5. Проблеми і перспективи розвитку комплексу хімічних виробництв україни

Хімічна промисловість є одним з найбільших забруднювачів навколишнього середовища. Водночас це по суті єдина галузь, що утилізує відходи виробництва. Оновлення та використання прогресивних технологій у хімічній промисловості дає змогу обмежити її негативний вплив на природні умови життєдіяльності населення.

У перспективі в галузях хімічного комплексу України перед­бачається здійснити систему заходів.

В азотній промисловості планується поетапна реконструкція та модернізація агрегатів синтезу аміаку, що забезпечить істотне зниження витрат енергоносіїв. Поряд з розширенням мережі аміакопроводів очікується повна переорієнтація на використання каталізаторів синтезу аміаку і азотної кислоти вітчизняного виробництва та поступова переорієнтація збуту аміаку й карбаміду із зовнішнього ринку на внутрішній.

У виробництві фосфорних та калійних добрив передбачається впровадження сучасних технологій у видобуток та збагачення каліймістких руд вітчизняних родовищ, а також будівництво нових агрегатів сірчаної кислоти на підприємствах — виробниках фосфорних добрив.

Велика увага приділятиметься розвитку шинної промисловості. У шинній та гумотехнічній промисловості важливо досягти збіль­шення асортименту та підвищення якості продукції. Очікується часткова переорієнтація на поставку каучуку з країн північно-східної Азії. У перспективі планується освоєння виробництва полімерної сірки та впровадження її у виробництво шин.



ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

Гірничохімічна промисловість — галузь хімічної промисловості, що спеціалізується на видобутку різноманітної природної сировини для інших галузей хімічної промисловості і перш за все для основної хімії.

Кокс — тверда, пориста вуглеводиста маса, яка виробляється з кам’яного вугілля і використовується в чорній металургії (у доменному виробництві) для технологічних цілей.

Мікробіологічна промисловість — галузь хімічної промисловості, що виготовляє кормові дріжджі, білково-вітамінні концентрати, антибіо­тики немедичного призначення.

Основна (неорганічна) хімія — галузь хімічної промисловості, що виробляє різні кислоти, луги, соду, мінеральні добрива, деякі хімічні елементи (хлор), вибухові речовини, нафтопродукти, папір, хімічні волокна тощо. Ця галузь використовує переважно мінеральну сировину — сірку, сірчаний колчедан, кухонну і калійні солі, фосфорити, вапняки, а також різноманітні промислові відходи, в тому числі відходи, що містять сірку (відходи металургійних підприємств і електростанцій), гази нафто- і коксохімії.

Рапа — насичена солями вода соляних озер.

Хімія органічного синтезу — галузь хімічної промисловості, що виробляє:

1. значну кількість органічних (вуглемістких) сполучень (вуглеводи та їх численні похідні — етилен, пропілен, ацетилен, бутилени, бензоли тощо) і напівфабрикатів для виготовлення полімерних матеріалів. Сировиною для їх виробництва служать продукти переробки горючих копалин, переважно природні гази, що відходять при вугле- і нафтопереробці, продукти газифікації вугілля;

2. самі полімерні матеріали (синтетичні смоли, пластмаси, синтетич­ні волокна, синтетичний каучук);

3. вироби з полімерних матеріалів (гумовотехнічне виробництво, виробництво шин, виробів із пластмас тощо).

?

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Назвіть природні і економічні передумови розвитку хімічної промисловості України.

2. Визначте місце хімічної промисловості в господарському комплексі України.

3. Який вплив чинить хімічна промисловість на розвиток і розміщення продуктивних сил?

4. Визначте галузеву структуру хімічної промисловості України.

5. Обгрунтуйте особливості і принципи розміщення галузей основної хімії України.

6. Охарактеризуйте сучасний стан хімічної промисловості України.

7. Охарактеризуйте розміщення виробництва мінеральних добрив на Україні, їх сировинну базу.

8. Охарактеризуйте розміщення хімії органічного синтезу.



Література

1. А. П. Голиков, Я. Б. Олійник, А. В. Степаненко. Вступ до економічної і соціальної географії: Підручник. — К.: Либідь, 1997. — 320 с.

2. Заставний Ф. Д. Географія України. — Львів: Світ, 1994. — С. 268—270.

3. Розміщення продуктивних сил: Підручник / За ред. В. В. Ковалевського, О. Л. Михайлюк, В. Ф. Семенова. — К.: Знання, 1996. — С. 307—324.

4. Розміщення продуктивних сил: Підручник / За ред. Є. П. Качана. — К.: Вища школа, 1998. — С. 149—159.

?

ПИТАННЯ ДЛЯ ДИСКУСІЇ

1. Хімічна промисловість і науково-технічний прогрес.

2. Сучасні тенденції розвитку хімічної промисловості.