Лекція 8. Болота План лекції:

8. 1. Причини утворення боліт та болотних масивів.

8. 2. Класифікація боліт.

8. 3. Характерні стадії розвитку болотних масивів

8. 4. Гідрологічна роль боліт.

Контрольні запитання:

1. Що таке болото і яким чином відбувається їх утворення?

2. Наведіть причини утворення боліт та болотних масивів

3. Наведіть класифікацію боліт та болотних масивів, що визначають водний режим.

4. Наведіть характерні стадії розвитку болотних масивів

5. Що таке болота та болотні масиви і яку гідрологічну роль вони відіграють у природі.

6. Що таке болота та болотні масиви і яке має значення вони мають до навколишнього природного середовища?

8. 1. Причини утворення боліт та болотних масивів.

Болото ділянка земної поверхні. що характеризується надмірним застійним або слабопроточним зволоженням горизонтів ґрунту на протязі більшої частини року, наявністю процесів торфоутворення та специфічної вологолюної рослинності. При наявності незначного шару торфу, коли корені основної маси рослин досягають підстелюючого мінерального ґрунту, перезволожені ділянки суші трав’яній рослинності, шар торфу не перевищує 30 см.

Болота можуть виникати або шляхом зростання водойм, або внаслідок торфоутворення на поверхні суші, що призводить до заболочування вододільних просторів.

В першому випадку безперервний процес виносу в озеро мінеральних і органічних частинок ґрунту, змитих з його водозбору, а також відкладанню відмираючих просторів.

В першому випадку безперервний процес виносу в озеро мінеральних і органічних частинок ґрунту, змитих з його водозбору, а також відкладання відмираючих рослин, зумовлює поступове зменшення глибин в озері. Одночасно починає розвиватися мілководна рослинність.

Таким чином, на місце озера може утворюватися болото, яке в процесі свого розвитку переходить із низинного в перехідне, а потім в верхове.

Процес утворення боліт, на мінеральних ґрунтах, залежить від умов обводнення території та її рельєфу. Найбільш інтенсивно цей процес протікає в зоні надмірного зволоження, де норма річних опадів значно перевищує норму випарування з поверхні суші і зумовлює більш - менш постійне зволоження верхніх шарів в ґрунту. Надмірна волога в цій зоні повинна відводитись з поверхні суші шляхом поверхневого та ґрунтового стікання. Але при рівнинному рельєфу, з малими похилами цей процес триває досить довго. В результаті утворюються значні площі за відносно рідкою річковою мережею. Болота та заболоченні землі займають не тільки пониження місцевості, але й значні масиви з позитивними елементами рельєфу, включаючи і річкові вододіли.

Зона нестійкого зволоження характеризується значно меншим поширенням боліт. Тут болотні масиви мають місце лише на ділянках з від’ємними елементами рельєфу.

Надлишкове зволоження верхніх горизонтів в цій зоні може утворюватися лише за рахунок притоку поверхневих стічних вод та завдяки виходу на поверхню водоносних горизонтів або близькості рівнів ґрунтових вод в понижених місцях рельєфу. Отже основною причиною заболочення тут являється рівнинний рельєф і наявність на поверхні або близько неї водонепроникного шару ґрунту, в більшості випадків глини, що веде до постійного перезволоження верхнього горизонту. Часто процес заболочування розпочинається на місцях лісних виробок, лісових пожеж.

Місяцями заболочення можуть бути і ділянки біля схилу річкових долини, де виклинюються ґрунтові води, а також мілких впадини, що утворюються, як правило, в місцях виносу ґрунтовими водами розчинених солей та мілко зернистих пісків. Заболочення прирічкових рівнинних ділянок має також місце в результаті підняття рівня води в річці внаслідок побудови греблі.

Площа боліт і перезволожених земель в Україні становить більше 4190 тис. га (приблизно 1,7 % територій країни). Із них власне боліт – 613 тис. га, заболочених земель – 745 тис га і перезволожених земель 2834 тис га.

По ступні заболоченості і характерну боліт в Украйні виділяють п’ять характерних регіонів: Полісся. Мале Полісся Лісостеп, Степ, Карпати з Прикарпаттям