
- •160 Кафедра «Гідравліка і теплотехніка» 2010 Дисципліна «Гідрологія»
- •З навчальної дисципліни «Гідрологія»
- •1. Методичні поради до використання посібника
- •2. Мета та завдання дисципліни «Гідрологія»
- •3. Вимоги до знань, умінь та навичок вивчення дисципліни «гідрологія»
- •1. Завдання навчальної дисципліни «Гідрологія» та її роль в навчальному процесі при підготовці фахівців
- •Лекція № 1. Вступ. Введення до дисципліни «гідрологія» План лекції:
- •1. 4. Біохімічні і біологічні кругообіг хімічних елементів.
- •1. 5. Біогеохімічні цикли деяких хімічних елементів.
- •1. 6. Біогеохімічні цикли азоту. Запитання для самостійної підготовки Контрольні запитання:
- •1. 1. Гідрологія як наука.
- •1. 2. Водні ресурси земної кулі взагалі та України зокрема
- •1. 3. Загальні відомості про кругообіг у природі і його значення.
- •1. 3. 1. Кругообіг води в природі.
- •1. 3. 2. Водний баланс земної кулі та запаси води України.
- •1. 4. Біохімічні і біологічні кругообіги хімічних елементів
- •1. 4. Біогеохімічні цикли деяких хімічних елементів
- •1. 5. Біогеохімічні цикли азоту
- •Та будові річкового русла
- •Запитання для самостійної роботи Контрольні запитання:
- •2. 1. Поняття про режим вод суші. Одиниці виміру стоку.
- •2. 2. Гідрографічна мережа. Річкові системи.
- •2. 32.2. Основи гідрології суші
- •2. 4. Водний баланс річкового басейну
- •2. 5. Структура річкового русла. Русло в плані.
- •1 Нормативно – правова база дисципліни «Моніторинг довкілля»
- •2. Закон України про охорону навколишнього природного середовища.
- •3 П’ятий розділ Закону України про охорону навколишнього природного середовища
- •4 Організація моніторингу навколишнього природного середовища в Україні
- •3. 1. Про шляхи вивчення водних ресурсів
- •3. 2. Аналіз складових рівняння водного балансу річкового басейну
- •3. 2. 1. Атмосферні опади. Їх характеристика, вимірювання та обчислення.
- •3. 1. 2. Випарування. Його вимірювання та обчислення.
- •3. 3. Організація мережі гідрологічних станцій і постів
- •4. Організація спостережень за станом вод морів і океанів
- •4. 1 Завдання і програми спостережень за забрудненням морського середовища
- •3. 4. Водний кадастр. Його видання.
- •Режим стоку річок
- •Запитання для самостійної роботи
- •Контрольні запитання:
- •4. 1 4. 6 Водні ресурси річок України
- •4. 2 Поняття про живлення річок
- •4. 3 Фази річкового стоку.
- •4. 4 Типові гідрографи стоку. Розчленування гідрографів.
- •4. 5 Фактори річкового стоку
- •4. 6 Зимовий режим річок
- •Поняття про твердий стік та руслові процесі План лекції:
- •5. 1. Формування річкових насосів
- •5. 2. Механізм переміщення наносів
- •5. 3. Селеві потоки
- •5. 4. Деформація русла. Руслові процеси
- •Підземні води План лекції:
- •6. 1 Обґрунтування необхідності використання води із підземних джерел для господарчої та виробничої діяльності
- •6. 2 Характеристика споживачів води
- •6. 3 Головне поняття рідина. Рідина реальна та ідеальна (рідина ньютонівська і не ньютонівська)
- •6. 4 Методи вивчення рідини в гідравліці
- •6. 5 Рух рідини і твердого тіла
- •6. 6 Сировинні запаси води України
- •6. 7 Нормування та вимоги до якості питної води в системі постачання
- •6. 8 Основи гідрогеології
- •6. 9. Основні різновиди підземних вод
- •6. 10 Сучасний стан підземних вод України.
- •6. 11. Походження підземних вод.
- •6. 12. Запаси підземних вод в Україні
- •6. 13. Використання підземних вод.
- •6. 14. Характеристика якості підземних вод
- •6. 15. Захищеність підземних вод від забруднення.
- •Озера та водосховища
- •Контрольні запитання:
- •7. 1. Загальні відомості про озера та водосховища
- •7. 2. Типи озер
- •Велика група котловинних озер виникла в результаті вулканічних і тектонічних процесів.
- •7. 3. Морфометиричні характеристики озер
- •7. 4. Водний баланс озер та їх вплив на режим річкового стоку
- •7. 5. Біологічні процеси, що протікають в озерах.
- •Лекція 8. Болота План лекції:
- •Контрольні запитання:
- •8. 1. Причини утворення боліт та болотних масивів.
- •8. 2. Класифікація боліт
- •8.3. Характерні стадій розвитку болотних масивів.
- •8. 4. Гідрологічна роль боліт.
- •9. 1. Загальні відомості з використання заходів щодо охорони навколишнього природного середовища
- •9. 3. Умови скидання стічних вод в каналізацію та водоймища.
- •9. 4. Розрахунок еколого – економічних показників стічних перед скиданням або розчинення.
- •9. 4. 1. Необхідний ступінь очищення стічних вод перед скиданням визначається:
- •9. 4. 2. Ступінь очищення або розчинення:
- •9. 4. 3. Ступінь очищення або розведення:
- •9. 4. 4. Ступінь очищення або розчинення:
- •9. 4. 5. Кратність розведення перед скиданням у водоймище в цьому випадку:
- •9. 5. Перевірка стічних вод перед скиданням здійснюється за всіма формулами.
- •12 Список літературних джерел а Нормативно - правова література
- •Б. Навчальні підручники та посібники
- •В. Електронні ресурси
6. 11. Походження підземних вод.
Підземні води містяться у пустотах гірських порід. Водовміщуючими породами (водовміщіючими пластами) називають породи в яких містяться підземні води. Частина водовміщуючого шару, заповнена підземною водою від покрівлі водотриву до рівня води називається підземною водою, а від покрівлі водотриву до рівня води, називається водоносним горизонтом. У відповідності з кількістю водоносних горизонтів розрізняють перший водоносний горизонт, другий і так далі рахуючи зверху донизу.
Водонепроникні або слабо водопроникні породи, що підселюють водоносний пласт - називаються водотривкими пластами або водотривами. Водотривами може служити глина, глинистий сланець, не тріщинувата магматична або інша порода. За походження підземні води поділяються на інфільтраційні, конденсаційні, седиментаційні та ювенільні.
Інфільтраційні води утворюються в результаті просочування з поверхні Землі атмосферних опадів поверхневих вод в пустоти гірських порід. Ці води складають основну частину підземних вод, що вміщуються в Земній корі. Конденсаційні води утворюють підземні води в тих районах, де опади практично відсутні. Підземні води, які утворюються завдяки інфільтрації і конденсації приймають участь в загальному кругообіг води в природі. В зв’язку з чим вони отримали назву водозних (мандруючих).
Седиментаційні води утворюються за рахунок вод тих водойм, в яких відбувалось накопичення осадових порід. Ці поховані води, зберігатимуться в глибоких частинах закритих гідрогеологічних і нафтогазоносних структур. Відрізняються високою мінералізацією і являють інтерес як сировина для хімічної промисловості та як лікувальні мінеральні води.
Ювенільні води – це води магматичного і метамоморфічного походження. Вони утворюються при виверженні і застиганні магми, а також утворюються при метаморфічних процесах.
Інфільтраційне живлення підземних вод залежить від кількості атмосферних опадів, випаровування, величин поверхневого стоку та інших факторів.
З точки зору інфільтрації важливе значення мають тепловий режим повітря і розподіл опадів на протязі року. В умовах теплового клімату можлива цілорічна інфільтрація. В районах сезонного промерзання ґрунтів інфільтрація, має сезон характер. Опади холодного періоду року (при інших рівних умовах) грають більшу роль в живленні підземних вод ніж опади теплового періоду. Коли випарування більше.
Очевидно, що чим більше випадає опадів і чим менша випаровуваність. Тим інтенсивніше відбувається інфільтраційне живлення підземних вод.
6. 12. Запаси підземних вод в Україні
Відрізняють прогнозні ресурси підземних вод (ПРПВ) відносять ту кількість води, яка може бути взята із водоносних горизонтів раціональними в техніко-економічному відношенні водозабірними спорудами. При заданому режимі експлуатації і при якості води, що задовольняє вимогам на протязі всього розрахункового строку водоспоживання.
Прогнозні ресурси підземних вод в Україні становлять 21 км3 / рік (57,4 млн. м3/ добу). Середня забезпеченість ПРПВ 1 км2 території України складає 34,7 тис. м3/ рік, 1 жителя – 416 м3/ рік.
Сумарні експлуатаційні запаси підземних вод (ЕЗПВ)України становлять 5,6 км3 / рік (15,3 млн. м3/ добу). Питома (на 1 людину) величина ЕЗПВ складає 110 м3 / рік. Підземні води складають 17 % в загальному водоспоживанні країни і 54% в забезпеченості господарсько-питного водопостачання.
Частку підземних джерел у структурі використання питної води по регіонах земної кулі наведено у табл. 6. 1.
Таблиця 6. 1
Частка підземних джерел у структурі
використання питної води по регіонах
(дані кінця 1990 – х років)
Регіон |
Частка питної води з підземних джерел, % |
Кількість споживачів, млн. |
Азія |
32 |
1000 ... 1200 |
Європа |
75 |
200 ... 500 |
Латинська Америка |
29 |
150 |
США |
51 |
135 |
Австралія |
15 |
3 |
Усього |
|
1500 ... 2000 |
Стан світу 2001. Доповідь Інституту всесвітнього спостереження про прогрес до сталого суспільства