Вибір посадки, квалітету. Системи посадок

1. При виборі посадки треба орієнтуватися на посадки переважного застосування; якщо, ні - використовувати комбіновані з полів допусків переважного застосування і т. д.

2. Вибір квалітету. Вибираємо найбільш грубий квалітет, який забезпечить задану здатність машини.

3. Вибір системи. По стандарту переважною є система отвору (треба невелику кількість мірного ріжучого та контрольного інструменту) але є виключення:

• Коли для виготовлення деталей застосовується світло тягнутий калібрований матеріал, який в подальшому не обробляється, наприклад шпоночна сталь ;

• В поршневих пальцях, щоб не робити його ступінчатим;

• Коли одна з деталей виконується по своєму стандарту, наприклад підшипники кочення.

Позначення на кресленнях

1.

2.

3.

1. - в символічному вигляді - коли для контролю розмірів застосовуються калібри.

2. - в чисельному вигляді - коли вимірюється вимірювальним універсальним інструментом.

3. - коли невідомо - змішаним.

Гост 25607-73. Граничні відхилення розмірів з невказаними допусками.

Встановлено два варіанти простановки: квалітетом або класом точності. Використовуються квалітети як правило-12, 13, 14, 15, 16, 17.

Не зважаючи на це, у стандарті запроваджені ще чотири класи:

Точний - t₁

Середній - t₂

Грубий - t₃

Дуже грубий - t₄

Звичайно у машинобудуванні-14кв. або -t₂.

t₁ 12кв

t₂ 13...14кв

t₃ 15...16кв

t₄ 17кв

Може бути чотири форми запису:

Варіанти	отвір		Вали		Інші(уступи)
	Ø	Інші	Ø	Інші
1	+IT		-IT		±t/2
2	+t		-t		±t/2
3	±t/2
4	+IT	+t	-IT	-t	±t/2

Рекомендується перший варіант, другий варіант не рекомендується. Варіанти 3 і 4 можуть бути застосовані в технічно обґрунтованих випадках. Форми запису:

1. H14, hl4, ±t₂/2 aбo H14, hl4, ±IT14/2;

2. +t₂, -t₂, ±t₂/2;

3. ±t₂/2 або, ±IT14/2;

4. ØH14, Øhl4, ±t₂/2;

Розшифровку у вигляді текста можна дати завжди, але обов'язково, якщо в технічних вимогах інших пояснень нема.

5. З’єднання з підшипниками кочення

ГОСТ 520-89 встановлює 8 класів точності підшипників.

8, 7, 0, 6, 5, 4, 2, Т

8 – дуже грубої точності, 7 – грубої точності, 0 - нормальна точність, 6 – підвищенної, 5- високої, 4 - особо високої, 2 - понад високої точності.

Клас точності вказується перед позначенням підшипника: Р5 - 205 (або 5-205). Нульовий клас - найпоширеніший, не вказується.

Нас, як споживачів більш всього цікавить точність приєднуваних поверхонь.

Допуски даються на середній і номінальний розміри: d_m ,d, D_m й D. Це робиться тому, що кільця завжди змінюють форму. Середній діаметр D_m й d_m, циліндричних поверхонь підшипника визначаються, як середнє арифметичне:

Якщо підшипник не відповідає одному з параметрів, то підшипник бракується. Наприклад: підшипник 0 класу Ø 100 мм-діаметр отвору

d_m=100_-0,020

якщо при вимірюванні,

d_н.б.=100,004 d_н.м.=99,998

Тут d_m, - брак, хоча по d допуск проходить.

ГОСТ 3325-85 (СТ СЕВ 773-77) визначає посадки та вимоги до елементів деталей, з якими підшипники сполучаються. Поля допусків підшипника позначаються класом точності і літерою l, L:

l - зовнішнє кільце (як вал) l0, l6, l5,...

L - внутрішнє кільце (як отвір) LO, L6.

Посадки зовнішнього кільця з корпусом здійснюються за системою вала, а внутрішнього - за системою отвору. При призначенні полів допусків на вал та отвір необхідно враховувати наступне:

1. Обертається вал або корпус.

2. Величину, напрямок та характер діючого на підшипник навантаження.

3. Режим роботи.

4. Тип, розміри та клас точності підшипника.

Розрізняють 3 види навантаження:

зовн. - місцеве зовн. - циркуляційне зовн. - коливальне внутр.- циркуляційне внутр.-місцеве внутр. - циркул. (змінне)

. Р > Р_вр

Поля допусків спряжених деталей під місцево навантажені кільця знаходяться в таблиці ГОСТу (чи в довідниках, наприклад Мягкова).

При циркуляційному навантаженні кілець підшипника вибір посадок на вали та отвори проводиться по Р_r -інтенсивності радіального навантаження на посадочні поверхні

,

де R - радіальна реакція опори на підшипник,

b - робоча ширина посадочного місця;

К_n - динамічний коєфіцієнт посадки (залежить від перегрузки);

F - коефіцієнт врахування ступеня ослаблення натягу;

F_a - коефіцієнт нерівномірності розподілу радіального навантаження в дворядних підшипниках при дії осьового навантаження.

По ГОСТ 3325-85 допуск циліндричності (круглості, профіля повздовжнього перетину) валів та отворів, корпусів під підшипники не повинен перевищувати; під підшипники РО, Р6 – ¼ допуску на розмір, а під підшипник Р5 та Р4 - 1/8 Тd.

Допуск торцевого биття заплечиків посадочних поверхонь не більш ніж ½ допуску на розмір

Шорсткість посадочних поверхонь (Ra, мкм)

	РО	Р6 і Р5	Р4
Валів до Ø80 мм	1,25	0,63	0,32
Отворів біл. Ø80 до500 мм	2,5	1,25	0,63

У цьому ж ГОСТ регламентовані вимоги до взаємного перекоса кілець підшипників ідопуски розташування посадочних поверхонь валів і отворів під підшипники. Наприклад, для радіальних підшипників кут перекосу - не більш 8′, голчатих - 1′. В таблиці, крім градусного , виразу. даються величини в мкм на 10 мм довжини посадкової поверхні. Після множення округляти до найближчого стандартного значення.

Позначення посадок Ø40 L0 / k6 на старих кресленнях

Ø40 - раніше

Н – напряженная посадка

Ø40 Н - пізніше

Ø40 Н_n - напряженная підшипникова.

Ø40 k6 - до виходу цього стандарту