Приклад розрахунку розмірного ланцюга методом повної взаємозамінності (методом максимума-мінімуму)

Рис. 2.3 Конструктивна і розрахункова схема розмірного ланцюга.

Проектний розрахунок (пряма задача)

У циліндричному редукторі необхідно визначити допуски і граничні відхилення складових ланок, з умови що зазор між кришкою підшипника і підшипником в осьовому напрямку становить 0,5 ±0,3 мм

Підшипник В=21 _{– 0,15} мм В=18 _{– 0,12} мм.

Рішення

1. Виявляємо замикаючу ланку А_ і визначаємо його номінальний розмір, допуск і координати середини поля допуску

А_=0,5 мм; Т_ =0,6 мм и Ес_ =0.

2. Виявляємо складову ланку і визначаємо по кресленнях їх номінальні розміри. Проводимо перевірку правильності встановлення номінальних розмірів по формулі

_{n m}

А_ =  А_i -  А_j ,

^{i=1 j=1}

де n і m, відповідно кількість збільшувальних і зменшувальних ланок.

0,5=235-(5+21+40+30+115+18+5,5);

0,5=235-234,5 .

Умова дотримується!

Заносимо значення А_ і А_i у в табл. 1

Таблиця 1

Розрахунок методом повної взаємозамінності

ланка	Ном. р-р	Одиниця допуску	Поле допуску	Допуск мкм	Верх.відх	Нижн.	Коорд.середини поля допуску
А1 А2 А3 А4 А5 А6 А7 А8 А	235 5 21 40 30 115 18 5,5 0,5	2,90 0,73 - 1,56 1,31 2,17 - 0,73 -	h8 js9 (h) h9 js9 h8 (h) js9 (js)	72 30 150 - 52 87 54 120 30 600	0 15 0 - 0 +43,5 0 0 +15 +300	-72 -15 -150 - -52 -43,5 -54 -120 -15 -300	-36 0 -75 - -26 0 -27 -60 0 0

3. По ГОСТ 25346 –89 визначаємо одиницю допуску i і заносимо їх в табл. 2.1, для всіх ланок окрім А_ , А₃ и А₇ /подш./

4. Визначаємо розрахункову кількість одиниць допуску

Т_ - Т_n 600 – ( 150 + 120 )

а = = = 35.1 ,

I_j 2.9+0.73+1.56+1.31+2.17+0.73

де n – кількість ланок без А_, А₃ і А₇ /підш/.

5. Встановимо між якими квалітетами знаходиться розрахункове значення По ГОСТ 25346-89 а=25 для квалітета 8 і а=40 для 9 квалітета. Для тих ланок на які більш легко отримати високу точність призначимо допуски по 8 квалітету, а для інших по 9

квалітету. Основні відхилення для поверхонь, що охоплюються – по h, а для виступу кришки js. Заносимо в таблицю.

Примітка . Якщо ( Т_ - Тп )  0, то ця задача не вирішується методом повної взаємозамінності.

6. Визначаємо допуск ув’язувальної ланки ТА₄ і з умови

Т_=Т_i ;

600 = 72 + 30 + 150 + 52 + 54 + 120 + 30 + ТА₄ ;

ТА₄ = 92 мкм .

7. Перевіряється чи знаходиться допуск ланки А₄ (ТА₄ = 92) між 8 і 9 квалітетами

IТ8 = 39 мкм;

IT9 = 62 мкм;

тобто ТА₄  IТ9, в цьому випадку необхідно збільшити допуск одного або 2-х складових ланок, щоб IT8  TA₄  IT9.

Збільшуємо поле допуску ланки А₆  h9 – нове значення.

8. Перераховуємо допуск ув’язувальної ланки

600 = 72+30+150+52+87+120+30+ТА₄ ;

ТА = 59 мм .

Допуск ТА₄ знаходиться між допусками по 8 і 9 квалітетам.

Заносимо в таблицю значення ТА₄.

9. Визначаємо координату середини поля допуску ув’язувальної ланки з формули:

E_=Ec_i ;

Еc_=0 – для нашого випадку ;

0=(+1)(-36) + (-1) [ -0 –75 –26 – 0 – 60 - 0 ] + (-1) Ес₄ .

Ес₄= +125 мкм (Заносимо в таблицю).

10. Граничні відхилення ув’язувальної ланки

ЕS₄ = Еc₄ + T₄ / 2 = 125 +59 / 2 = 154,5 мкм ;

ЕI₄ = Еc₄ – T₄ / 2 = 125 – 59 / 2 = 95,5 мкм ;

З аносимо в таблицу

ув’язувальна ланка _+0.155

A₄ = 40 _+0.096