Контроль кінематичної точності

1. Прилади для контролю кінематичної точності в однопрофільному зачепленні

а) зі скляними лімбами ( наприклад БВ-5058)

б) прилад із проміжним колесом ( БВ-608)

в) прилад з вимірювальним колесом ( УКМ-3)

2. Межцентроміри – для контролю міжосьової відстані за 1 оборот і на 1 зубі.

3. Прилади для виміру погрішності кроку ( за 1 оборот, k - кроків)

4. Прилади для виміру радіального биття зубчатого вінця (биттяміри)

5. Нормалеміри – для виміру довжини загальної нормалі. Для виміру довжини загальної нормалі використовуються також штангенциркулі і мікрометри з тарілчастими наконечниками.

6. Прилади для виміру погрішності обкату (кінематоміри)

Контроль плавності роботи

1. Крокоміри для контролю основного кроку.

2. Крокоміри для контролю окружного кроку.

3. Евольвентроміри прилади для контролю погрішностей профілю.

4. Плавність роботи можна виявити на приладах для виміру кінематичної точності, шляхом визначення її гармонійних складових на автоматичних аналізаторах.

Контроль повноти контакту

1. Контрольно-обкатні верстати і пристосування. Контроль здійснюється по прироблянню по фарбі.

2. Осьовий крок по нормалі ( для косозубих коліс) вимірюють на стаціонарних приладах ( наприклад БВ-5028 )

3. Напрямок зуба ( для косозубих коліс ) контролюють на стаціонарних приладах (наприклад БВ- 5034)

Контроль бокового зазору

1. Боковий зазор контролюють у зібраній передачі.

а) за допомогою набору щупів.

б) за допомогою свинцевого дроту.

в) методом люфтування.

2. Зміщення вихідного контуру контролюють на тангенціальних зубомірах .

15. Система допусків на кутові розміри і посадки конічних з’єднань

Допуски на кутові розміри

К утові розміри визначають положення площин, осей, ліній, центрів отворів і т.д. Кутові розміри бувають незалежні і залежні. Незалежні кути не зв'язані з іншими параметрами проектованих виробів, і їхні розміри призначають за ГОСТ 8908 – 81, у якому встановлені три ряди нормальних кутів (перший ряд переважає другий, а другий — третій). Крім того, для призматичних деталей установлений ряд із шести ухилів

S = (Н-h)/L=tgβ

Залежні кутові розміри визначаються основними параметрами виробів, до яких вони відносяться. Їх призначають по нормах, установленим для цих виробів. Наприклад, кут λ підйому гвинтової лінії черв'яка залежить від кроку P і ділильного діаметра черв'яка d; кути конусів інструментів визначаються конусністю. Для допусків кутових розмірів і кутів конусів загального призначення в машино- і приладобудуванні ГОСТ 8908 – 81 установлює 17 ступенів точності - 1; 2; ...; 16; 17 (у порядку убування точності). Точність виготовлення і виміру кутів визначається не самим кутом, а довжинами L₁ і L, сторін, що утворять кут. Зі зменшенням довжин сторін зростають технологічні труднощі виготовлення і виміру кутів з високою точністю. Таким чином, допуски одного і того ж ступеня точності залежать тільки від довжини сторін кутів. Стандарт установлює допуски кутових розмірів з меншою стороною довжини кута до 2500 мм. Весь діапазон довжин розбитий на 13 інтервалів.

Допуск кута дорівнює різниці між найбільшим α_мах і найменшим α_min граничними кутами, і в загальному випадку в позначення допуску кута входить ступінь точності АТ5, АТ10 і т.д. У ГОСТ 8908 - 81прийняті наступні способи вираження і позначення допусків кутів:

AТ_α — допуск у кутових одиницях — у мікрорадіанах — вихідний відправний для визначення допусків через інші параметри; у стандарті приведені значення допусків, переведені з мікрорадіан у градуси, хвилини чи секунди (позначені також AT_α);

АТ_α — округлене значення допуску кута АТ_α у градусах (хвилинах, секундах), застосовуване для позначення граничних відхилень на кресленнях ГОСТ 8908-81;

АТ_h — допуск кута, виражений відрізками ab, перпендикулярними до сторони кута α_мах і розташованими напроти вершини кута AT_α/2 на заданій відстані L₁. З урахуванням малості кута AТ_α відрізок ab можна вважати рівним довжині дуги, що стягає сторони кута АТ_α/2 на відстанях L₁. Відрізок аb позначимо

AT_h/2. З трикутника Оаb АТ_h = AT_αL₁ ·10^-3 (АТ_h у мкм; АТ_α у мкрад; L₁ у мм);

Рис. 12.2

AT_D - допуск кута конуса, виражений допуском на різницю діаметрів у перетині, що розташований на заданій довжині конуса L. Допуск АТ, вимірюваний перпендикулярно осі конуса, дорівнює різниці граничних значень діаметрів конуса в даному перетині. З трикутника bас АТ= АТ_h: соs α/2 (де α/2 < bас). Допуск АТ застосовують при перевірці діаметрів конусів у заданих перетинах.

Допуски кутів з конусністю не більш 1:3 варто призначати по номінальній довжині конуса L, а при більшій конусності — по довжині утворюючій конуса L₁.

Для кутових розмірів допуски вибирають по меншій стороні кута L₁. При одному ступені точності зі збільшенням довжини L допуски в кутових одиницях зменшуються, допуски в лінійних одиницях збільшуються. Допуски кутів можуть бути розташовані щодо номінальних кутів у плюс, мінус і симетрично. В обґрунтованих випадках допускаються інші способи розташування допусків.

Ступені точності орієнтовно мають наступні призначення: 1 - 6 - для кутових мір, кутових розмірів калібрів, особливо точних і герметичних з'єднань; 7 - для деталей високої точності, що вимагають гарного центрування (інструментальних конусів, конусних з'єднань зубчастих коліс з валами в передачах високої точності); 8 - 9 - для деталей високої точності, що передають конусними з'єднаннями великі крутячі моменти (конічних фрикційних муфт); 10 - 12 - для деталей нормальної точності (центрів і центрових отворів); 13 - 15 - для деталей зниженої точності (конічних отворів під конічні голівки болтів і ін.); 16, 17 - для обмеження відхилень вільних кутових розмірів. Технологія обробки конусів і призм повинна відповідати наміченому ступеню точності.