7. 4. Водний баланс озер та їх вплив на режим річкового стоку
За умовами водного режиму озера можна поділити на дві категорії: стічні та безстічні.
Безстічні це такі озера, в яких вся вода, що поступає, витрачається на випарування. Із стічних озер має місце постійнє скидання води у формі витікання із них водотоків чи шляхом підземного відведення у сусідні водозбори.
За умовами живлення поверхневими водами виділяють озера:
1) безприточні, що не мають постійних притоків у вигляді річок та струмків;
2) приточні, що мають притоки, але не мають поверхневого стоку;
3) приточно - стічні озера, в які впадають і з яких витікають річки.
Водний режим озера безпосередньо визначається процесами притоку та витратами води.
0 100 200 V млн. м3
0 20 40 ω млн. м2
0 2 4 hсер м
Рис. 10. Топографічні характеристики водосховища.
Вода в озеро може поступати в результаті таких явищ:
1) випадання опадів безпосередньо на поверхню озера, Хоз;
2) конденсація водяних парів на поверхні озера, Коз;
3) притоку води з поверхні водозбору озера, упр;
4) підземного притоку, у’пр;
Витрати вологи, яка поступає, в озеро здійснюється внаслідок:
1) випарування з поверхні озера Еоз ;
2) поверхневого відтоку з озера уст ;
3) підземного стоку з озера у’ст.
В залежності від співвідношення між притоком та витратою води буде змінюватися запас води в озері ΔV. Рівняння водного балансу матиме вигляд:
.
Озера являються своєрідними природними акумуляторами стоку. Тобто вони зменшують максимальні величині стоку в період повеней та паводків і підвищують стік річок в маловодний період. Щодо впливу озер на сумарну величину річкового стоку, то він залежить від співвідношення між випаруванням водної поверхні та з суші.
В зоні достатнього та надлишкового зволоження, де випарування з водної поверхні близьке до випарування з суші, додаткові витрати на випарування з поверхні озер відносно невеликих і зниження величин річного стоку під дією озер складає незначну долю по відношенню до зональної величини стоку в цьому районі.
В умовах недостатнього зволоження, де випарування з водної поверхні значно перевищує величину випарування з суші, озера можуть не тільки суттєво зменшити сумарну величину річного стоку, але й збільшити його мінливість, внаслідок значного зниження стоку маловодних років і збільшення таким чином амплітуди коливання річного стоку. Створення штучних водосховищ в зоні недостатнього зволоження веде до значних втрат води на випарування та зменшення річкового стоку.
7. 5. Біологічні процеси, що протікають в озерах.
Біологічні породи, що розвиваються в озерах безпосередньо зумовлюють хімічним складом озерної води, її прозорості, розміром озера та його термічним режимом.
Великий вплив на розвиток рослинності (гідрофлори) і тваринних організмів (гідрофауна) озера здійснюються також фізико - географічні умови району розташування озера.
Розрізняють такі основні групи організмів озер:
1) планктон - наймілкіші організми, що знаходяться в завислому стані і пасивно переміщуються разом з водою;
2) нектон – організми, що активно переміщуються в воді;
3) бентос - організми, що живуть на дні озера.
За вмістом солей та поживних речовин озера діліться на мінеральні, евтофні, оліготрофні та дистрофні.
До мінеральних відносяться озера з великим вмістом солей. Озера з великим вмістом поживних речовин називаються евтофними. Це озера, що добре прогріваються з невеликою прозорістю води.
Оліготрофне озеро - глибоке озеро, бідне на рослинний планктон та поживні елементи для нього з малою мінералізацією (кальцію). Ці озера характеризуються звичайно великими або середніми глибинами, великою прозорістю води.
Дистрофні озера бідні на поживні речовини. Вони поширені у заболочених районах, тому ця вода в них насичена органічними речовинами болотного походження. Уповільнене відновлення біогенних речовин і цих озерах затримує розвиток бактеріопланктону знижує біологічну продуктивність озер.
Вивчення біологічних процесів важливо не тільки для загальної оцінки комплексу процесів, що протікають в озерах, але й має велике практичне значення в зв’язку з господарськими використанням озер.
Відмерши живі організми, разом з неорганічними частинками, що приносяться впадаючими в озеро протоками, утворюють озерні відклади, шар яких досягає нерідко значної товщиною
Серед озерних відкладів особливо потрібно відмітити сопрапі, що являють собою ущільнені відклади переважно органічно походження. Сопрапелі широко використовуються в сільськогосподарському виробництві як органічне добриво.