- •Методичні вказівки
- •Характеристика дослідної балки, матеріалів і випробувальної установки
- •Порядок виконання роботи
- •4 Теоретичний розрахунок балки
- •Визначення руйнівного навантаження
- •При цьому має виконуватись рівність
- •Визначення прогинів балки
- •Приклад опрацювання даних за результатами випробування
- •Запитання для самоперевірки
- •Випробування балки
- •Опрацювання результатів випробувань
- •Висновки за виконаною роботою
- •1 Мета й задачі випробувань
- •Характеристика дослідної балки
- •Порядок виконання роботи
- •Теоретичний розрахунок балки
- •Методика й опрацювання результатів випробувань
- •Порівняння теоретичних і дослідних даних
- •Запитання для самоперевірки
- •Випробування балки
- •Опрацювання результатів випробування
- •Висновки по виконаній роботі
- •Список літератури
Висновки за виконаною роботою
37. Чим пояснюється перевищення дійсної несучої здатності дослідної балки над теоретичною величиною ?
36. Чим пояснюється відхилення дослідної величини прогину балки від теоретичного значення ?
39. Як зміниться дійсна несуча здатність дослідної балки за нормальним перерізом, якщо збільшити міцність бетону вдвічі у порівнянні з розрахунковою?
40. Як зміниться дійсна несуча здатність дослідної балки за нормальним перерізом, якщо збільшити площу робочої поздовжньої арматури вдвічі?
41. Як зміниться висота стисненої зони бетону у дослідній балці в стадії руйнування в разі збільшення міцності бетону вдвічі порівняно з розрахунковим значенням.
42. Чи має вплив на несучу здатність нормальних перерізів дослідної балки кількість встановленої поперечної арматури її міцність?
43. Чи .впливає міцність поздовжньої арматури на момент появи першої тріщини в дослідній балці?
44. Як впливає міцність бетону на момент появи нормальних тріщин у дослідній балці?
Лабораторна робота № 2
ВИІІРОБУВАНІІЯ ЗАЛІЗОБЕТОННОЇ БАЛКИ НА ЗА ПОХИЛИМ ПЕРЕРІЗОМ
1 Мета й задачі випробувань
Основна мета даної лабораторної роботи полягає в тому, щоб студенти практично закріпили знання, одержані в процесі вивчення теоретичного курсу "Залізобетонні конструкції", які стосуються визначення несучої здатності й тріщиностійкості похилих перерізів елементів, що згинаються.
У ході виконання лабораторної роботи ставиться задача привити студентам навички наукових досліджень. Задачі випробувань такі:
визначити вплив міцності бетону стисненої зони на несучу здатність похилого перерізу;
виявити вплив кроку поперечних стержнів на несучу здатність похилого перерізу елементів, що вгинаються.
Під час випробування залізобетонної балки визначають:
міцність (несучу здатність) похилих перерізів дослідної балки під дією поперечної сили;
поперечну силу в момент появи першої похилої тріщини в похилих перерізах;
характер тріщинотворення і причину руйнування балки (текучість поперечної арматури).
Для розв'язання поставлених задач у процесі випробування виконують такі вимірювання й спостереження:
фіксують деформації поперечної арматури тензометрами Гюйгенберга з точністю вимірювань (ціна поділки) 0,001 мм;
заміряють деформації поздовжньої розтягнутої арматури тими самими тензометрами;
визначають деформацію стисненої зони бетону за допомогою тензометра Аістова з точністю вимірювань (ціна поділки) 0,001 мм, встановленого посередині прольоту балки на базі 100 мм.
Характеристика дослідної балки
Випробувана балка (рисунок 6) прямокутного поперечного перерізу проектних розмірів висотою 20 см, шириною 12 см і довжиною 140 см, армована двома плоскими зварними каркасами. Продольна робоча арматура розтягнутої зони виконана із двох стержнів діаметром 18 мм, класу А-ІІ. Монтажна поперечна арматура - із стержневої арматури діаметром 6 мм, класу А-1. Крок стержнів на опорній ділянці беруть 15 см.
Балки виготовляють із простого бетону класу В-20. Для визначення міцності бетону в момент випробування балок одночасно випробовують куби розміром 15 х 15 х 15 см, виготовлені із бетону того самого складу, що й балка.
Перед випробуванням балки визначають фактичні розміри її поперечного перерізу, оскільки вони можуть відрізнятися від проектних.
Випробування балки виконуються на спеціальній установці, описаній у лабораторній роботі № 1.