
- •§1. Метод координат на прямій та його застосування
- •Висновок. Якщо на прямій в деякій системі координат задано дві точки і ,тоді величина відрізка знаходиться із рівності (2.1), а віддаль (довжина) між цими точками за формулою (2.2).
- •§2. Прямокутна система координат на площині
- •§3. Декартова прямокутна система координат в просторі
- •§ 4. Скалярні і векторні величини
- •§5.Дії над векторами
- •§6. Проекція вектора на вісь
- •§ 70. Проекції вектора на осі координат
- •§8. Напрямні косинуси вектора
- •§9. Розклад вектора по ортам
- •§10. Дії над векторами, заданими в координатній формі
- •§11. Скалярний добуток двох векторів
- •- Переставний закон.
- •- Розподільний закон.
§5.Дії над векторами
а) Добуток вектора на число.
О
значення
1.
Добутком вектора
на число
називається вектор
,
який має довжину
і
напрям його співпадає з напрямом вектора
,
якщо
і протилежний йому, якщо
(мал.12).
У
мова
(2.6)
є умовою колінеарності двох векторів.
б) Додавання векторів.
Означення 2.
Сумою
двох векторів
і
називається
вектор
,
початок якого співпадає з початком
вектора
,
а кінець співпадає з кінцем вектора
,
при умові що початок вектора
співпадає з кінцем вектора
(правило трикутника) (мал.13).
Зрозуміло, що
вектор
в цьому випадку є діагоналлю паралелограма,
побудованого на векторах
і
(правило
паралелограма) (мал.13).
Д
ля
векторної суми справедливий переставний
закон
Легко переконатися,
що для векторної суми має місце сполучний
закон.
.
Виходячи з означення
2, легко знаходимо суму, наприклад,
чотирьох векторів
(мал.14).
Вектор
сполучає початок першого вектора
з кінцем вектора
(правило
многокутника).
в
)
Віднімання векторів.
Дію віднімання векторів можна розглядати як обернену дію щодо додавання векторів.
Означення.
Різницею
називається вектор
,
який в сумі з вектором
дає вектор
(мал.15),
тобто
Як видно з мал.15,
що одна діагональ
є
сумою
,
а друга діагональ
є різницею векторів
і
.
Дамо ще одне означення різниці векторів.
Означення. Різницею двох векторів і , які мають спільний початок, називається вектор , який сполучає кінці цих векторів і напрямлений в сторону зменшуваного.
§6. Проекція вектора на вісь
Н
ехай
маємо довільну вісь
на площині і деякий вектор
(мал.16).
Опустимо
із початку
вектора
і з кінця
перпендикуляри
на вісь
.
Основами перпендикулярів будуть точки
і
,
які називаються проекціями точок
і
.
Величина
називається проекцією вектора
на
вісь
і позначається
,
тобто
.
Означення 1. Проекцією вектора на вісь називається величина відрізка взята із знаком плюс, якщо напрям відрізка співпадає з напрямом вісі , і з знаком мінус, якщо напрями протилежні.
З
точки
проведемо
пряму, паралельну осі
,
яка
перетне відрізок
в точці
.Вектор
утворює
з віссю
кут
.
Величина відрізка
дорівнює
величині відрізка
,
а тоді з
знаходимо
або
(2.7)
Означення 2. Проекція вектора на будь-яку вісь дорівнює добутку довжини цього вектора на косинус кута між віссю і вектором.
Якщо
кут
гострий, то проекція
додатне
число, а якщо кут
тупий, то проекція
- від’ємне
число.
Властивості проекцій.
Якщо вектори і рівні, то величини їх проекцій на одну й ту ж вісь також рівні, тобто
Проекція суми векторів на будь-яку вісь дорівнює сумі проекцій доданків на ту ж вісь, тобто
Проекція різниці двох векторів на вісь дорівнює різниці величин проекцій на ту ж вісь, тобто
Якщо вектор помножений на будь-яке число , то величина проекції вектора на вісь також помножиться на число , тобто