 
        
        - •Тема 1.4. Виробництво сталі
- •Поняття сталі. Початкові матеріали для її виплавки
- •Основні реакції і процеси виробництва сталі
- •Киснево-конвертерний спосіб отримання сталі
- •Мартенівський спосіб виробництва сталі
- •Виробництво сталі в електричних печах
- •В дугових електропечах.
- •В індукційних печах.
- •Розливання сталі і одержання зливків
- •Класифікація і маркування сталі
- •За хімічним складом:
- •За призначенням:
- •Переваги і недоліки плавки в дугових печах.
Тема 1.4. Виробництво сталі
1. Поняття про сталь, її властивості.
2. Початкові матеріали для виплавки сталі.
3. Основні способи виплавки сталі.
4. Основні реакції і процеси виплавки сталі:
4.1. Поняття основних і кислих процесів.
4.2. Хімічні реакції окислення домішок.
4.3. Поняття розкислення сталі та хімічні реакції розкислення.
5. Киснево-конвертерний спосіб отримання сталі:
5.1. Конструкція кисневого конвертеру.
5.2. Цикл плавки в кисневому конвертері.
5.3. Переваги і недоліки способу.
6. Мартенівський спосіб виробництва сталі:
6.1. Конструкція мартенівської печі.
6.2. Суть основного скрап-рудного мартенівського процесу.
6.3. Переваги і недоліки способу.
7. Виробництво сталі в дугових електричних печах:
7.1. Конструкція дугової електропечі.
7.2. Хід плавки в основній дуговій печі.
7.3. Переваги і недоліки плавки в дугових печах.
8. Суть плавки сталі в індукційних тигельних печах.
9. Розливання сталі і одержання зливків.
10. Класифікація сталей.
11. Маркування сталей.
Поняття сталі. Початкові матеріали для її виплавки
Сталі – залізовуглецеві сплави, що містять не більше 2,14% вуглецю.
Крім вуглецю, домішками сталі є кремній, марганець, сірка і фосфор (дві останні – шкідливі). Сталі такого складу називають вуглецевими.
Сталь має вищі механічні і технологічні властивості, ніж чавун:
- висока міцність і пластичність; 
- її можна обробляти тиском; 
- добре обробляється різанням; 
- краще зварюється, ніж чавун. 
Але чавун має кращі ливарні властивості.
Основна маса сталі виготовляється шляхом переробки чавуну.
Задача переробки чавуну в сталь: видалити з чавуну надлишок домішок (С, Si, Mn, S, P) шляхом їх окислення і переводу в шлак.
Початкові матеріали для виплавки сталі:
- переробний чавун; 
- скрап (лом, обрізки, стружка); 
- металізовані окатиші; 
- окислювачі: кисень, залізна руда, окалина; 
- флюси: для кислих процесів – кварцовий пісок, для основних процесів – вапно, плавиковий шпат; 
- розкислювачі: феросплави, алюміній. 
Якщо застосовують тільки тверду шихту (твердий чавун і скрап) для виплавки сталі, то такий процес називають скрап-процесом; якщо застосовують рідкий чавун і скрап чи інші тверді матеріали, то це скрап-рудний процес.
Способи виплавки сталі:
- киснево-конвертерний (близько 57% сталі); 
- мартенівський (близько 15% сталі); 
- в електропечах (близько 28% сталі). 
Основні реакції і процеси виробництва сталі
Сталь одержують, застосовуючи два процеси:
- основний – піч футерують основним вогнетривом; сировина може мати підвищений вміст шкідливих домішок, тому що вони виводяться з допомогою флюсу (СаО); процес дешевий; якість сталі нижче, ніж при кислому процесі; 
- кислий – піч футерують кислим вогнетривом; сировина має бути чистою, тому що шкідливі домішки не виводяться; вище собівартість і якість сталі. 
Основними реакціями виплавки сталі є реакції окислення і розкислення.
Окислення домішок відбувається киснем і оксидом заліза FeO.
Першим окислюється залізо:
Fe + О2 → FeO
Далі окислюються домішки:
Si + O2 → SiO2
Mn + O2 → MnO
C + O2 → CO
CO + O2 → CO2
P + O2 → P2O5
Оксиди, що утворилися, спливають на поверхню у вигляді шлаку. Під шаром шлаку домішки продовжують окислюватись оксидом FeO:
FeO + Si → Fe + SiO2
FeO + Mn → Fe + MnO
FeO + С → Fe + СO
FeO + Р → Fe + P2O5
Флюс СаО (вапно) шлакує сірку і фосфор:
P2O5 + СаО → P2O5.(СаО)3
FeS + CaO → FeO + CaS
Розкислення сталі – виведення з неї кисню і відновлення заліза з його оксиду.
Розкислюють сталь під час плавки, під час розливання і в ковші. Залежно від ступеню розкислення сталь буває спокійною, напівспокійною і киплячою.
Для розкислення використовують феросиліцій, феромарганець та алюміній.
Реакції розкислення:
Mn + FeO → Fe + MnO
Si + FeO → Fe + SiO2
Al + FeO → Fe + Al2O3
