Тема 2. Мезинська палеолітична стоянка

(2 год)

Мета заняття: з’ясувати структуру Мезинської палеолітичної стоянки. Схарактеризувати хронологічні рамки існування, особливості господарської діяльності та релігійні уявлення населення.

План

1. Історія відкриття та вивчення Мезинської стоянки.

2. Поселенська структура Мезинської стоянки.

3. Господарський уклад та вірування мисливців за мамонтами доби пізнього палеоліту.

Теми рефератів:

1. Музичний комплекс із костей мамонта з Мезинської палеолітичної стоянки.

2. Суспільні відносини часів палеоліту.

3. Зовнішній вигляд людини часів палеоліту.

Література:

Археологія та стародавня історія України. – К., 1992.

Археологія української СРСР. – К., 1985. – Т. 1. – Ч. 12.

Давня історія України. – К., 1997. – Т. 1.

Палеоліт СССР. – М., 1984.

Винокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України. – 1994.

Залізняк ЛЛ., Моця О.П., Зубар В.М. Археологія України. – К., 2005.

Залізняк ЛЛ. Нариси стародавньої історії України. – К., 1994.

Залізняк ЛЛ. Первісна історія України. – К., 1999.

Бибиков С.Н. Древнейший музыкальній комплекс из костей мамонта. – К.. 1981.

Пидоплічко Й.Г. Позднепалеолетические жилища из костей мамонта. – К., 1969.

Шовкопляс И.Г. Мезинсая стоянка. – К., 1965.

Методичні рекомендації.

Відповідаючи на перше питання семінарського заняття, необхідно висвітлити етапи дослідження Мезинської палеолітичної стоянки. Розповісти про результати археологічних досліджень та персоналії археологів, які займались вивченням пам’ятки.

У другому питанні слід звернути увагу на структуру поселення та пояснити кожні з його елементів.

Під час підготовки до третього питання особливу уваги треба звернути на господарські заняття та релегійні явлення давнього населення краю. Спираючись на матеріали археологічних досліджень Мезина.

Тема 3. Чернігово-Сіверська земля іх – хііі ст. (2 год)

Мета заняття: прослідкувати процес формування території Чернігово-Сіверської землі та проаналізувати політичну ситуацію, що склалася в Чернігівському та Новгород-Сіверському князівствах; висвітлити тенденції культурного розвитку краю; формувати навички роботи з письмовими історичними джерелами та картою.

План.

1. Процес формування території Чернігово-Сіверської землі.

2. Політичний розвиток Чернігівського та Новгород-Сіверського князівств у ХІІ – першій половині ХІІІ ст.. Ольговичі у боротьбі за великокнязівський стіл.

3. Розвиток культури Чернігово – Сіверщини (Х – ХІІІ ст.)

а) Чернігово-Сіверське літописання: спроба реконструкції.

б) Архітектурні шедеври києворуської доби.

в) Ремесло. Ювелірне виробництво.

Література:

Бодрухин В. До статусу Новгород – Сіверського княжіння// Сіверянський літопис. – 1997. – № 3. – С. 29 – 31.

Бодрухин В. Ольговичі й Давидовичі // Сіверянський літопис. – 1999. – № 5. – С. 10 – 14.

Бодрухин В. Особливості розвитку Чернігівського князівства// Сіверянський літопис. – 1998. - №2.

Бодрухин В. Утвердження династії Святославичів у Чернігові// Сіверянський літопис. – 1999. - №3.

Брайчевский М.Ю. Черниговский княжеский дом и «Слово о полку Игореве» // Проблемы археологии Южной Руси. – К., 1990.

Грушевський М.С. Історія української літератури. – Т.2. – К.,1993. - (гл.2); Т.3. – К.,1993. - (гл.1 – 3).

Добриця О.П. Чернігівські князі. – Чернігів, 1992.

Зайцев А.К. Черниговское княжество // Древнерусское княжество Х – ХІІІ вв. – М., 1975. – С. 57 – 118.

Зінченко С. Спостереження над мовою чернігівця Данила – Руської землі ігумена // Сіверянський літопис. – 1999. – № 4.

Златоструй. Древняя Русь Х-ХІІІ вв. – М., 1990.

Изборник. Повести Древней Руси. – М., 1986.

История городов и сел Украинской ССР. Черниговская область. – К., 1983.

История культуры Древней Руси. – Т. ІІ. – М. – Л., 1951.

Киево-Печерский Патерик. – К., 1991.

Коваленко В.П. Любецький з’їзд в історії Чернігово-Сіверської землі// Любецький з’їзд князів в історичній долі Київської Русі. – К., 1997. – С. 24.

Колесник О. “Чернігівський Звір” як уособлення міфопоетичного космосу// Сіверянський літопис. – 2001. - №6.

Літопис Руський (переклад Л. Махновця). – К.,1989.

Новгородская Первая летопись. – М. – Л., 1950. Т.1 – 2.

Новгороду-Северскому 1000 лет. Тезисы докладов областной научно-практической конференции. – Чернигов – Н.-Северский, 1989.

Памятники литературы Древней Руси ХІ – нач.ХІІ вв. – М., 1978.

Повесть временных лет. – М. – Л., 1950. – Т.1 – 2.

Ричка В.М. За літописним рядком. – К., 1991.

Рыбаков Б.А. “Слово о полку Игореве” и его современники. – Л., 1971.

Рыбаков Б.А. Древняя Русь. Сказания. Былины. Летописи. – М., 1963.

Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества ХІІ – ХІІІ вв. – М., 1982.

Рыбаков Б.А. Петр Бориславович. Поиск автора "Слова о полку Игореве". – М., 1991.

Рыбаков Б.А. Стольный град Чернигов и удельный город Вщиж // По следам древних культур: Древняя Русь. – М., 1953. – С. 75 – 98.

Сапон В. Ілля Муромець із Моровська, Добриня Нікитич із Любеча…// Десн. Правда. – 2001. – 16 січ.

Святий князь Михайло Чернігівський та його доба. Матеріали конференції. – Чернігів, 1996.

Сіментов Ю.Я., Яцура М.Т. Краєзнавчі матеріали з історії Чернігівщини. – К., 1968.

Солонська Н. Бібліотека Ярослава Мудрого і початок розвитку науки в Київській Русі (ХІ ст.)// Сіверянський літопис. – 2004. – №2 –3.

Толочко П.П. Київська Русь. – К., 1996.

Толочко П.П. Літописи Київської Русі. – К., 1994.

Федака С. Чернігівський князь Всеволод Ольгович // Сіверянський літопис. – 1999. – № 6. – С. 29 – 35.

Чернигов и его округа в ІХ – ХІІІ вв. – К., 1988.

Чернігів у середньовічній та ранньомодерній історії Центрально-Східної Європи. – Чернігів, 2007.

Методичні рекомендації.

Тема семінарського заняття присвячена одній з найцікавіших сторінок

з історії нашого краю, оскільки саме в період Київської Русі були закладені підвалини державного будівництва і створені найкращі архітектурні пам’ятки.

Перше питання стосується проблеми формування території Чернігово – Сіверської землі, починаючи з літописного племені сіверян і завершуючи періодом, коли всі Чернігово-Сіверські землі було зосереджено в руках князівської гілки Ольговичів.

Друге питання передбачає висвітлення історії розвитку Чернігівського та Новгород-Сіверського князівств після Любецького з’їзду 1097р.

Особливої уваги вимагає третє питання даного семінару, тому що стосується культурної спадщини. Під час відповіді необхідно зосередитись на висвітленні матеріалу, що стосується архітектури, розвитку ремесел, прикладного мистецтва, літератури та усної народної творчості на території Чернігово-Сіверщини. Студенти можуть підготувати реферати, які дозволять розширити уявлення про чернігівські собори зазначеного періоду.

Теми рефератів.

1. Спасо – Преображенський собор – архітектурна перлина Черніго – Сіверщини.

2. З історії заснування Антонієвих печер та Іллінської церкви у м.Чернігові.

3. Архітектурна велич П’ятницької церкви.

4. Літературні пам'ятки («Повчання дітям» Володимира Мономаха, «Слово о полку Ігоревім», «Ходіння» ігумена Данила).

5. Чернігівські святі в агіографічній літературі («Києво-Печерський Патерик», «Житія святих мучеників Бориса і Гліба», «Житіє св. князя Михайла Чернігівського» та ін.).

6. Язичницькі вірування сіверян у реконструкції "Слова о полку Ігоревім".

7. Давньоруські приказки, прислів'я.

8. Писемність у часи Київської Русі (найдавніші абетки, книгописні майстерні, техніка письма).