Сфери праці дітей

Малий бізнес (праця в окремої особи) — основний споживач праці дітей. Робота у малому бізнесі, як правило, відбувається на основі усної домовленості, права дитини на соціальний захист і гідне поводження здебільшого не дотримуються.

Найбільшим споживачем найгірших форм дитячої праці, незалежно від місця про­живання, є сільське господарство, торгівля, сфера послуг.

Загальна ситуація у сфері використання дитячої праці в Україні:

Значна частина дітей не отримує платні за свою роботу.

Рівень трудової активності сільських дітей (у тому числі найгірших форм праці) перевищує аналогічні показники се­ред міських дітей. Таке співвідношення має місце у будь-якій віковій категорії дітей, незалежно від типу сім`ї.

У містах найчастіше трудове навантаження припа­дає на дітей, які живуть у невеликих за кількістю домогосподарствах. Зі збільшенням у селах кількості домогосподарств практика активного залучення дітей до трудової діяльності поширюється. Але в цілому зі збільшенням кількості дітей у сім`ї активізується рівень залу­чення до праці.

Кількість дітей, які працюють 9 годин і більше протягом тижня, у сільській місцевості в кілька разів перевищує відповідні показ­ники у місті. З віком тривалість праці збільшується незалежно від типу місцевості.

Переважна більшість батьків не вбачають істотного зв`язку між роботою дитини та її навчанням, тобто не усвідомлюють негатив­ного впливу праці на навчання.

Відсутній дієвий механізм дер­жавного контролю стосовно дитя­чої праці в найгірших її формах, оскільки значна кількість дітей зайнята у неформальному секторі економіки.

Згідно з Конституцією України, використання дитячої праці у суспільному виробництві було та залишається формально заборонсним. Проте, неформальний сектор ьикористання дитячої праці. Діти стають об`єктом маніпуляції та експлуатації.

Актуальним для України є також завдання ліквідації дитячої проституції, примусоаої праці, порнографії, торгівлі наркотиками та дітьми — злочинів, які підпадають під країни, але про їхні масштаби фактично немає достовірних статистичних даних.

Нормативно-правова база України щодо ліквідації, заборони та викорінення найгірших форм дитячої праці. (самостійно)

Міжнародні інституції щодо під егідою ООН, що опікуються правом на працю. Міжнародну організацію праці було засновано у 1919 році з метою міжнародного співробітництва у справі забезпечення тривалого миру в усьому світі та усунення соціальної несправедливості шляхом поліпшення умов праці. МОП — єдина ор­ганізація в системі ООН, яка має тристоронню структуру, де представники робото­давців І працівників — соціальні партнери — мають однакове з представниками уря­ду право голосу у формуванні політики і програм дій.

З 1946 року МОП стала першою спеціалізованою установою Організації об`єднаних націй. МОП нараховує 175 держав-членів. Україна є членом МОП з 1954 року.

За 83 роки своєї діяльності МОП ухвалила 184 конвенції (міжнародні угоди, які підлягають ратифікації державами-членами Організації) та 192 рекомендації; у 1994-1995 pp. визначила 7 фундаментальних конвенцій у сфері праці (№№ 29, 87, 98, 100, 105, 111, 138); у 1998 р. одноголосно ухвалила Декларацію основних принципів та прав у світі праці, яка базується на 7 фундаментальних конвенціях.

17 червня 1999 року з одноголосним прийняттям Конвенції МОП "Про заборону та негайні дії щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці" (№ 182) було досягнуто гло­бального консенсусу І створено новий міжнародний інструмент захисту прав людини.

Конвенція МОП № 182, ратифікована Україною серед перших сорока держав світу, набула чинності у грудні 2001 p. Це заклик до негайних і ефективних заходів щодо за­борони та викоренення дитячого рабства, примусової праці, продажу, закріпачення, проституції, порнографії та Інших форм небезпечної праці та експлуатації дітей.

В Україні прийнята і діє Програма, спрямована на реалізацію положень Конвенції МОП "Про заборону та негайні дії щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці" (№ 182).

Головною метою Програми є підтримка дій, спрямованих на реалізацію Конвенції МОП № 182. Програмою передбачається формулювання рекомендацій щодо Національної політики та Плану дій із запобігання та ліквідації праці дітей в Україні, починаючи з її найгірших форм; внесення пропозицій щодо гармонізації чинного за­конодавства стосовно дитячої праці з міжнародними стандартами, про­ведення заходів, спрямованих на інформування широких верств населення щодо природи та негативних наслідків дитячої праці, впровадження прямих дій по вилученню дітей зі сфери праці, їх соціальної реабілітації та повернення до школи.

Завдання Програми. На початку Програми сформувати організаційну структуру для її реалізації, аби запровадити дієві ме­ханізми моніторингу для відстеження ефективності бо­ротьби проти найгірших форм дитячої праці. Після завершення Програми Уряд України отримає нові можливості впливу на політичні рішення щодо питання дитячої праці завдяки: а) концепції Національної політики та Плану дій; б) пропозиціям щодо узгодження чинного законодавства з міжнародними нормами правового регулювання питань дитячої праці; в) посилення можливостей закладів освіти щодо упередження залучення дітей до найгірших форм праці та запобігання негативних наслідків раннього залучення у сферу праці.

Під час реалізації Програми у чотирьох регіонах України (Вінницькій, Херсонській, До­нецькій та Київській областях) будуть проведені інформаційно-просвітні кампанії з питання найгірших форм дитячої праці, а також будуть реалізовані пілотні проекти, спрямовані на до­корінну зміну ставлення до проблеми дитячої праці та розуміння її негативних наслідків.

Після завершення Програми, щонайменше 100 дітей, залучених у проституцію, 600 дітей, які працювали у сільській місцевості, 500 дітей, що працювали на вулицях, бу­дуть вилучені зі сфери праці І пройдуть реабілітацію від наслідків експлуататорської та примусової праці. Їм буде надано можливість здобути освіту, отримати кваліфікацію, а також отримати соціальний захист.

Партнери Програми: Міністерство праці та соціальної політики, Міністерство освіти і пау^и України, Міністерство охорони здоров`я, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство юстиції, Державний комітет у справах сім`ї та молоді, комітети Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин та міжнародних відносин, соціальної політики, а також громадські та інші організації: науково-дослідні інститути Академії педагогічних наук України, профспілки України, організації роботодавців, неурядові та громадські організації, міжнародні організації.

• Вже отримано перші досмягнення у ході реалізації цієї програми:

• Сформовано інфраструктуру із залученням партнерських організацій та розпочато реалізацію програм, розроблено функціональну модель моніторингу та запровад­жені механізми стеження з мстою здійснення контролю за дітьми, які будуть отри­мувати користь від програми ІПЕК.

• Розроблені рекомендації щодо концепції Національної політики та Плану дій з по­передження та викоренення найгірших форм дитячої праці в Україні.

• Сформульовані рекомендації щодо гармонізації чинного законодавства відповідно до міжнародних норм правового регулювання питань праці дітей.

• Проведено соціологічне дослідження у Вінницькій, Донецькій, Херсонській та Київській областях з метою вивчення проблеми залучення дітей у сферу праці. У ре­зультаті цього дослідження створено комп`ютерну адресну базу даних дітей, які пра­цювали або працюють чи ризикують бути втягнутими у найгірші форми дитячої праці.

• Видано українською мовою книжку "Боротьба проти використання праці дітей".

• Підготовлено інформаційне видання "Найкращий досвід країн у боротьбі з працею дітей", в якому значну увагу приділено досвіду країн з перехідною економікою.

• Виконуються профами з розширення можливостей Міністерства праці та соціаль­ної політики, Міністерства освіти і науки та Державного комітету у справах сім`ї та молоді щодо ефективної реалізації Національної політики з викоренення найгірших форм дитячої праці, здійснення моніторингу та подальшого аналізу ос­новних тенденцій у сфері дитячої праці.

• Проводиться підготовка національної команди тренерів з питання ліквідації дитя­чої праці.

• Проводиться навчання представників профспілкових організацій щодо методів запобігання та викоренення найгірших форм дитячої праці в Україні.

• Розпочато реалізацію проектів, спрямованих на розробку навчальних програм та матеріалів для урахування потреб дітей, що працюють, та їхніх сімей при наданні психосоціальної, психологічної та освітньої допомоги.