Семінар 11. Російська історіографія у другій половині хх – поч. Ххі ст.

1. Політичні та ідеологічні умови розвитку марксистської історіографії в СРСР

2. Проблематика історичних праць радянських вчених

3. Історична наука в Російській Федерації на сучасному етапі

Методичні рекомендації:

Опановуючи проблему “Російська історіографія у другій половині ХХ – поч. ХХІ ст.” слід звернути увагу на наступні моменти:

• Ідеологічний та політичний тиск на історичну науку.

• Організаційні основи радянської історичної науки.

• Спроби оновлення марксистської методології.

• Дискусії кін 40-х – поч. 50-х рр., 60-х та 70-х рр.

• Основні досягнення радянських вчених у дослідженні вітчизняної та зарубіжної історії.

• “Перебудова” та історична наука.

• Стан історичної науки в Російській Федерації на сучасному етапі.

Джерела та література:

1. Альперович М.С. Советская историография стран Латинской Америки. – М., 1968.

2. Вальчек В. Прощание с Марксом. Алгоритмы истории. – М., 1993.

3. Гуревич А.Я. Двоякая ответственность историка // Новая и новейшая история. – 1997. – № 5.

4. Данилов В.П. Современная российская историография: в чем выход из кризиса // Новая и новейшая история. – 1993. – № 6.

5. Заболотный Е.Б., Камынин В.Д. Историческая наука в России в преддверии Третьего тысячелетия. – Тюмень, 1999.

6. Зашкільняк Л. Сучасна світова історіографія. – Львів, 2007.

7. Исторические исследования в России. Тенденции последних лет. – М., 1996.

8. Историческое знание в современной России. Дискуссии и поиски новых подходов. – М., 2005.

9. История и сталинизм / Сост. А.Н.Мерцалов. – М., 1991.

10. Кінан Е. Російські історичні міти. – К., 2003.

11. Козлов В. Российская история: Обзор идей и концепций 1992 – 1995 года // Свободная мысль. – 1996. – № 3. – С. 99 - 113; № 4. – С. 104 - 120.

12. Могильницкий Б.Г. Некоторые итоги и перспективы методологических исследований в отечественной историографии // Новая и новейшая история. – 1993. – № 5.

13. Национальные истории в советских и постсоветских государствах. – М., 2003.

14. Петровський В.В. Українсько-російські взаємини в сучасній західній науковій літературі. – Х., 2003.

15. Сахаров А.Н. О новых подходах в истории России // Вопросы истории. – М., 2002. – № 8.

16. Советская историография / Под ред. Ю.Афанасьева. – М., 1996.

17. Согрин В.В. Идеология и историография в России: нерасторжимый брак? // Вопросы философии. – 1996. – № 8. – С. 3 - 17.

18. Чубарьян А.О. Историческая наука в России к началу ХХІ в. // Новая и новейшая история. – 2003. – № 3.

19. Барг М.А. Категории и методы исторической науки. – М., 1984.

20. Барг М.А. Великая английская революция в портретах ее деятелей. – М., 1991.

21. Барг М.А. Эпохи и идеи: становление историзма. – М., 1987.

22. Бессмертный Ю.А. Жизнь и смерть в середине века. Очерки демографической истории Франции. – М., 1991.

23. Гуревич А.Я. Культура и общество средневековой Европыглазами современников. – 1989.

24. Гуревич А.Я. Средневековый мир: культура безмолствующего большинства. – М., 1990.

25. Далин В.М. История Франции ХІХ – нач. ХХ вв. – М., 1981.

26. Драбник Я.С. Проблемы и легенды в историографии Германской революции, 1918 – 1919. – М., 1990.

27. Литаврин Г.Г. Как жили византийцы. – М., 1974.

28. Манфред А.З. Великая французская революция. – М., 1983.

29. Неусыхин А.И. Проблема европейского феодализма. – М., 1974.

30. Поршнев Б.Ф. Тридцатилетняя война и вступление в нее Швеции и Московского государства. – М., 1976.

31. Сапрыкин Ю.М.Социально-политические взгляды английского крестьянства в ХІV – ХVІІІ вв. – М., 1972.

32. Тарле Е.В. Северная война и шведское нашествие на Россию. – М., 2002.

33. Удальцова З.В. Византийская культура. – М., 1988.

34. Историография истории СССР: Эпоха социализма. – М., 1969.

35. Очерки истории исторической науки в СССР. – Т. 5. – М., 1985.

36. Переход России от феодализма к капитализму. Материалы Всесоюзной дискуссии. – М., 1969.

37. Советская историография. – М., 1996.

Семінар 12. Основні тенденції розвитку провідних національних історіографічних шкіл у др. пол. ХХ – поч. ХХІ ст.

1. Сутність теорій “модернізму” та “постмодернізму” в сучасній західноєвропейській історіографії

2. Розвиток історичної науки в США, Великій Британії та Німеччині у др. пол. ХХ – поч. ХХІ ст.

Методичні рекомендації:

При підготовці до семінарського заняття слід звернути увагу на наступні питання:

• Соціально-політичні умови розвитку історичної науки.

• Науково-технічна революція та її вплив на методологію суспільних наук.

• Ідеологічна боротьба двох систем та її вплив на розвиток історичної науки.

• Організаційні основи історичної науки.

• Посилення взаємовпливу національних історіогрфіях.

• Криза традиційного історизму та спроби її подолання.

• Методологічні дискусії 60 – 80-х рр. у західноєвропейській та американській історіографіях.

• Подальший розвиток теоретичних основ “Нової історичної науки”.

• Методологічні проблеми і труднощі подальшого розвитку “Нової історичної науки”

Джерела та література:

Джерела:

1. Арон Р. Мир і війна між націями. – К., 2000.

2. Бордель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, ХV – ХVІІІ ст. У 3-х т. К., 1995 – 1998.

3. Бурстин Д. Американцы: демократический опыт. – М., 1993.

4. Бурстин Д. Американцы: колониальный опыт. – М.,1993.

5. Д’юї Дж. Демократія і освіта. – Львів, 2003.

6. Д’юї Дж. Моральні принципи в освіті. – Львів, 2001.

7. Дюби Ж. Средние века. – М., 2000.

8. Дюбі Ж. Доба соборів: мистецтво і суспільство 980 – 1420 рр. – К., 2003.

9. Колінгвуд Р. Дж. Ідея історії. – К., 1996.

10. Коллингвуд Р.Дж. Идея истории. Автобиография. – М., 1980.

11. Кроче Б. Теория и история историографии. – М., 1998.

12. Кроче Б. Эстетика как наука о выражениях и как общая лингвистика. – М., 2000.

13. Ле Гофф Ж. Средневековой мир воображаемого. – М., 2001.

14. Ле Гофф Ж. Цивилизации средневекового Запада. – М., 1992.

15. Ле Руа Ладюри Э. История климата с 1000 г. – М., 1971.

16. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. – К., 1994.

17. Тревельян Дж.М. История Англии: От Чосера до королевы Виктории. – Смоленск, 2002.

18. Харц Л. Либеральная традиция в Америке. – М., 1993.

19. Шлезингер А.М. Циклы американской истории. – М., 1992.

Література:

1. Гуревич А.Я. Исторический синтез и школа “Анналов”. – М., 1993.

2. Дюпон-Мельниченко Ж.-Б. Французька історіографія ХХ ст. – Львів, 2001.

3. Иванов Г.М. Кризис позитивистской концепции исторического источника и Б.Кроче // Вопросы философии. – 1970. – № 1.

4. Ревель Ж. История и социальные науки во Франции. На примере эволюции школы “Анналов” // Новая и новейшая история. – 1998. – № 5. – С. 77 – 101; № 6. – С. 64 – 87.

5. Соколова М.Н. Современная французская историография. Основные тенденции в объяснении исторического процесса. – М., 1979.

6. Таран Л.В. Французька історіографія (70-рр. ХІХ – 80-рр. ХХ ст.). – К., 1991.

7. Святець Ю.А., Топка Р.В. Історіографія всесвітньої історії. – Дніпропетровськ, 2007.

8. Зашкільняк Л. Сучасна світова історіографія. – Львів, 2007.

9. Зашкільняк Л. Методологія історії від давнини до сучасності. – Львів, 1999.

10. Национальные исторические организации в странах Западной Европы и США / Отв. ред. В.В.Согрин. – М., 1988.

11. Нові перспективи історіописання / За ред. Пітера Берна. – К., 2004.

12. Репина Л.П. “Новая историческая наука” и социальная история. – М., 1998.

13. Согрин В.В., Зверева Г.И., Репина Л.П. Современная историография Великобритании. – М., 1991.

14. Шарифжанов И.И. Современная английская буржуазная историография: проблемы, теории, методы. – М., 1984.

15. Драбкин Я.С. Проблемы и методы в историографии германской революции 1918 – 1919 гг. – М., 1990.

16. Патрушев А.И. Неолиберальная историография ФРГ: формирование, методология, концепции. – 1981.

17. Стельмах С. Теорія історії Райнгарта Козелліна: традиції та інновації освоєння світу історії // Ейдос. Альманах теорії та історії історичної науки. – К., 2006. – Вип. 2.

18. Гломозда К. Сенс і стан історичних досліджень як актуальна проблема наукової та освітянської спільноти США // Сучасна українська історіографія: проблеми методології та термінології: Матеріали Все….? науково-методичного семінару (Київ, 17 червня 2004 р.). – К., 2005.

19. Количественные методы в советской и американской историографии / Отв. ред. И.Д.Ковальченко, В.А.Тишков. – М., 1983.

20. Кунина А.Е. США: методологические проблемы историографии, практики исследований. – М., 1988.

21. Согрин В.В. Критическое направление немарксистской историографии США ХХ в. – М., 1987.

22. Тишков В.А. История и историки в США. – М., 1985.