11. Шкала оцінювання

Після опрацювання навчального матеріалу кожного модуля здійснюється модульний контроль. За відсутністю студента на контрольному заході з неповажної причини у відомість проставляється 2 бали (матеріал не опановано).

Підсумковий контроль (залік) – це комплексне оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу дисципліни без участі студента на підставі результатів усіх модульних контролів за середньозваженим балом.

Визначення середньозваженого бала обраховується за формулою:

(Б І х Т І)+ (Б ІІ х Т ІІ)+ (Б ІІІ х Т ІІІ)

СБ = ------------------------------------------------

Т І + Т ІІ + Т ІІІ

де:

Б І - бал за 1-й модуль за чотирибальною шкалою;

Б ІІ - бал за 2-й модуль за чотирибальною шкалою – являє собою середньоарифметичний бал трьох оцінок, що їх отримав студент на семінарських заняттях та оцінки за «термінологічний» диктант;

Б ІІІ - бал за 3-й модуль за чотирибальною шкалою;

Т І - час на засвоєння 1-го модуля (аудиторні години та години самостійної роботи) – 30 г.;

Т ІІ - час на засвоєння 2-го модуля (аудиторні години та години самостійної роботи) – 35 г.;

Т ІІІ - час на засвоєння 3-го модуля (години самостійної роботи) – 16 г.

При незадовільній оцінці з будь-якого модулю автоматично проставляється (незалежно від інших оцінок) підсумкова оцінка «незадовільно» або «не зараховано», що вважається академічною заборгованістю.

Середньозважений бал за поданою таблицею відповідності трансформується в оцінки національної шкали та шкали ECTS:

Середньозважений бал за національною шкалою	Оцінка ECTS	Оцінка за національною шкалою
4,75…5,0	A	Відмінно(зараховано)
4,25…4,74	B	Добре (зараховано)
3,75…4,24	C	Добре (зараховано)
3,25…3,74	D	Задовільно (зараховано)
3,0…3,24	E	Задовільно (зараховано)
2,5…2,99	FX	Незадовільно (не зараховано)
2,0…2,49	F	Незадовільно (не зараховано)

12. Методичне забезпечення

Основні методики та методологічні прийоми викладені в таких навчальних посібниках:

Питання до підсумкової модульної контрольної роботи

1. Поняття про геополітику: різні підходи.

2. Предмет та рівні геополітичних досліджень.

3. Основні методи геополітичних досліджень.

4. Провідні функції геополітики.

5. Співвідношення геополітики і політичної географії.

6. Основні джерела геополітики.

7. Провідні закони геополітики.

8. Основні геополітичні епохи.

9. Геополітичний простір. Геополітичні поля, їх типи.

10. Типи та категорії контролю над простором.

11. Геополітична свідомість, її витоки.

12. Геополітичне усвідомлення простору в різні історичні епохи.

13. Національна геополітична ідея, її формування і розвиток.

14. Географічний детермінізм у давню епоху та Середньовіччі.

15. Географічний детермінізм у новий час.

16. Геополітичні ідеї Ф. Ратцеля.

17. Геополітичні ідеї Р. Челлєна.

18. Геополітичні ідеї у французькій школі “географії людини”.

19. Теорія “морської могутності” А. Мехена.

20. Геополітична теорія Г. Маккіндера.

21. Геополітична теорія євразійства.

22. Геополітична концепція Н. Спайкмена.

23. Геополітична теорія К. Хаусхофера і нацистська геополітика.

24. Основні геополітичні школи ХХ ст.

25. Атлантизм: основні геополітичні ідеї.

26. Поліцентризм, його сутність; геополітична модель С. Коена.

27. Геополітичні ідеї “радикальної географії”.

28. Геополітичні ідеї “континенталістів” і “нових правих”.

29. Мондіалізм; провідні мондіалістські організації.

30. Провідні неомондіалістські теорії.

31. Геополітична концепція “зіткнення цивілізацій” С. Хантінгтона.

32. Сучасні напрями геополітичних досліджень.