1.3. Характеристики та параметри цифрового тахометрa

Властивості засобів вимірювань описують характеристиками, серед яких виділяють комплекс метрологічних характеристик. Статистичною характеристикою перетворення є функціональна залежність між інформативними параметрами вихідного та вхідного сигналів засобів вимірювань, яка описується аналітичним виразом чи графіком. Частіше прагнуть мати лінійну характеристику перетворення, тобто пряму пропорційність між зміною вхідної та вихідної величини приладів.

Чутливість – це відношення зміни вихідної величини до вхідної:

; (2.1)

Динамічний діапазон – це діапазон, в якому відносна похибка приладу не перевищує 100%. Але оскільки в області, що є близькою до порога чутливості, відносна похибка досягає дуже великих значень, то, крім поняття повного чи динамічного діапазону, використовують поняття робочого діапазону.

Робочим діапазоном приладу називають діапазон вимірюваних величин, в якому відносна похибка не перевищує заданого (номінального) значення.

Наявність похибок вимірюваних перетворювачів призводить до того, що їх характеристики виявляються у деяких межах нерівнозначності. Тому при експериментальному визначенні характеристики перетворювача, тобто градуюванні, одержується ряд точок, більш або менш близьких до прямої лінії, параболи або іншої передбачуваної характеристики. Однак при повторному градуюванні отримується ряд точок, які не співпадають з первісними. Внаслідок цього в теорії вимірювальної техніки вводяться поняття смуги похибок перетворювачів даного типу.

Поняття номінальної характеристики, як деякої середньої лінії цієї смуги, зазначається в паспорті і використовується при проведенні вимірювань. Взагалі похибки приладу або перетворювача – це відхилення його реальної функції перетворення від номінальної.

Відносна похибка – це відношення похибки вимірювання до значення вимірюваної величини:

(2.2)

Приведена похибка – це відношення похибки вимірювання до граничного значення приладу.

Межа чутливості – це мінімальне значення вхідної величини, яке можливо визначити за допомогою даного приладу (дорівнює ціні поділки шкали приладу).

Роздільна здатність – змога розрізнення двох найближчих вимірів. Визначається ціною поділки шкали.

Варіація показів приладу визначається як різниця між його показами на фіксованій точці шкали при плавному підході до неї від початкової та кінцевої позначки шкали:

(2.3)

2. Фотодатчик

В основу роботи фотодатчиків закладений принцип порогової чутливості на відбите (минуле) модульоване оптичне випромінювання, джерелом якого є внутрішній генератор. Поріг спрацьовування приймача встановлюється задатчиком. Такий пристрій приладів дозволяє отримати надійні спрацьовування в умовах сильних зовнішніх засвічень і з малоконтрастними об'єктами. Фотодатчики за функціональним призначенням можна розділити на дві групи:

- що працюють на відображення: Мікро Ф2Б, Мікро Ф3;

- що працюють на просвіт: Мікро Ф4.

Вирішальним фактором при виборі типу датчика є довжина хвилі оптичного випромінювання. Датчики, що працюють в інфрачервоному діапазоні (Мікро Ф3, Мікро Ф4), більш надійно працюють в умовах запиленості і менш чутливі до засмічення оптики. Датчики працюють у видимому діапазоні (Мікро Ф2Б) можуть розпізнавати колірні характеристики об'єктів, оскільки їх багатокомпонентне випромінювання білого кольору дозволяє отримати спектральні характеристики близькі до людського зору.