
- •160 Кафедра «Гідравліка і теплотехніка» 2010 Дисципліна «Гідрологія»
- •З навчальної дисципліни «Гідрологія»
- •1. Методичні поради до використання посібника
- •2. Мета та завдання дисципліни «Гідрологія»
- •3. Вимоги до знань, умінь та навичок вивчення дисципліни «гідрологія»
- •1. Завдання навчальної дисципліни «Гідрологія» та її роль в навчальному процесі при підготовці фахівців
- •Лекція № 1. Вступ. Введення до дисципліни «гідрологія» План лекції:
- •1. 4. Біохімічні і біологічні кругообіг хімічних елементів.
- •1. 5. Біогеохімічні цикли деяких хімічних елементів.
- •1. 6. Біогеохімічні цикли азоту. Запитання для самостійної підготовки Контрольні запитання:
- •1. 1. Гідрологія як наука.
- •1. 2. Водні ресурси земної кулі взагалі та України зокрема
- •1. 3. Загальні відомості про кругообіг у природі і його значення.
- •1. 3. 1. Кругообіг води в природі.
- •1. 3. 2. Водний баланс земної кулі та запаси води України.
- •1. 4. Біохімічні і біологічні кругообіги хімічних елементів
- •1. 4. Біогеохімічні цикли деяких хімічних елементів
- •1. 5. Біогеохімічні цикли азоту
- •Та будові річкового русла
- •Запитання для самостійної роботи Контрольні запитання:
- •2. 1. Поняття про режим вод суші. Одиниці виміру стоку.
- •2. 2. Гідрографічна мережа. Річкові системи.
- •2. 32.2. Основи гідрології суші
- •2. 4. Водний баланс річкового басейну
- •2. 5. Структура річкового русла. Русло в плані.
- •1 Нормативно – правова база дисципліни «Моніторинг довкілля»
- •2. Закон України про охорону навколишнього природного середовища.
- •3 П’ятий розділ Закону України про охорону навколишнього природного середовища
- •4 Організація моніторингу навколишнього природного середовища в Україні
- •3. 1. Про шляхи вивчення водних ресурсів
- •3. 2. Аналіз складових рівняння водного балансу річкового басейну
- •3. 2. 1. Атмосферні опади. Їх характеристика, вимірювання та обчислення.
- •3. 1. 2. Випарування. Його вимірювання та обчислення.
- •3. 3. Організація мережі гідрологічних станцій і постів
- •4. Організація спостережень за станом вод морів і океанів
- •4. 1 Завдання і програми спостережень за забрудненням морського середовища
- •3. 4. Водний кадастр. Його видання.
- •Режим стоку річок
- •Запитання для самостійної роботи
- •Контрольні запитання:
- •4. 1 4. 6 Водні ресурси річок України
- •4. 2 Поняття про живлення річок
- •4. 3 Фази річкового стоку.
- •4. 4 Типові гідрографи стоку. Розчленування гідрографів.
- •4. 5 Фактори річкового стоку
- •4. 6 Зимовий режим річок
- •Поняття про твердий стік та руслові процесі План лекції:
- •5. 1. Формування річкових насосів
- •5. 2. Механізм переміщення наносів
- •5. 3. Селеві потоки
- •5. 4. Деформація русла. Руслові процеси
- •Підземні води План лекції:
- •6. 1 Обґрунтування необхідності використання води із підземних джерел для господарчої та виробничої діяльності
- •6. 2 Характеристика споживачів води
- •6. 3 Головне поняття рідина. Рідина реальна та ідеальна (рідина ньютонівська і не ньютонівська)
- •6. 4 Методи вивчення рідини в гідравліці
- •6. 5 Рух рідини і твердого тіла
- •6. 6 Сировинні запаси води України
- •6. 7 Нормування та вимоги до якості питної води в системі постачання
- •6. 8 Основи гідрогеології
- •6. 9. Основні різновиди підземних вод
- •6. 10 Сучасний стан підземних вод України.
- •6. 11. Походження підземних вод.
- •6. 12. Запаси підземних вод в Україні
- •6. 13. Використання підземних вод.
- •6. 14. Характеристика якості підземних вод
- •6. 15. Захищеність підземних вод від забруднення.
- •Озера та водосховища
- •Контрольні запитання:
- •7. 1. Загальні відомості про озера та водосховища
- •7. 2. Типи озер
- •Велика група котловинних озер виникла в результаті вулканічних і тектонічних процесів.
- •7. 3. Морфометиричні характеристики озер
- •7. 4. Водний баланс озер та їх вплив на режим річкового стоку
- •7. 5. Біологічні процеси, що протікають в озерах.
- •Лекція 8. Болота План лекції:
- •Контрольні запитання:
- •8. 1. Причини утворення боліт та болотних масивів.
- •8. 2. Класифікація боліт
- •8.3. Характерні стадій розвитку болотних масивів.
- •8. 4. Гідрологічна роль боліт.
- •9. 1. Загальні відомості з використання заходів щодо охорони навколишнього природного середовища
- •9. 3. Умови скидання стічних вод в каналізацію та водоймища.
- •9. 4. Розрахунок еколого – економічних показників стічних перед скиданням або розчинення.
- •9. 4. 1. Необхідний ступінь очищення стічних вод перед скиданням визначається:
- •9. 4. 2. Ступінь очищення або розчинення:
- •9. 4. 3. Ступінь очищення або розведення:
- •9. 4. 4. Ступінь очищення або розчинення:
- •9. 4. 5. Кратність розведення перед скиданням у водоймище в цьому випадку:
- •9. 5. Перевірка стічних вод перед скиданням здійснюється за всіма формулами.
- •12 Список літературних джерел а Нормативно - правова література
- •Б. Навчальні підручники та посібники
- •В. Електронні ресурси
6. 13. Використання підземних вод.
В
окремих адміністративних районах
водовідбір перевищує прогнозі ресурси,
а в деяких районах підземні води
відбираються на площах, не охоплених
регіональною оцінкою (рис. 6. 7).
Рис. 6. 7 Показники використання води по областях України
Підземні води займають значні території, часто не потребують транспортування на значні відстані, мають, в більшості, постійну температуру (10 ... 130 С), можуть використовуватися без очистки та обробки для господарсько - питних потреб. З експлуатаційних запасів на поточний період відібрано 5 517,5 млн. м3 / добу або 29 % від їх загальної кількості. З 999 ділянок родовищ підземних вод на цей період в експлуатацію введено 575, більшість з яких працює не на повну потужність.
На незатверджених запасах працюють численні водозабори та поодинокі свердловини (в основному сільські споживачі), але цей процес сьогодні набирає некерованого характеру та зростаючих масштабів.
Частина водовідбору підземних вод (близько 3 млн. м3 / добу) скидається без використання. Це в основному прісні та слабо мінералізовані (до 3 г / л) води шахтного та дренажного водовідливів у межах Дніпропетровської, Кіровоградської, Запорізької, Херсонської, Луганської та Донецької областей.
Структура використання підземних вод свідчить про те, що ці води використовуються головним чином для господарсько - питного водопостачання (79 %). Друге місце займає виробничо – технічне використання (15 %) і третє – зрошення земель (6 %).
Із 25 обласних центрів чотири (Запоріжжя, Одеса, Вінниця, Житомир) використовують для водопостачання поверхневі води; міста Херсон, Суми, Чернігів, Луцьк, Рівне, Тернопіль – змішане водопостачання; решта має змішане водопостачання. Змішане водопостачання використовують також 180 міст обласного підпорядкування, а 50 міст цього рівня – виключно підземні води.
Необхідно зазначити, що в деяких містах, де питоме водоспоживання значно перевищує 300 і навіть 400 л / добу, вода подається споживачам кілька годин на добу (Львів, Рівне, Житомир, Севастополь, Сімферополь та інші).
Населення споживає близько 60 % води, що подається комунальними водопроводами. Загальне середнє питне водоспоживання на одного мешканця України сягає 315 л / добу, по обласних центрах 354 л / добу при середній санітарно – гігієнічній нормі для населення України 150 л / добу.
До цього часу залишається проблемою те, що внаслідок наявності в містах єдиної системи водопостачання при змішаних джерелах кондиційні підземні води надходять в загальну мережу, змішуються з поверхневими і втрачають свої найбільш корисні для питної води властивості. Крім того, як і вода із джерел, ці води підлягають необхідній підготовці до рівня вимог Держстандарту України № 383 - 96 «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води в системах централізованого господарсько – питного водопостачання» (Державні стандарти України). що значно збільшує вартість видобутку 1 м3 підземної води. А якщо зважати, що 40 % води, яка подається комунальними водопроводами, але за якістю доведена до рівня питної води, то можна говорити про загальну низьку ефективність функціонування даних систем водопостачання.
Загальне повне водоспоживання (комунальний та виробничий сектори) в системі сільськогосподарського водопостачання становить близько 1,7 млрд. м3 / рік, з яких 1,2 млрд. м3 / рік витрачається безповоротно.
Все це обумовлює необхідність перегляду існуючої системи використання підземних вод.