Тема 2 Статистичне спостереження
Тема 2 Статистичне спостереження
Мета теми: визначити сутність та необхідність проведення статистичного спостереження, виявити значення статистичної інформації, розглянути етапи проведення спостереження; охарактеризувати складові елементи плану статистичного спостереження; проаналізувати форми, види та способи проведення спостереження; розглянути помилки, що виникають при спостереженні, та порядок їх контролю.
Заняття 1
Мета заняття: визначити сутність та необхідність проведення статистичного спостереження, виявити значення статистичної інформації, розглянути етапи проведення спостереження; охарактеризувати складові елементи плану статистичного спостереження.
План заняття:
1. Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення(**)
2. План статистичного спостереження(**)
1 Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення
Будь-яка сфера ділового життя потребує досконалого інформаційного забезпечення. Наявність якісної інформації дає змогу керувати більш ефективно і результативно. Процес формування якісної інформаційної бази потребує чіткої спланованості першого етапу статистичного дослідження, яким є статистичне спостереження.
В процесі спостереження здійснюється збір статистичної інформації.
Статистична інформація – це сукупність статистичних даних, що відображають соціально-економічні процеси і використовуються в управлінні економікою та суспільним життям.
Статистичні дані — це масові системні кількісні характеристики соціально-економічних явищ та процесів (обсяг експорту-імпорту товарів, чисельність безробітних, розмір акціонерного капіталу товариства, кількість зареєстрованих злочинів).
Статистичні дані мають відповідати певним вимогам: бути вірогідними (відповідати реальному стану); повними (за обсягом та суттю); своєчасними; порівнянними за часом або у просторі (за складом сукупності, одиницями виміру, методикою збирання та обробки, територіальною належністю одиниць); доступними.
Статистичне спостереження здійснюється в три етапи:
-
Підготовка спостереження.
-
Реєстрація статистичних даних.
-
Формування бази даних.
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
2 План статистичного спостереження
Підготовка спостереження починається із складання плану спостереження – сукупності програмно-методологічних та організаційних питань.
План статистичного спостереження складається з двох частин:
-
програмно-методологічної
-
організаційної.
|
План статистичного спостереження |
|
|
Програмно-методологічні питання |
Організаційні питання |
|
Мета |
Органи спостереження |
|
Об’єкт спостереження |
Місце спостереження |
|
Одиниця спостереження |
Календар спостереження |
|
Джерело інформації |
Час реєстрації |
|
Елемент сукупності |
Джерела і способи одержання даних |
|
Програма спостереження |
Матеріально технічна база |
Програмно-методологічні питання плану — це перелік пунктів, які відповідатимуть на питання: для чого проводиться обстеження (мета обстеження); що обстежується (об'єкт обстеження); складові частини об'єкта (одиниця сукупності); джерело інформації (одиниця спостереження); на які питання планується одержати відповіді (програма спостереження).
Мета спостереження — одержання статистичних даних, які є підставою для узагальненої характеристики стану та розвитку явища або процесу.
Об'єкт спостереження — сукупність явищ, що підлягають обстеженню. Чітке визначення суті та меж об'єкта дає можливість уникнути різного тлумачення результатів.
Для цього застосовуються цензи — набори кількісних та якісних обмежувальних ознак.
Одиниця сукупності — це первинний елемент об'єкта, що є носієм ознак, які підлягають реєстрації.
Ознакою є властивість, що відбиває сутність, характер та особливість одиниці сукупності. За формою виразу ознаки можуть бути: описовими (атрибутивними) та кількісними.
Кількісні ознаки можуть бути дискретними або неперервними. Дискретні — ознаки, що набувають лише окремих, ізольованих значень. Як правило, вони виникають в результаті лічби (кількість суб'єктів діяльності, чисельність акціонерів, кількість членів домогосподарств).
Неперервні — ознаки, що набувають будь-яких значень у певних межах (сума сплачених дивідендів, кредитна процентна ставка, термін перерви в роботі).
Відомості про ознаки одиниць сукупності збираються від одиниць спостереження.
Одиниця спостереження — це первинна одиниця, від якої одержують інформацію.
Програма спостереження — це перелік запитань, на які слід одержати відповіді в результаті спостереження. Зміст та обсяг запитань залежать від мети спостереження та можливостей його проведення (грошових та трудових витрат, а також терміну реєстрації). У програму спостереження також включаються: розробка статистичного інструментарію, визначення виду та способу обстеження.
Статистичний інструментарій — це набір статистичних формулярів, інструкцій та роз'яснень щодо проведення спостереження.
Статистичний формуляр — обліковий документ єдиного зразка, що містить адресну характеристику об'єкта спостереження та статистичні дані про нього. Статистичними формулярами є звіти, переписні та опитувальні листки, бланки документів, анкети. При складанні формулярів враховується не тільки зміст та інформативність ознак, а й можливість їх статистичної обробки. Остання забезпечується завдяки застосуванню системи шкал.
Шкала — це засіб упорядкування та кількісного вираження ознак.
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
Другою складовою частиною плану спостереження є організаційні питання, що визначають: хто проводить спостереження (органи та персонал); де проводить (місце спостереження); за допомогою чого (матеріально-технічне забезпечення); спосіб забезпечення точності результатів (система контролю та пробні обстеження); коли проводить (час та період спостереження).
Час спостереження (об'єктивний час) — це час, до якого відносяться дані спостереження. Якщо об'єктом спостереження е процес, то визначається інтервал часу, протягом якого накопичуються дані. Якщо об'єктом спостереження е стан, то обирається критичний момент — момент часу, станом на який реєструються дані. Наприклад, реєстрація кількості укладених угод на біржі відбувається як за період (місяць, квартал, рік), так і станом на певні моменти (дні біржових торгів).
Оскільки зареєструвати все населення країни в одну хвилину неможливо, то встановлюється період спостереження (суб'єктивний час) — час, протягом якого здійснюється реєстрація даних.
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________