план – це нормативний документ академії, який складається на підставі освітньо-професійної програми підготовки фахівців та визначає перелік та обсяг нормативних та вибіркових дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу та форми проведення підсумкового контролю.
Нормативні навчальні дисципліни встановлюються галузевим стандартом вищої освіти.
Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються академією відповідно до загальної концепції підготовки фахівців з метою задоволення освітніх та кваліфікаційних потреб студентів, ефективного використання можливостей і традицій ВНЗ, потреб замовника.
Навчальний план розглядається на засіданні Вченої ради академії та затверджується ректором.
На підставі навчального плану розробляються робочі навчальні плани на навчальний рік та індивідуальні навчальні плани студентів.
2. Індивідуальний навчальний план, як засіб індивідуалізації навчальної діяльності студентів.
Індивідуальний навчальний план студента – (далі ІНПС) є робочим навчальним документом, який формується на основі робочого навчального плану з метою індивідуалізації навчального процесу – максимального урахування індивідуальних потреб студентів щодо своєї фахової підготовки та вимог ринку праці.
ІНПС відображає структурно-логічну схему підготовки фахівця з певної спеціальності (перелік навчальних дисциплін (блоків змістових модулів), що передбачені освітньо- професійною програмою підготовки, та форми організації навчання), обсяги навчального навантаження студента з усіх видів навчальної діяльності та містить оцінку поточної, підсумкової успішності та дкржавної атестації випускника.
ІНПС включає нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни. Нормативні змістові модулі необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вибіркові змістові модулі забезпечують підготовку для виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики, у тому числі відповідність обсягу підготовки передбаченому нормативним терміном навчання. Вони дають можливість здійснювати підготовку за спеціалізацією певної спеціальності та сприяють академічній мобільності і поглибленій підготовці в напрямах, визначених характером майбутньої діяльності. Сукупність нормативних залікових модулів визначає нормативну складову індивідуального навчального плану студента.
Змістові модулі соціально-гуманітарних та фундаментальних нормативних навчальних дисциплін на споріднених спеціальностях повинні бути уніфікованими у встановленому порядку.
ІНПС академії складається відповідно до вимог наказу Міністерства освіти і науки України від 13.12.2005р. № 774.
Навчальна дисципліна формується, як система змістових модулів, передбачених для засвоєння студентом, об’єднаних в блоки змістових модулів - розділи навчальної дисципліни.
Навчальна програма нормативної дисципліни є складовою галузевого стандарту вищої освіти.
Навчальна програма вибірково дисципліни є складовою стандарту вищої освіти вищого навчального закладу, розробляється викладачами кафедри, рецензується викладачами академії та провідними фахівцями органів фінансової системи, промислових підприємств або науковцями, викладачами провідних навчальних закладів регіону, розглядається на засіданні кафедри, погоджується з навчально-методичним відділом, розглядається на засіданні Вченої ради академії та затверджується ректором академії не пізніше ніж за два місяці до початку семестру.
Робоча навчальна програма дисципліни розробляється для кожної навчальної дисципліни на підставі навчальної програми дисципліни, з урахуванням локальних нормативно-методичних документів академії і містить вклад конкретного змісту дисципліни, послідовність, обсяги і підсумкового контролю якості знань студентів.
Робочі навчальні програми нормативних і вибіркових навчальних дисциплін розробляються викладачами відповідних кафедр, розглядаються на засіданні кафедр і до початку відповідного семестру затверджується:
з циклу дисциплін гуманітарної підготовки – проректором з науково-педагогічної роботи;
з циклу дисциплін природничо-наукової та загально-економічної підготовки і циклу дисциплін професійної підготовки – деканом відповідного факультету.