- •Робоча програма
- •Пояснювальна записка
- •Зміст дисципліни
- •Тема 1. Предмет, метод і значення логіки
- •Тема 2. Логіка в системі культури
- •Тема 3. Логіка і мова. Мова логіки
- •Тема 4. Основні закони (принципи) правильного мислення
- •Тема 5. Поняття
- •Тема 6. Судження
- •Тема 7. Умовивід
- •Індуктивні умовиводи
- •Умовиводи за аналогією
- •Тема 8. Логічні основи теорії аргументації
- •Тема 9. Логічна природа і гносеологічна функція форм і способів розвитку знання (Проблема. Гіпотеза. Теорія.)
- •3.2. Зміст практичних занять
- •Тема 2. Л о г і к а і культура (2/1)
- •Тема 4. Основні закони логіки (2/1)
- •Тема 5. Поняття (6/4)
- •Тема 6. Судження (6/4)
- •Тема 7. Умовивід (12/4)
- •Тема 8. Логічні основи т є о р ії а р г у м є н т а ц її (6/3)
- •4. Тематика рефератів, есе, творчих робіт
- •5. Модуль контролю Контрольні питання до модулів
- •Модуль 1
- •Модуль 2
- •Модуль 3
- •Модуль 4
- •Модуль 5
- •Контрольні питання з курсу
- •Контрольні питання
- •Тестові завдання Предмет логіки. Історія логіки.
- •Поняття, логічна характеристика понять
- •Критерії оцінювання знань
- •8. Рекомендована література.
- •Контрольні питання з курсу
- •Рекомендована література
Тема 5. Поняття
Поняття як форма мислення. Мовні форми виразу понять. Поняття й ім’я. Смисл і значення імені. Принципи теорії іменування. Основні логічні прийоми формування понять: порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення. Роль понять у пізнанні.
Логічна характеристика поняття. Структура поняття. Ознаки предметів та їх види. Ознаки істотні й неістотні, відмінні й невідмінні. Зміст поняття.
Обсяг поняття. Закон оберненого відношення між об’ємом і змістом поняття. Види понять за обсягом і змістом: одиничні, загальні, нульові, конкретні, абстрактні.
Відношення між поняттями. Типи відношень. Порівнянні і непорівнянні поняття. Сумісні й несумісні поняття. Види сумісності: рівнозначність, часткового збігу, підпорядкування (відношення роду і виду). Види несумісності: співпорядкування, протилежність, суперечність. Колові схеми відношень між обсягами понять.
Операції над класами (обсягами понять): перетин, об’єднання, різниця класів, доповнення. Основні закони логіки класів.
Обмеження і узагальнення понять.
Поділ понять. Види поділу: за видозміною ознаки, дихотомічний поділ, класифікація. Правила і можливі помилки в поділі. Значення поділу та класифікації в науці і практиці.
Визначення понять. Явні і неявні визначення. Номінальні й реальні визначення. Явне визначення – визначення через рід і видову відмінність. Правила явного визначення. Помилки, можливі у визначеннях. Неявні визначення: контекстуальні, індуктивні, через аксіоми.
Прийоми, подібні до визначення: опис, характеристика, експлікація через приклад та ін.
Значення визначень у науці та практичному міркуванні. Зв’язок дефініцій (визначень) з формуванням і розвитком понять. Наукова термінологія.
Тема 6. Судження
Судження як форма мислення. Загальна характеристика суджень. Судження і речення. Розповідні, окличні та питальні речення та їх логічний смисл. Прості й складні судження.
Структура простого судження. Види простих суджень: атрибутивні судження, судження з відношеннями, судження існування (екзистенційні).
Категоричні судження та їх види (поділ за якістю, кількістю і за якістю і кількістю).
Складні судження та їх види. Утворення складних суджень з простих за допомогою логічних сполучників: кон’юнкції, диз’юнкції, імплікації, еквівалентності і заперечення. Умови істинності складних суджень (таблиця визначення). Сильна і слабка диз’юнкція. Імплікація і умовне судження. Поняття необхідної і достатньої умови.
Відношення між судженнями за істинністю. Відношення сумісності: еквівалентність, логічне підпорядкування, часткова сумісність (субконтрарність). Відношення несумісності: суперечність (контрадикторність), протилежність (контрарність). “Логічний квадрат”. Правила утворення заперечних суджень.
Поділ суджень за модальністю. Логічна і фактична (онтологічна) модальність. Основні категорії алетичної модальності: необхідність, можливість, випадковість. Поняття епістемічної, деонтичної, аксіологічної, часової та інших модальностей.
Розв’язкові процедури для визначення класу складних суджень: метод семантичних таблиць, метод аналітичних таблиць.