
- •160 Кафедра «Гідравліка і теплотехніка» 2010 Дисципліна «Гідрологія»
- •З навчальної дисципліни «Гідрологія»
- •1. Методичні поради до використання посібника
- •2. Мета та завдання дисципліни «Гідрологія»
- •3. Вимоги до знань, умінь та навичок вивчення дисципліни «гідрологія»
- •1. Завдання навчальної дисципліни «Гідрологія» та її роль в навчальному процесі при підготовці фахівців
- •Лекція № 1. Вступ. Введення до дисципліни «гідрологія» План лекції:
- •1. 4. Біохімічні і біологічні кругообіг хімічних елементів.
- •1. 5. Біогеохімічні цикли деяких хімічних елементів.
- •1. 6. Біогеохімічні цикли азоту. Запитання для самостійної підготовки Контрольні запитання:
- •1. 1. Гідрологія як наука.
- •1. 2. Водні ресурси земної кулі взагалі та України зокрема
- •1. 3. Загальні відомості про кругообіг у природі і його значення.
- •1. 3. 1. Кругообіг води в природі.
- •1. 3. 2. Водний баланс земної кулі та запаси води України.
- •1. 4. Біохімічні і біологічні кругообіги хімічних елементів
- •1. 4. Біогеохімічні цикли деяких хімічних елементів
- •1. 5. Біогеохімічні цикли азоту
- •Та будові річкового русла
- •Запитання для самостійної роботи Контрольні запитання:
- •2. 1. Поняття про режим вод суші. Одиниці виміру стоку.
- •2. 2. Гідрографічна мережа. Річкові системи.
- •2. 32.2. Основи гідрології суші
- •2. 4. Водний баланс річкового басейну
- •2. 5. Структура річкового русла. Русло в плані.
- •1 Нормативно – правова база дисципліни «Моніторинг довкілля»
- •2. Закон України про охорону навколишнього природного середовища.
- •3 П’ятий розділ Закону України про охорону навколишнього природного середовища
- •4 Організація моніторингу навколишнього природного середовища в Україні
- •3. 1. Про шляхи вивчення водних ресурсів
- •3. 2. Аналіз складових рівняння водного балансу річкового басейну
- •3. 2. 1. Атмосферні опади. Їх характеристика, вимірювання та обчислення.
- •3. 1. 2. Випарування. Його вимірювання та обчислення.
- •3. 3. Організація мережі гідрологічних станцій і постів
- •4. Організація спостережень за станом вод морів і океанів
- •4. 1 Завдання і програми спостережень за забрудненням морського середовища
- •3. 4. Водний кадастр. Його видання.
- •Режим стоку річок
- •Запитання для самостійної роботи
- •Контрольні запитання:
- •4. 1 4. 6 Водні ресурси річок України
- •4. 2 Поняття про живлення річок
- •4. 3 Фази річкового стоку.
- •4. 4 Типові гідрографи стоку. Розчленування гідрографів.
- •4. 5 Фактори річкового стоку
- •4. 6 Зимовий режим річок
- •Поняття про твердий стік та руслові процесі План лекції:
- •5. 1. Формування річкових насосів
- •5. 2. Механізм переміщення наносів
- •5. 3. Селеві потоки
- •5. 4. Деформація русла. Руслові процеси
- •Підземні води План лекції:
- •6. 1 Обґрунтування необхідності використання води із підземних джерел для господарчої та виробничої діяльності
- •6. 2 Характеристика споживачів води
- •6. 3 Головне поняття рідина. Рідина реальна та ідеальна (рідина ньютонівська і не ньютонівська)
- •6. 4 Методи вивчення рідини в гідравліці
- •6. 5 Рух рідини і твердого тіла
- •6. 6 Сировинні запаси води України
- •6. 7 Нормування та вимоги до якості питної води в системі постачання
- •6. 8 Основи гідрогеології
- •6. 9. Основні різновиди підземних вод
- •6. 10 Сучасний стан підземних вод України.
- •6. 11. Походження підземних вод.
- •6. 12. Запаси підземних вод в Україні
- •6. 13. Використання підземних вод.
- •6. 14. Характеристика якості підземних вод
- •6. 15. Захищеність підземних вод від забруднення.
- •Озера та водосховища
- •Контрольні запитання:
- •7. 1. Загальні відомості про озера та водосховища
- •7. 2. Типи озер
- •Велика група котловинних озер виникла в результаті вулканічних і тектонічних процесів.
- •7. 3. Морфометиричні характеристики озер
- •7. 4. Водний баланс озер та їх вплив на режим річкового стоку
- •7. 5. Біологічні процеси, що протікають в озерах.
- •Лекція 8. Болота План лекції:
- •Контрольні запитання:
- •8. 1. Причини утворення боліт та болотних масивів.
- •8. 2. Класифікація боліт
- •8.3. Характерні стадій розвитку болотних масивів.
- •8. 4. Гідрологічна роль боліт.
- •9. 1. Загальні відомості з використання заходів щодо охорони навколишнього природного середовища
- •9. 3. Умови скидання стічних вод в каналізацію та водоймища.
- •9. 4. Розрахунок еколого – економічних показників стічних перед скиданням або розчинення.
- •9. 4. 1. Необхідний ступінь очищення стічних вод перед скиданням визначається:
- •9. 4. 2. Ступінь очищення або розчинення:
- •9. 4. 3. Ступінь очищення або розведення:
- •9. 4. 4. Ступінь очищення або розчинення:
- •9. 4. 5. Кратність розведення перед скиданням у водоймище в цьому випадку:
- •9. 5. Перевірка стічних вод перед скиданням здійснюється за всіма формулами.
- •12 Список літературних джерел а Нормативно - правова література
- •Б. Навчальні підручники та посібники
- •В. Електронні ресурси
1. 3. 2. Водний баланс земної кулі та запаси води України.
На випаровування води витрачається приблизно 22 % усієї сонячної енергії, що досягає землі. Над тією чи іншою територією протягом року повітряними масами переноситься велика кількість вологи і тільки 10 – 40 % її випадає у вигляді опадів. З поверхні океанів в атмосферу надходять приблизно 80 % загальної кількості води, яка випарювалась на земній куля. Схема кругообігу води на земні й кулі (рис. 2) може бути виражена у вигляді простих рівнянь.
Позначимо середньо багаторічні величини таким чином:
кількість опадів, що випадають на поверхню суші;
кількість опадів, що випадають на поверхню океану;
величина випарювання з поверхні суші;
величина випарювання з поверхні океану;
стік води з поверхні суші.
Рис. 2. Схема кругообігу води у природі: 1 - випарування з поверхні океану; 2 - опади на поверхню океану; 3 - опади на поверхню суші; 4 - випарування з поверхні суші; 5 - річковий стік в океан; 6 - підземний стік в океан.
Виходячи із суті процесу кругообігу води, запишемо:
(1)
(2)
Тобто: 1) із океанів в середньому за рік випаровується кількість води, що дорівнює кількості випавши на них опадів плюс річковий стік; 2) із сущі в середньому за рік випаровується кількість води рівно кількості випавши на них опадів мінус річний стік.
Склавши ці два рівняння , отримаємо:
(3)
Тобто випарювання з поверхні океанів і з поверхні суші дорівнює сумі опадів на поверхню океанів і на поверхню суші.
В середньому на поверхню земної кулі за рік випадає 1130 мм, або 577 тис. км3 опадів, що дорівнює кількості води, що випаровувалася. На поверхню океану в середньому за рік випадає 1270 мм, або 458 тис. км3 опадів, а випаровується 1400 мм, або 505 тис. км3, решта 130 мм, або 47 тис. км3, надходять в океани за рахунок стоку води з суші. Дані про складові світового водного балансу наведені в табл. 1. 2.
Таблиця 1. 2 Світовий водний баланс
Поверхня |
Площа млн. км2 |
Елементи балансу |
Річний об’єм тис. км3 |
Світовий океан |
361 |
Опади Випарування Приток |
458 505 47 |
Суша |
149 |
Опади Випарування Стік |
119 72 478 |
Земна куля |
510 |
Опади Випарування |
577 577 |
Океан – головний споживач сонячної енергії. Якби він тільки нагрівався, нікуди не віддаючи тепло, то дуже швидко б википів. Але в океані зберігається рухливий баланс між приходом тепла і його витратою. Приблизно 7 % отриманого від Сонця тепла океан затрачає на нагрівання атмосфери в результаті теплообміну з нею, 42 % - на власне випромінювання, як випромінює всяке нагріте тіло. Частина, що залишилася, йде на підтримку кругообігу води, тому що затрачається на випаровування. Це ледве більше половини одержуваного тепла – 51 %. Величезна кількість тепла перетворюється в пару близько 5*1020 м води в рік, що майже в два рази перевищує сумарну масу води всіх озер світу і може покрити планету шаром води в 1 метр. Отже, у добу з поверхні Світового океану випаровується стільки ж води, скільки її знаходиться в руслах рік усього світу.
Вода покриває 3/4 поверхні Землі. За одну хвилину під дією сонячної енергії (тепла) з поверхні водоймищ Землі випаровується 1 млрд. тонн води. Після охолодження пари води утворять (переходять) у хмари, випадає чи сніг, чи дощі. Опади частково переходять у ґрунт. Ґрунтові води частково повертаються на поверхню землі через корені рослин, джерела води, насосні станції. Діапазон швидкостей циркуляції води дуже великий: води океанів обновляються через 2 млн. років, ґрунтові води – за рік, річкові – за 12 доби, пари в атмосфері за 10 доби. Двигуном круговороту води в природі є енергія Сонця.
Щодня для утворення первинної продукції біосфери використовується при фотосинтезі 1 % води, що пропадає у виді опадів. Людиною для побутових і промислових нестатків використовується 20 мм опадів, складає 2,5 % загальної їхньої кількості за рік. Безповоротні втрати щорічного виру складає 5,5 м3. Щорічно він збільшується на 4 … 5 %.
Вода на нашій планеті знаходиться в стані кругообігу. Під дією сонячної енергії вода з поверхні світового океану і суші, а потім випадає у виді атмосферних опадів. З поверхні світового океану випаровується 448 тис. км3 у рік, а кількість атмосферних опадів, складає близько 412 тис. км3 у рік. Різниця представляє річковий стік із суші в моря й океани.
На території України в середньому за рік випадає 625 мм або 377 км.3 атмосферних опадів, із яких 538 мм (325 км3) випаровується, а 86, 4 мм (524 км3) витрачається на стік. Елементи водного балансу окремих областей та території України в цілому наведений в таблиці 1. 3.
Таблиця 1. 3 Водний баланс України і її окремих областей
Область |
Площа, тис. км2 |
Елементи водного балансу |
Коефіцієнт стоку
|
|||||
Об’єм, км3
|
Шар, мм |
|||||||
опади |
стік |
Випаровування |
опади |
стік |
Випаровування |
|||
Вінницька |
26,5 |
17,0 |
2,45 |
14,5 |
640 |
92,5 |
540 |
0,14 |
Волинська |
20,2 |
14,2 |
2,18 |
12,0 |
700 |
108 |
592 |
0,15 |
Дніпропетровська |
31,9 |
16,8 |
0,87 |
15,9 |
527 |
27,2 |
500 |
0,05 |
Донецька |
26,5 |
25,8 |
1,25 |
14,6 |
597 |
47,2 |
550 |
0,08 |
Житомирська |
29,9 |
20,2 |
3,17 |
17,0 |
675 |
105 |
569 |
0,16 |
Закарпатська |
12,8 |
15,6 |
7,92 |
7,68 |
1219 |
619 |
600 |
0,51 |
Запорізька |
27,2 |
13,7 |
0,63 |
13,1 |
503 |
23,0 |
480 |
0,05 |
Іван – Франківська |
13,9 |
12,5 |
4,59 |
7,92 |
900 |
330 |
570 |
0,37 |
Київська |
28,9 |
18,8 |
2,05 |
16,7 |
650 |
70,6 |
574 |
0,11 |
Кіровоградська |
24.6 |
14,3 |
0,95 |
13,3 |
580 |
38,6 |
541 |
0,07 |
Луганська |
26,7 |
16,0 |
1,46 |
14,6 |
600 |
54,5 |
545 |
0,09 |
Львівська |
21,8 |
18,0 |
4,92 |
13,1 |
826 |
226 |
600 |
0,27 |
Миколаївська |
24,6 |
12,4 |
0,58 |
11,8 |
503 |
23,2 |
480 |
0,05 |
Одеська |
33,3 |
16,0 |
0,35 |
15,7 |
481 |
10,5 |
471 |
0,02 |
Полтавська |
28,8 |
17,5 |
1,94 |
15,5 |
607 |
67,4 |
540 |
0,11 |
Рівненська |
20,1 |
14,1 |
2,33 |
11,7 |
700 |
116 |
584 |
0,17 |
Сумська |
23,8 |
16,0 |
1,45 |
13,6 |
674 |
103 |
571 |
0,15 |
Тернопільська |
13,8 |
9,94 |
1,81 |
8,13 |
720 |
131 |
589 |
0,18 |
Харківська |
31.4 |
18,6 |
1,66 |
17,0 |
593 |
52,9 |
540 |
0,09 |
Херсонська |
28,5 |
13,0 |
0,15 |
12,8 |
455 |
5,2 |
450 |
0,01 |
Хмельницька |
20,6 |
13,6 |
2,14 |
11,5 |
660 |
104 |
556 |
0,16 |
Черкаська |
20,9 |
12,5 |
1,01 |
11,5 |
600 |
48,3 |
552 |
0,08 |
Чернівецька |
8,1 |
6,14 |
1,23 |
4,91 |
758 |
152 |
606 |
0,20 |
Чернігівська |
31,9 |
21,7 |
3,51 |
18,2 |
680 |
110 |
570 |
0,16 |
АР Крим |
27,0 |
13,1 |
0,91 |
12,2 |
484 |
33,7 |
450 |
0,07 |
Разом |
604 |
377 |
52,4 |
325 |
625 |
87,8 |
538 |
0,14 |
Кругообіг води між сушею й океаном через атмосферу виявляється дуже складною системою, що включає частину кругообігу і цілу систему фільтрів, у тому числі біосферний, пройшовши через який чи цілком, чи частково, вода зрештою знову виявляється в основному поверхневому сховищі води – світовому океані. Звичайно допускається, що в даний час у глобальному масштабі і для відрізків часу в десятки років обмін між основними складовими гідросфери збалансований (табл. 1. 4).
Таблиця 1. 4
Глобальний кругообіг води
Процес |
Світовий океан, 1020 м |
Суша 1020 м |
Випаровування |
5 |
0,7 |
Опади |
4,5 |
1,2 |
Стік |
0.5 |
0,5 |
Таке допущення зручне для розрахунків, але реально повної збалансованості не існує, і не тільки в глобальному масштабі, але і для досить великих регіонів, у тім змісті, що складові гідросфери змінюють свою масу, а не залишаються стабільними. Дуже часто така зміна має спрямований тренд, тобто йде в одному напрямку.