- •К.М.Ячменіхін історіографія всесвітньої історії
- •Анотація
- •Словник
- •Зміст курсу Змістовий модуль і.
- •Тема 1. Предмет і завдання курсу історіографії всесвітньої історії
- •Тема 2. Зародження історичної свідомості та історичних уявлень у стародавній міфології та епосі
- •Тема 3. Розвиток історичних знань у традиційних суспільствах
- •Змістовий модуль іі
- •Тема 1. Середньовічна історіографія V – хv ст.
- •Тема 2. Гуманістична історіографія
- •Змістовий модуль ііі
- •Тема 1. Історіографія хvііі ст. Просвітництво
- •Тема 2. Історична наука кін. Хvііі – у п. Пол. Хіх ст. Романтизм
- •Змістовий модуль іv
- •Тема 1. Історична наука у др. Пол. Хіх ст. Позитивізм
- •Тема 2. Історичний матеріалізм
- •Змістовий модуль V
- •Тема 1. Історіософія кін. Хіх – п. Пол. Хх ст.
- •Тема 2. Основні тенденції розвитку провідних історіографічних шкіл у п. Пол. Хх ст.
- •Змістовий модуль vі
- •Тема 1. Особливості розвитку історичної науки в др. Пол. Хх – поч. Ххі ст.
- •Тема 2. Основні тенденції розвитку провідних національних історіографічних шкіл у др. Пол. Хх – поч. Ххі ст.
- •Критерії оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою
- •Шкала оцінювання якості знань студентів
- •Плани семінарських занять
- •Семінар 11. Російська історіографія у другій половині хх – поч. Ххі ст.
- •Теми для самостійної роботи:
- •1. Історіографія у Стародавньому Римі
- •2. Традиційно-провіденціалістські течії в історіографії хv – хvіі ст. “Ерудити”.
- •8. Релігійно-філософські концепції історії
- •9. Марксистська історіографія в країнах Західної Європи та сша
- •Джерела та література:
- •Питання до екзамену
- •Джерела та література
К.М.Ячменіхін історіографія всесвітньої історії
Чернігів
2011
УДК 930(076)
ББК Т211а73
Я-79
Рецензенти доктор історичних наук,
професор Посохов С.І.
кандидат історичних наук,
доцент Острянко А.М.
Відповідальний редактор кандидат історичних наук,
професор Коваленко О.Б.
ЯЧМЕНІХІН к.М.
Я-79 Історіографія всесвітньої історії: навчально-методичний посібник для студентів Інституту історії, етнології та правознавства імені О.М.Лазаревського (за вимогами кредитно-модульної системи). – Чернігів: Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка, 2011. – 48 с.
Рекомендовано до друку на засіданні кафедри всесвітньої історії (Протокол № 1 від 30 серпня 2011 р.)
УДК 930(076)
ББК Т211а73
Я-79
© К.М.Ячменіхін
Анотація
Предметом учбового курсу “Історіографія всесвітньої історії” є, насамперед, вивчення основних етапів історії історичної науки від найдавніших часів до сьогодення. Відтак у центрі уваги перебувають теоретичні аспекти історичної науки, концептуальні філософсько-методологічні положення, які зумовлювали рівень вивчення конкретно-історичних проблем і окремих етапів розвитку світової історії. Курс побудований згідно вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах і узгоджений з орієнтовною структурою змісту навчального курсу, рекомендованого Європейською Кредитно-Трансферною Системою (ECTS).
Курс “Історіографія всесвітньої історії” вивчається на V курсі (ІХ семестр) та передбачає 50 годин лекційних, 24 години семінарських і 88 годин самостійної роботи.
В основу періодизації матеріалу курсу покладена послідовна зміна історичних епох, а також еволюція світоглядних принципів і методології історичного пізнання. Це зумовлює потребу у досить стислій характеристиці соціально-політичних і ідеологічних, загальнокультурних та організаційних умов розвитку історіографії в ту чи іншу добу.
У структурному відношенні програма побудована таким чином, щоб ознайомити студентів передусім з тими течіями, напрямками та школами в історіографії, які відігравали провідну роль у розвитку світової історичної науки в цілому. Їх класифікація здійснена на підставі методологічних критеріїв з деяким запозиченням політичних ознак (ХІХ – ХХ сторіччя), водночас упорядник свідомо уникав вульгарно-соціологічних схем та політизованих визначень, що донедавна побутували у вітчизняній науковій літературі. Значне місце у програмі відведено також локальним або маргінальним явищам в історіографії, без яких загальна картина розвитку світової історичної науки виглядатиме спрощено. У зв’язку із запровадженням у навчальний процес курсу “Історіографія історії України”, у програмі окреслені лише методологічні зв’язки української історіографії з світовою історичною наукою.
Упорядник вважав за необхідне “залюднити” єдиний історичний простір, що у свою чергу потребує хоча б стислої характеристики доробку найвидатніших представників світової історичної науки.
Програма передбачає знайомство з національними історіографіями. Це тим важливіше, що історіографічні течії, напрямки та школи, як правило, мали своєрідні “епіцентри” – на терені конкретних країн чи національних культур. Певний європоцентризм курсу зрештою зумовлений об’єктивними причинами, адже після занепаду цивілізацій Давнього Сходу, принаймні з часів античності, саме європейська історична думка визначала магістральні шляхи розвитку світової історіографії.
Великий обсяг фактичного матеріалу зумовив висвітлення окремих блоків найскладніших тем у лекційному курсі, а інших, найкраще забезпечених джерелами та літературою, вивчення під час самостійної роботи та на семінарських заняттях. Засвоєння даного курсу вимагає напруженої, добре організованої самостійної роботи студентів, а також залучення конкретно-історичних та філософсько-методологічних знань та навичок.
Курс вивчення історіографії всесвітньої історії передбачає 6 змістових модулів. Формою підсумкового контролю якості знань, навичок, вмінь студентів є екзамен.
Структура програми навчального курсу
(за вимогами ECTS)
Опис предмета курсу
Предмет: Історіографія всесвітньої історії
Курс: навчальний |
Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень |
Характеристика навчального курсу |
Кількість кредитів ECTS: 6 Змістовних модулів: 6 Загальна кількість годин: 162 |
0203 – педагогічна освіта спеціаліст магістр |
Нормативний: ІХ семестр Лекції (теоретична підготовка): 50 годин Семінари: 24 години Самостійна робота: 88 годин Вид контролю: екзамен |
Мета:
ознайомлення з основними завданнями, літературою курсу;
вивчення особливостей різних етапів розвитку історичної свідомості, історичної думки та історичної науки;
розвиток навичок історіографічного аналізу, спрямованих на забезпечення самостійного опрацювання історіографічного матеріалу;
оволодіння студентами практичними навичками роботи з історіографічними джерелами;
формування вмінь застосовувати набуті знання для орієнтації в сучасному історіографічному просторі, а також при написанні студентських наукових праць.