Метод пригонки (імовірностний розрахунок Тк)

4.А. Поле допуску на пригонки компенсатора, в тому випадку, якщо величину допуску визначаємо імовірносним розрахунком

( t_=3; _i = 1/9 );

T_k = ;

T_к = ;

T_k = 682.9  Приймаємо T_k= 684 мкм

5.а. E_ck = -310 мкм

6.а.

ES_к = Е_ск + Т_к / 2 = - 310 + 684 / 2 = + 32 мкм ;

EI_к = Е_ск - Т_к / 2 = - 310 - 684 / 2 = - 652 мкм ;

7.а. ES_к  0 .

А_к ¹ = К + ES_к + Т_мк = 1,2 + 0,032 + 0,025 = 1,257 мм  Приймаємо А_к = 1,26 мм.

8.а. Тоді розмір заготовки компенсатора

А^l _к = 1,26 _{- 0,025 .}

Граничні розміри заготовок

Ак_max = 1,26 мм;

Ак_min = 1,235 мм.

9. а. Мінімально можливий розмір компенсатора:

А_к¹ - Т_к - Т_мк = 1,26 - 0,684 - 0,025 = 0,551 мм.

Метод регулювання

При високій мірі точності замикаючої ланки і великій кількості ланок застосовується метод регулювання.

Метод полягає в тому, що в конструкцію виробу вводиться спеціальна деталь, звана рухомим компенсатором. Як рухомий компенсатор використовують: гвинтову пару, клин, набір прокладок і т.п. На всі ланки розмірного ланцюга призначаються легко здійснимі допуски, а необхідна точність замикаючої ланки досягається на складанні за рахунок переміщення рухомого компенсатора на необхідну величину. Цей метод в порівнянні з методом припасування має ряд переваг:

а) відпадає необхідність в повторному складанні і розбиранні;

б) в процесі експлуатації виробу можна відновити необхідну точність замикаючої ланки, наприклад, в зв'язку із зносом деяких деталей складального з'єднання;

в) створюються передумови для організації потокового складання.

Розрахунок розмірного ланцюга при використанні методу регулювання зводиться по суті до розрахунку рухомого компенсатора.

Регулювання набором прокладок

Рис. 3.3 Схема розмірного ланцюга з рухомим компенсатором

Розрахунок ведеться в тій же послідовності, що і для методу пригонки. На всі ланки крім компенсуючої ланки призначаються прийнятні допуски. Номінальний розмір компенсатора встановлюється із конструктивних міркувань і перевіряється по формулі

_{m n}

А_ =  А_i - А_i  А_{к ,}

^{i=1 i=1}

де знак “+" - у випадку якщо А_к - збільшувальна ланка.

Номінальний розмір компенсуючої ланки може бути рівним нулю.

Діапазон компенсації повинен бути позитивним числом

_m

V _к = TA _i -TA _  0. (3.6)

ⁱ⁼¹

Далі визначаються координати середин полів допусків складових ланок і замикаючої ланки, а по них визначається координата середини діапазону компенсації з рівняння

_n

Ес_=  Ес_i ,

ⁱ⁼¹

тобто,

Ес_к =  (_i Ес_i - Ес_), (3.7)

тут знак “+" в тому випадку, якщо К - збільшувальна ланка.

Верхнє та нижнє відхилення компенсатора: ЕS_к=Ес_к + V_k / 2 ; (3.8)

ЕI_к= Ес_к - V_k / 2 .

Якщо внаслідок розрахунків по формулах вийде, що что ЕS_к  0 , а ЕI_к 0, то необхідно перевірити щоб Ак_min  0, якщо Ак_min  0 , то треба змінити який небудь номінальний розмір А_i, або координату середини поля допуску якої-небудь ланки на величину Ак_min , щоб Ак_min = 0 (чи Ак_min > 0 )

А_i = A_i - Ak_min . (3.9)