Види стружки
При різанні відбуваються складні фізичні явища – деформації, тертя, виділення тепла в зоні обробки.
При різанні різальна кромка інструменту тисне на верхній шар металу заготовки і відриває його від заготовки. Зрізуваний шар металу переходить в стружку. Вид стружки залежить від властивостей металу заготовки та режиму різання.
Зливна стружка (суцільна стрічка з гладкою поверхнею) утворюється при обробці пластичних металів (рис.2.35, а).
Стружка сколювання (суцільна стрічка з розмежованих елементів) утворюється при обробці металів середньої пластичності (рис.2.35, б).
Стружка надлому (складається з незв’язаних між собою окремих елементів) утворюється при обробці крихких металів (рис.2.35, в).
Рисунок 2.35. Види стружки:
зливна (а); сколювання (б); надлому (в);
1 - заготовка; 2 – різець.
При різанні на різці у місці контакту із заготовкою утворюється наріст з сильно деформованих частинок металу заготовки через великий тиск і високу температуру (рис.2.36). Наріст шкідливо впливає на процес різання і якість обробки. Засоби для попередження утворення наростів: застосування мастильно-охолоджувальних рідин, полірування передньої поверхні інструменту.
Рисунок 2.36. Схема утворення наросту:
1 - заготовка; 2 - наріст; 3 – різець.
Класифікація металообробних верстатів
Металообробний верстат – машина для формоутворення деталей з металів, пластмас, кераміки, скла та інших матеріалів шляхом зняття стружки.
Металообробні верстати класифікують за видом обробки.
Шифр верстату – сполучення певних букв і цифр; складається з 3-4 цифр, можуть входити букви.
Перша цифра – група верстату (за видом обробки):
1 – токарні;
2 – свердлильні і розточувальні;
3 – шліфувальні;
4 – комбіновані;
5 – зубо- та різьбообробні;
6 – фрезерні;
7 – стругальні, довбальні, протяжні;
8 – розрізні;
9 – різні.
Група верстатів ділиться на підгрупи і типи в залежності від конструктивних і технологічних особливостей, розмірів, ступеню точності, кількості шпінделів, ступеню універсальності або спеціалізації.
Друга цифра – тип верстату.
Третя або третя і четверта – умовно розмір верстату.
Наприклад: 162 – токарно-гвинторізний верстат з висотою осі шпінделю 200мм.
1Д62 – максимальна частота обертання шпінделю 600 об/хв.; 1А62 – 1200 об/хв.; 1Б62 – 1500 об/хв.; 1К62 – 2000 об/хв. Буква вказує зміну технічної характеристики або модифікацію верстату (якщо стоїть в кінці шифру).
Верстати токарної групи і точіння
Заготовка обертається навколо своєї осі, а інструмент підводиться до заготовки і переміщається уздовж її осі (рис.2.37).
Рис. 2.37. Схема обробки на токарному верстаті:
1 - заготовка; 2 - різець; Dr - головний рух різання; Ds - рух подачі
В групу токарних верстатів входять:
1) токарно-гвинторізні;
2) токарно-револьверні;
3)токарні багаторізцеві;
4) карусельно-токарні;
5) лобові;
6) токарні автомати і напівавтомати;
7) спеціальні токарні.
Основні інструменти, які застосовують на токарних верстатах: токарні різці, свердла, зенкери, зенковки, розгортки, мітчики, плашки та ін.
Токарні різці – найпоширеніший різальний інструмент. В залежності від виконуваної роботи вони бувають прохідні, підрізні, відрізні, розточувальні, різьбові, фасонні і т.д.
Токарно-гвинторізні верстати (рис.2.38) – універсальні, використовуються в одиничному і малосерійному виробництві та на ремонтних роботах. На них можна виконувати точіння, свердлення, зенкерування, розгортання отворів, нарізання різьби та ін.
Основні розміри токарно-гівинторізного верстату:
висота осі шпінделю над станиною;
найбільша відстань між центрами передньої і задньої бабок.
Головні вузли токарно-гвинторізного верстату:
станина – для установки інших частин верстату; її верхня частина має направляючі для пересування супорту і задньої бабки;
передня бабка – нерухома; містить коробку швидкостей; до неї кріпиться шпіндель;
задня бабка – рухома; служить для підтримування при обробці деталей типа валу, для закріплення інструментів (свердл, зенкерів, розгорток тощо);
супорт – служить для кріплення інструменту (різців) і надання їм руху подачі;
механізм для передачі руху від шпінделю до супорту: коробка подач, ходовий гвинт, ходовий валик.
Від шпінделя головний рух надається заготовці, яка кріпиться з допомогою центрів, патронів, планшайб, люнетів.
Рисунок 2.38. Загальний вигляд токарно-ґвинторізного верстата мод. 1К62:
А - передня бабка; Б - супорт; В - задня бабка; Г - станина; Д - фартух; Е - коробка подач; Є - гітара; 1 - патрон; 2 -поперечні полозки; З - верхні полозки; 4 - замок; 5 - центр; 6 - піноль; 7 - маховичок; 8 - корито; 9 - маховичок поздовжньої подачі; 10 - ходовий валик; 11 - ходовий ґвинт
На револьверних верстатах (рис.2.39) обробка заготовок виконується послідовно інструментами, закріпленими в гніздах револьверної головки.
Рисунок 2.39. Токарно-револьверний верстат:
А - станина; Б - коробка подач; В - передня бабка;
Г - револьверна головка; Д – супорт.
Карусельні верстати (рис.2.40) застосовують для обробки середніх і крупних заготовок, діаметр яких перевищує їх висоту, при вертикальному обертанні заготовок.
Рисунок 2.40. Загальний вигляд двостоякового карусельного верстата:
А - станина; Б, З - стояк; В – планшайба для закріплення заготовки; Г - коробка подач лівого верхнього поворотного супорта; Д - траверса; Е – портал з механізмом переміщення траверси; Є - лівий верхній поворотний супорт з різцетримачем; Ж - правий верхній супорт з револьверною головкою; И - коробка подач правого верхнього супорта; Ї - коробка подач бічного супорта; І – бічний супорт з різцетримачем.
Види робіт при точінні:
обточування циліндричних, конічних і фасонних поверхонь (прохідні і фасонні різці);
обточування і підрізання торцових поверхонь (підрізні різці);
відрізання (відрізні різці);
розточування циліндричних, конічних і фасонних отворів (розточувальні різці);
нарізування різьби (різьбові різці).
Рисунок 2.41. Схеми обробки на верстатах токарної групи:
циліндричної зовнішньої поверхні (а), конічної зовнішньої поверхні (б), плоскої поверхні (в), зовнішньої різьби (г), фасонної поверхні (д), циліндричної внутрішньої поверхні (є, є), конічної внутрішньої поверхні (ж, з).