6. Управлiння розподiлом і використанням прибутку, формування чистого прибутку.

Прибуток – важливий показник ефективності виробничо-господарської діяльності, а також джерело формування централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів.

Отриманий підприємством прибуток може бути використаний :

1. він спрямовується на формування фінансових ресурсів державного фінансування бюджетних ресурсів.

2. Прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств, використання ними для забезпечення господарської діяльності.

Отже, отриманий прибуток є об’єктом розподілу, який має два етапи:

• Розподіл загального прибутку (учасниками розподілу є держава, підприємство. В результаті кожен отримує свою частку прибутку. Пропорція є дуже важливою, складається під впливом чинників: податкова політика держави щодо суб’єктів господарювання (сума податків, об’єктів оподаткування, ставки).

• Розподіл, використовування прибутку, що залишає в розпорядженні підприємства після здійснення платежів до державного бюджету.

Отже ефективність підприємства значною мірою залежить від якості управлінських рішень, що стосуються використання одержаного прибутку. Приймаючи ці рішення, власник (менеджери)повинні всебічно зважати напрямки першочергових вкладень, фінансових ресурсів, виходячи з фінансового стану підприємства, рівня його матеріально-технічної бази, соціального розвитку колективу, можливостей прибуткового розміщення коштів на ринку цінних паперів, у грошово-кредитній сфері тощо.

Прибуток, що залишається після сплати перелічених податків, надходить у повне розпорядження підприємства (у господарський практиці ця частина прибутку називається “чистим” прибутком). Основні напрямки використання “чистого прибутку”: виробнично-технічний розвиток підприємства, соціальний розвиток, матеріальне заохочення (включаючи виплату дивідендів у акціонерних товариствах), інші витрати.

Використання чистого прибутку підприємство могло здійснювати на створення резервного фонду, виплату дивідендів, поповнення статуту фонду та інші напрямки.

Згідно з прийнятими П(с)БО не передбачено формування на рахунок прибутку ряду цільових фондів, як це мало місця раніше.

Отже, з реформуванням бухгалтерського обліку: фінансової звітності відповідно до міжнародних стандартів відбуваються зміни в розподілі й використанні прибутку підприємств.

Визначення чистого прибутку підприємства здійснюються виключенням із загальної суми прибутку тільки податку на прибуток. Отримання: сплата штрафів тепер враховується при визначенні прибутку від іншої операційної діяльності, тобто в процесі формування прибутку. Отже, сплата штрафів підприємством безпосередньо не впливає на обсяг його чистого прибутку, як це було раніше.

Підприємство у нових умовах оподаткування прибутку зацікавлення в тому, що його прибуток, визначений у цілях оподаткування, був якомога меншим. Тому в процесі аналізу виявляються причини, які призвели до штучного завищення валових доходів і заниження валових витрат і, отже, зростання оподатковуваного прибутку та податку на прибуток.

За напрямками використання чистого прибутку на ВАТ “Київський завод РІАП” можна прослідкувати з наступної таблиці:

Напрямки використання	2002 рік	2003 рік
Чистий прибуток акціонерного товариства	100,0% (432,2 тис.грн.)	100,0 % (3,5 тис.грн.)
Резервний фонд	21,61 (5%)	0,175 (5%)
Фонд соціального забезпечення	43,22 (10%)	0,35 (10%)
Фонд сплати дивідендів	129,66 (30%)	1,05 (30%)
Для заохочення посадових осіб	21,61 (5%)	0,175 (5%)
Залишок прибутку, який залишається у розпорядженні правління	50%	50%

Кожне підприємство формує дивідендну політику і загальні положення якої встановлюються державою.

Дивідендами є частина прибутку підприємства, яка підлягає розподілу між акціонерами. Право на отримання дивідендів мають всі акціонери. Дивіденди сплачуються акціонерами відповідно до порядку, визначеного Статутом. Розмір дивідендів затверджується на одну просту іменну акцію та сплачується пропорційно кількості акцій, які має власник.

Дивіденди сплачуються один раз на рік підсумками господарської діяльності. За рішенням Загальних зборів дивіденди можуть сплачуватися акціями, облігаціями, продукцією.

Дивіденди сплачуються один раз на рік за підсумками роботи минулого календарного року.

Сплата дивідендів з простих іменних акціях не є зобов’язанням перед акціонерами і здійснюється з чистого прибутку та залежить від результатів господарської діяльності. Загальні збори акціонерів мають право прийняти рішення щодо недоцільності сплати дивідендів з простих акцій за результатами певного періоду або року.