Визначення кислотності води.

Кислотність – це концентрація у воді речовин, що взаємодіють з сильними основами. До них належать сильні кислоти, які у водному розчині повністю дисоціюють на йони сульфатна, хлорид на, нітратна, хлорна), слабкі кислоти(ацетатна, сульфідна, сульфітна, карбонатна) та катіони слабких основ. Які у воді гідролізують з виділенням протонів (катіони органічних основ).

Визначення прозорості води

Прозорість води залежить від кількості й ступеня дисперсності зависей. Її виражають у сантиметрах водяного стовпа, крізь який видно лінії завтовшки 1 мм. Що утворюють хрест або шрифт №1 (за Снілленом). Для визначення прозорості води безпосередньо у водоймі застосовують диск Секкі – металевий диск діаметром 20 см. Поділений на чотири сектори. Два з яких пофарбовані в чорний, а два – в білий кольори, з’єднаний з тросиком, що має позначки.

Визначення запаху

З характером запах поділяють на 2 групи:

• Запахи природного походження, землистий, торф’янистий, гнильний, трав’яний, болотний, дерев’янистий, ароматичний, рибний, запах цвілі, сірководневий тощо;

• Запахи штучного походження: хлорний, оцтовий, фенольний, бензиновий, камфорний тощо.

Інтенсивніст запаху визначається за п’ятибальною шкалою:

0 - запаху немає

1- дуже слабкий

2- слабкий

3- помітний

4- чіткий (виразний)

5- дуже сильний.

Шкала кольоровості

Кількість, мл

розчину 1 0 1 2 3 4 5 6 7 8 12 14 16

розчину 2 100 99 98 97 96 95 94 92 90 88 86 84

Градуси кольоровості 0 5 10 15 20 25 30 40 50 60 70 80

Результати аналізу по визначенню органолептичних показників якості води в річці Устя і озері Басів кут

Показник властивостей	№1	№2	№3	№4	№5
Температура	22°С	22°С	22°С	22°С	22°С
Колір	зеленуватий	зеленуватий наявність осаду	зеленуватий	зеленуватий наявність осаду	прозора
Прозорість	7см	1 см	7 см	5 см	10 см
Мутність	Мутна слабо аполесцентна	мутна	Мутна слабо аполесцентна	мутна	―
Запах	4б	5б	5б	5б	3б
Смак	Не визначається
Кислотність	pH 5	pH 5	pH 5	pH 5	pH 5

Висновок : отже за всіма показниками дані проби води не придатні для усіх видів господарського використання.

о .Басів Кут

Розділ 4

Оцінка впливу автотранспорту на стан атмосферного повітря на вул. міста Рівного ( вул. Відінська)

Тема: Оцінка впливу автотранспорту на стан атмосферного повітря на вул. Рівного.

Мета: Визначити завантаженість ділянки вулиці автотранспортом; оцінити ступінь за бруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами на ділянці вулиці.

Теоретична частина:

Оцінку завантаженості вулиць визначають за інтенсивності руху автотранспорту і п поділяються на три групи:

1.Низька інтенсивність руху від 0,7-0,2 до 3-6 тис.

2.Середня інтенсивність руху 8-17 тис. автомобілів за добу.

3.Висока інтенсивність руху більше 18 тис.

Хід роботи:

Визначення завантаженості вулиць автотранспортом. Інтенсивність руху

автотр анспорту визначають методом підрахунком автомобілей різних типів 3 рази

по 1 год. Під час кожного терміну вимірювань о 8 ˚˚, 13˚˚ і 16˚˚ годинах записи

заносяться у таблицю.

Результати досліджень за рухом автотранспорту на вул. Відінській

Тип автомобіля	Кількість автомобілей в різний період			Загальна кількість автомобілей
	8-9 год.	13-14год.	16-17 год.
Легкові	956	1019	1372	3347
Вантажні	764	642	971	2377
Автобуси	553	609	785	1947
Всього	2273	2270	3128	7671

Здійснити оцінку руху транспорту на окремих вулицях. Побудувати графік,за

пропонувати заходи зменшення негативно впливу транспорту на стан довкілля.

Оцінка забрудненості ступеня атмосферного повітря відпрацьованими газами на

ділянці вулиці за концентрацією СО. Ступінь забрудненості повітря залежить не

лише від інтенсивності руху вантажності машин кількості та характеру викидів, а

від типу забудови рельєфу місцевості напрямку вітру, вологості повітря.

Ухил визначається екліметром, швидкість вітру – анолометром, вологість повітря –

психмометром. Усі ці впливи різних чинників під час визначення концентрації

ураховує формула:

А – фонове забруднення атмосферного повітря, яке дорівнює 0,5 кг/м³;

n – сумарна кількість автомобілів на ділянці вулиці (шт/год);

К_т – коефіцієнт токсичності автомобілів за викидами в повітря СО

N_it – загальна кількість транспорту певного виду;

К_it – коефіцієнт по окремих видах транспорту для вантажних автомобілів:

К_в – для вантажних = 2,9

К_а – для автобусів = 3,7

К_л – для легкових=1

К_А – коефіцієнт впливу рослинності, який визначається при наявності деревостою: при відсутності дерев К_А – 1, при наявності дерев з одного боку К_А – 0,6, при наявності дерев з обох сторін К_А – 0,7.

К_У – коефіцієнт ухилу дорожнього полотна, якщо ухил Х=0 К_У=1, якщо ухил рівний 2˚ К_У – 1,06, ухил 4˚ К_У – 1,11, ухил 6˚ К_У – 1,18, ухил 8˚ К_У – 1,56.

К_Е – коефіцієнт, який враховує швидкість вітру: при швидкості вітру 1м/c, коефіцієнт рівний 2 при швидкості вітру 3 м/c коефіцієнт 1,5, швидкість вітру 4 м/c 1,2, при 5 м/c – 1,05, при швидкості вітру 6 м/c – 1.

К_В – коефіцієнт, який враховує вологість повітря при вологості 90% - 1,3 ; 80% - 1,15; 70% - 0,75; 40% - 0,6.

При визначені концентрації СО на ділянці магістралі за різних метрологічних

умов, або з різною забудовою будують графік зміни концентрації СО в різні періоди С_м(СО)= 3 мм/м³.

Розрахунки:

=3,12

К_СО= 59,57 ( концентрація СО за період від 8°° до 9°°)

= 84,56 ( концентрація СО за період від 13°° до 14°°)

К_СО = 81,40 ( концентрація СО за період від 16°° до 17°°)

Висновок: Серед системи заходів спрямованих на запобігання атмосферних

забруднень, виділяють декілька основних груп: до першої групи відносять заходи,

спрямовані на скорочення валових викидів забруднювачів в атмосферу. Це заходи

технічного, економічного і юридичного характеру: вдосконалення технологічних

процесів промислових підприємств; орієнтація на екологічно безпечні джерела

виробництва електроенергії (вітрові-, геліо-, припливні-, гідроелектростанції);

покращення карбюрації палива, перехід транспортних засобів на екологічно

безпечні види палива.

Для захисту атмосферного повітря від забруднень автотранспортом велике значення мають заходи по плануванню та розбудові міських поселень. Зокрема озеленення автомагістралей, зонування жилих масивів, створення різнорівневих транспортних розв’язок, кільцевих доріг, використання підземного простору для розміщення автостоянок, гаражів, створення швидкісних автомагістралей,санітарно захисних=зон.    До заходів економічного характеру спрямованих на скорочення викидів в атмосферу належать: встановлення економічних санкцій (плата за викиди, плата за надмірні викиди, штрафи за заподіяння шкоди навколишньому середовищу); формування екологічних бірж, в рамках яких можна придбати чи продати право на додаткові викиди забруднюючих речовин в атмосферу; розробка заходів по стимулюванню=впровадження=нових=технологічних=процесів.    Групу заходів юридичного характеру представляють законодачі акти про охорону та використання атмосферного повітря. До них належать міжнародна конвенція ООН про зміну клімату (1992р.), а також ряд законодавчих актів державного рівня: закон України “Про атмосферне повітря” від 16.10.1992р., Положення про порядок видачі дозволів на викиди забруднювачів в атмосферу (Постанова Кабінету Мінінстрів України від 29.5.1996р.), Інструкція про порядок розробки, встановлення, перегляду та доведення лімітів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (Наказ Мінекобезпеки України від 28.6.1996р.) і т.і.    Другу групу заходів складають ті, які направлені на зменшення концентрації забруднюючих речовин в границях промислових вузлів, центрів, агломерацій. До них відносять заходи з планування розосередження, деконцентрації шкідливих виробництв=по=території.    До третьої групи заходів по запобіганню атмосферним забрудненням належать екологоосвітні та екологовиховні. Формування складових екологічної культури населення дозволяє впорядкувати побутове забруднення повітряного середовища, з розумінням відноситись до запровадження повітряноочисних заходів на робочих місях, в установах, організаціях і підприємтсвах.

Висновок

Пройшовши навчальну загально – екологічну практику , я отримала практичні та

теоретичі навики , які необхідні для здобуття професії еколога , ми детально

розглянули екологічну ситуацію нащої області та відвідали : Заказник (Бармаки)

Державний зоопарк , Парк імені Тараса Шевченка .Де зробили збір рослин для гербарію , і побачили тварин які там проживають . Також ми відвідували

водні об’єкти м. Рівне а саме о.Басів Кут та р. Устя де відібрали проби води та провели аналіз по визначенню органолептичних показників якості води .

Ми зроьили оцінкку впливу автотранспорту на стан атмосферного повітря на вул. міста Рівного ( вул. Відінська) і дізналися ступінь забруднення повітря.

Я вважаю цю практику надзвичайно корисною ,я отримала багато цікавої і потрібної інформації і вескло провела свій час.