Додаток а (довідковий)

Рисунок А.1 – Найпростіші моделі екосистеми і геосистеми: 1 – екосистема, 2 – геосистема; А₁, А₂, А₃ – абіотичні компоненти, Б – біота. Лінії позначають міжкомпонентні зв’язки

Рисунок.А.2 – Схема ієрархії геосистем

Рисунок А.3 – Схема співвідношення таксономічних одиниць ландшафтної диференціації території (індивідуальних, типологічних, морфологічних)

Рисунок А.4 – Схема диференціації ярусів і ландшафтів гірських країн (за А.Г. Ісаченком, 1965). Яруси: 1-низькогірний; 2-середньогірний; 3-високогірний. Ландшафти: а, б, г – низькогірні; в – середньогірні; д, е - високогірні

Рисунок А.5 – Схема диференціації середньо- й низькогірних ландшафтів

Рисунок А.6 – Фізико-географічне районування України. I – Східно-Європейська рівнинна ландшафтна країна: 1 – зона мішаних лісів, 2 – зона лісостепу, 3 – зона степу: а – Північностепова підзона, б – Середньостепова підзона, в – Південностепова підзона. II – Карпатська гірська ландшафтна країна; III – Кримська гірська ландшафтна країна

Рисунок А.7 – Фізико-географічне районування Сумської області (за Б.М.Нешатаєвим)

Рисунок А.8 – Принципові моделі гео- та екосистеми (за В.С.Преображенським): а – модель геосистеми; б – модель екосистеми (аутекологічний підхід); в – модель екосистеми (синекологічний підхід); 1 – геокомпоненти; 2 – зв’язки між ними

Рисунок А. 9 – Основні типи структур геосистем

Рисунок А. 10 – Схема потоку енергії в геосистемі.

Сонячна радіація: R-сумарна, RI-пряма, RS-розсіяна, RA- відбита; RE-ефективне випромінення; RB-радіаційний баланс; Т-витрати тепла на транспірацію; Е-те саме на фізичне випаровування; Q-турбулентна від­дача тепла атмосфері; Р-енергія на фотосинтез; Р_b-енергія дихання рос­лин; Р_a-чиста первинна продукція; Р_m-втрата енергії з опадом; Р_i-енергія у фітомасі; ВМ-енергія, на­копичена в прирості біомаси; Z-енер­гія, що надходить до травоїдних тва­рин (консументів 1-го трофічного рів­ня); Z_b-енергія дихання тварин; Z_i-енергія синтезу нової зоомаси; Z_m-енергія, що втрачається із заги­беллю тварин; Z_z-енергія, що пере­ходить до наступного трофічного рів­ня; М-енергія мортмаси; M_b-енер­гія на дихання сапротрофів; М_с-енергія окиснення мортмаси;М_m — енергія мінералізації мортмаси; H — енергія, накопичена в гумусі

Рисунок А.11 – Схема потоків вологи в геоситетемі: R – атмосферні опади; V – конденсація водяної пари; S,SS – води поверхневого стоку; Т – транспірація; SE – фізичне випаровування з поверхні

Рисунок А.11, аркуш 2

ґрунту; FE – випаровування з поверхні фітогеогоризонтів (інтерцепійна втрата); S_і – низхідний потік вологи в ґрунті; SR – всмоктування вологи корінням; К – транспорт вологи до транспіруючих поверхонь рослин; P_h – втрати вологи на фотосинтез; SG_і – відтік ґрунтових вод за межі геосистеми; G – поповнення ґрунтових вод геосистеми підземними

Рисунок А.12 – Схема потоків мінеральних речовин у геосистемі (за М.Д.Гродзинським, 1993):1 – ландшафтно-геохімічні бар’єри;

Рисунок А.12, аркуш 2

2 – мінеральні речовини, що нагромаджуються на бар’єрі;3 – осадові галогенні породи;4 – водоносний горизонт з мінералізованими породами. R – надходження речовин з атмосферними опадами; D – надходження речовин з пилом; DR – вимивання дощами речовин, затриманих листяною поверхнею; Р – розчинення солей осадових галогенних порід; S – надходження речовин з поверхневим стоком; IW – надходження речовин з боковим притоком ґрунтових вод; AW – винесення речовин з боковим притоком ґрунтових вод; М – мінеральні речовини опаду; V – низхідний потік речовин з водним розчином; К – поглинання речовин коренями рослин; F – транспортування речовин рослиною; А – нагромадження речовин на ландшафтно-геохімічних бар’єрах; W – висхідний потік речовин з водним розчином; SS – внесення речовин поверхневим стоком

Рисунок А.13 – Піраміда біомас (а) та концентрації забруднень (б) на трофічних рівнях геосистеми (за В. Вудвелом, 1967): I-IV – трофічні рівні; 1 – біомаса; 2 – логарифм концентрації забруднень

Рисунок А. 14 – Система людина-довкілля в індустріальній фазі

Рисунок А.15 – Місце антропогенних ландшафтів у ландшафтній сфері Землі (за Мільковим)

Рисунок А.16 – Графічне визначення стійкості геосистем до чинника антропогенно-техногенного тиску (за Шищенком, Гродзинським): t – час розвитку геосистеми; ; Y’_кр, Y’’_кр – критичні значення дослідженого параметра Y у часі; Y_н, Y_р – нормальне та реальне значен-

Рисунок А.16, аркуш 2

ня параметра Y у часі; S_t’, S_t’’ – потенційна саморегуляція геосистеми

на моменти часу t’ і t’’; Р_St’ та Р_St’’ – стійкість геосистеми до фактора антропогенно-техногенного тиску на моменти часу t’ і t’’; Т_t’ і Т_t’’ –енергія потенціалу саморегуляції Р_s’, що витрачається на моменти часу t’ і t’’ на стабілізацію геосистеми.

Рисунок А.17 – Розподіл концентрації забруднюючих речовин у приземному шарі атмосфери під факелом точкового джерела: Н – висота; С – приземна концентрація; М – кількість речовини, що викидаєть­ся за одиницю часу; X - відстань від джерела викиду; а - зона перекидання факела; b – зона задимлення; с – зона поступового зни­ження рівня забруднення; d – зона забруднення неорганізованими викидами

Рисунок А.18 – Типізація сучасних методів дослідження ландшафтів

Рисунок А.19 – Інформаційна модель взаємодії окремих блоків фації з видами ПТК і внутрішньоблокові зв’язки. Стрілками показано напрямки зв’язку, К_і – міра зв’язку

Рисунок А.20 – Види прогнозів

Рисунок А.21 – Методи прогнозування

Рисунок А.22 – Види моделей

Рисунок А.23 – Блок-схема, на якій зображено чотири основні компоненти, які враховують у моделюванні екологічних систем (Одум, 1986): Е – рухома сила; Р – властивості; F – потоки; I – взаємодія