6. 13. Використання підземних вод.

В окремих адміністративних районах водовідбір перевищує прогнозі ресурси, а в деяких районах підземні води відбираються на площах, не охоплених регіональною оцінкою (рис. 6. 7).

Рис. 6. 7 Показники використання води по областях України

Підземні води займають значні території, часто не потребують транспортування на значні відстані, мають, в більшості, постійну температуру (10 ... 13⁰ С), можуть використовуватися без очистки та обробки для господарсько - питних потреб. З експлуатаційних запасів на поточний період відібрано 5 517,5 млн. м³ / добу або 29 % від їх загальної кількості. З 999 ділянок родовищ підземних вод на цей період в експлуатацію введено 575, більшість з яких працює не на повну потужність.

На незатверджених запасах працюють численні водозабори та поодинокі свердловини (в основному сільські споживачі), але цей процес сьогодні набирає некерованого характеру та зростаючих масштабів.

Частина водовідбору підземних вод (близько 3 млн. м³ / добу) скидається без використання. Це в основному прісні та слабо мінералізовані (до 3 г / л) води шахтного та дренажного водовідливів у межах Дніпропетровської, Кіровоградської, Запорізької, Херсонської, Луганської та Донецької областей.

Структура використання підземних вод свідчить про те, що ці води використовуються головним чином для господарсько - питного водопостачання (79 %). Друге місце займає виробничо – технічне використання (15 %) і третє – зрошення земель (6 %).

Із 25 обласних центрів чотири (Запоріжжя, Одеса, Вінниця, Житомир) використовують для водопостачання поверхневі води; міста Херсон, Суми, Чернігів, Луцьк, Рівне, Тернопіль – змішане водопостачання; решта має змішане водопостачання. Змішане водопостачання використовують також 180 міст обласного підпорядкування, а 50 міст цього рівня – виключно підземні води.

Необхідно зазначити, що в деяких містах, де питоме водоспоживання значно перевищує 300 і навіть 400 л / добу, вода подається споживачам кілька годин на добу (Львів, Рівне, Житомир, Севастополь, Сімферополь та інші).

Населення споживає близько 60 % води, що подається комунальними водопроводами. Загальне середнє питне водоспоживання на одного мешканця України сягає 315 л / добу, по обласних центрах 354 л / добу при середній санітарно – гігієнічній нормі для населення України 150 л / добу.

До цього часу залишається проблемою те, що внаслідок наявності в містах єдиної системи водопостачання при змішаних джерелах кондиційні підземні води надходять в загальну мережу, змішуються з поверхневими і втрачають свої найбільш корисні для питної води властивості. Крім того, як і вода із джерел, ці води підлягають необхідній підготовці до рівня вимог Держстандарту України № 383 - 96 «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води в системах централізованого господарсько – питного водопостачання» (Державні стандарти України). що значно збільшує вартість видобутку 1 м³ підземної води. А якщо зважати, що 40 % води, яка подається комунальними водопроводами, але за якістю доведена до рівня питної води, то можна говорити про загальну низьку ефективність функціонування даних систем водопостачання.

Загальне повне водоспоживання (комунальний та виробничий сектори) в системі сільськогосподарського водопостачання становить близько 1,7 млрд. м³ / рік, з яких 1,2 млрд. м³ / рік витрачається безповоротно.

Все це обумовлює необхідність перегляду існуючої системи використання підземних вод.