- •Лекція II.
- •Тема 2. Виробництво та його основні чинники. Суспільний продукт.
- •2.1.Сутність і структура суспільного виробництва. Матеріальне і нематеріальне виробництво
- •2.2.Основні фактори суспільного виробництва та їхній взаємозв'язок
- •2.3.Ефективність виробництва, її сутність, економічні та соціальні показники.
- •2.4.Показники соціальної ефективності виробництва.
- •3.2.Економічний закон зростання потреб.
- •3.3.Економічні інтереси, їхня класифікація та взаємодія.
- •3.4.Мотиви та стимули ефективного господарювання.
3.4.Мотиви та стимули ефективного господарювання.
Забезпечення високої мотивації господарської діяльності є однією з найважливіших економічних проблем. В історії економічної думки сформувались різні підходи до її виріпіення (табл. 3.1).
Таблиця 3.1. Проблема мотивації господарської діяльності в історії економічної думки
Водночас у сучасній економічній теорії виокремились два напрями дослідження проблем мотивації:
— змістовні теорії, що акцентують увагу на причинах, які спонукають суб'єкти господарювання до певної діяльності, та нкцентують увагу на потребах й інтересах як визначальних чинниках економічної мотивації;
— процесні теорії, автори яких досліджують механізм мотивації економічної поведінки з урахуванням сприйняття суб'єктами господарювання певної ситуації та очікування ними можливих наслідків від обраного варіанта господарської діяльності.
Діалектична єдність потреб, інтересів і стимулів породжує мотивацію як внутрішнє спонукання людини до конкретної дії (рис. 3.7). Таким чином, економічні потреби та економічні інтереси лежать в основі стимулювання — економічного спонукання суб'єктів господарювання до певних дій шляхом застосування економічних стимулів.
Рис. 3.7. Взаємозв'язок потреб, мотивів, стимулів та інтересів
Стимул (від лат. stimulos — збуджую, заохочую) — подразник, який викликає ту чи іншу реакцію, спонукання до дії.
Першоосновою господарської діяльності є потреби, які у свідомості людини перетворюються на інтерес і мотив спонукальної цільової дії.
Мотив (від лат. moveo — рухаю, штовхаю) — спонукальна причина дій і вчинків людини. Спонукання економічних суб'єктів до певних дій породжує конкретний результат у вигляді задоволення, часткового задоволення або незадоволення потреби, утворюючи таким чином логічний ланцюжок активної діяльності (рис. 3.8).
Рис. 3.8. Потреби та інтереси як джерело активності економічних суб'єктів
Отже, суперечлива взаємодія виробництва та споживання, інтересів, потреб і стимулів є рушійною силою соціально-економічного розвитку. Водночас стимулююча роль економічних потреб, інтересів і сформованих на їхній основі мотивів господарської поведінки визначається соціально-економічним середовищем та специфічними рисами конкретної економічної системи.