
- •160 Кафедра «Гідравліка і теплотехніка» 2010 Дисципліна «Гідрологія»
- •З навчальної дисципліни «Гідрологія»
- •1. Методичні поради до використання посібника
- •2. Мета та завдання дисципліни «Гідрологія»
- •3. Вимоги до знань, умінь та навичок вивчення дисципліни «гідрологія»
- •1. Завдання навчальної дисципліни «Гідрологія» та її роль в навчальному процесі при підготовці фахівців
- •Лекція № 1. Вступ. Введення до дисципліни «гідрологія» План лекції:
- •1. 4. Біохімічні і біологічні кругообіг хімічних елементів.
- •1. 5. Біогеохімічні цикли деяких хімічних елементів.
- •1. 6. Біогеохімічні цикли азоту. Запитання для самостійної підготовки Контрольні запитання:
- •1. 1. Гідрологія як наука.
- •1. 2. Водні ресурси земної кулі взагалі та України зокрема
- •1. 3. Загальні відомості про кругообіг у природі і його значення.
- •1. 3. 1. Кругообіг води в природі.
- •1. 3. 2. Водний баланс земної кулі та запаси води України.
- •1. 4. Біохімічні і біологічні кругообіги хімічних елементів
- •1. 4. Біогеохімічні цикли деяких хімічних елементів
- •1. 5. Біогеохімічні цикли азоту
- •Та будові річкового русла
- •Запитання для самостійної роботи Контрольні запитання:
- •2. 1. Поняття про режим вод суші. Одиниці виміру стоку.
- •2. 2. Гідрографічна мережа. Річкові системи.
- •2. 32.2. Основи гідрології суші
- •2. 4. Водний баланс річкового басейну
- •2. 5. Структура річкового русла. Русло в плані.
- •1 Нормативно – правова база дисципліни «Моніторинг довкілля»
- •2. Закон України про охорону навколишнього природного середовища.
- •3 П’ятий розділ Закону України про охорону навколишнього природного середовища
- •4 Організація моніторингу навколишнього природного середовища в Україні
- •3. 1. Про шляхи вивчення водних ресурсів
- •3. 2. Аналіз складових рівняння водного балансу річкового басейну
- •3. 2. 1. Атмосферні опади. Їх характеристика, вимірювання та обчислення.
- •3. 1. 2. Випарування. Його вимірювання та обчислення.
- •3. 3. Організація мережі гідрологічних станцій і постів
- •4. Організація спостережень за станом вод морів і океанів
- •4. 1 Завдання і програми спостережень за забрудненням морського середовища
- •3. 4. Водний кадастр. Його видання.
- •Режим стоку річок
- •Запитання для самостійної роботи
- •Контрольні запитання:
- •4. 1 4. 6 Водні ресурси річок України
- •4. 2 Поняття про живлення річок
- •4. 3 Фази річкового стоку.
- •4. 4 Типові гідрографи стоку. Розчленування гідрографів.
- •4. 5 Фактори річкового стоку
- •4. 6 Зимовий режим річок
- •Поняття про твердий стік та руслові процесі План лекції:
- •5. 1. Формування річкових насосів
- •5. 2. Механізм переміщення наносів
- •5. 3. Селеві потоки
- •5. 4. Деформація русла. Руслові процеси
- •Підземні води План лекції:
- •6. 1 Обґрунтування необхідності використання води із підземних джерел для господарчої та виробничої діяльності
- •6. 2 Характеристика споживачів води
- •6. 3 Головне поняття рідина. Рідина реальна та ідеальна (рідина ньютонівська і не ньютонівська)
- •6. 4 Методи вивчення рідини в гідравліці
- •6. 5 Рух рідини і твердого тіла
- •6. 6 Сировинні запаси води України
- •6. 7 Нормування та вимоги до якості питної води в системі постачання
- •6. 8 Основи гідрогеології
- •6. 9. Основні різновиди підземних вод
- •6. 10 Сучасний стан підземних вод України.
- •6. 11. Походження підземних вод.
- •6. 12. Запаси підземних вод в Україні
- •6. 13. Використання підземних вод.
- •6. 14. Характеристика якості підземних вод
- •6. 15. Захищеність підземних вод від забруднення.
- •Озера та водосховища
- •Контрольні запитання:
- •7. 1. Загальні відомості про озера та водосховища
- •7. 2. Типи озер
- •Велика група котловинних озер виникла в результаті вулканічних і тектонічних процесів.
- •7. 3. Морфометиричні характеристики озер
- •7. 4. Водний баланс озер та їх вплив на режим річкового стоку
- •7. 5. Біологічні процеси, що протікають в озерах.
- •Лекція 8. Болота План лекції:
- •Контрольні запитання:
- •8. 1. Причини утворення боліт та болотних масивів.
- •8. 2. Класифікація боліт
- •8.3. Характерні стадій розвитку болотних масивів.
- •8. 4. Гідрологічна роль боліт.
- •9. 1. Загальні відомості з використання заходів щодо охорони навколишнього природного середовища
- •9. 3. Умови скидання стічних вод в каналізацію та водоймища.
- •9. 4. Розрахунок еколого – економічних показників стічних перед скиданням або розчинення.
- •9. 4. 1. Необхідний ступінь очищення стічних вод перед скиданням визначається:
- •9. 4. 2. Ступінь очищення або розчинення:
- •9. 4. 3. Ступінь очищення або розведення:
- •9. 4. 4. Ступінь очищення або розчинення:
- •9. 4. 5. Кратність розведення перед скиданням у водоймище в цьому випадку:
- •9. 5. Перевірка стічних вод перед скиданням здійснюється за всіма формулами.
- •12 Список літературних джерел а Нормативно - правова література
- •Б. Навчальні підручники та посібники
- •В. Електронні ресурси
6. 10 Сучасний стан підземних вод України.
В останнє десятиріччя в державі гостро постала проблема водозабезпечення населення питною водою за рахунок розширення використання ресурсів підземних вод.
Добова потреба однієї людини у питній воді становить близько 10 літрів. Що складає понад 5 % загального об’єму використовуваної води мешканцем міста за централізованого водопостачання. Така якість якісної питної води може бути забезпечена за рахунок підземних вод із глибоких, надійно захищених горизонтів.
На всіх материках розвідано великі водоносні горизонти, які є головним джерелом питної води для 1,5 ... 2,0 млрд. людей на всій планеті.
Підземні води відіграють важливу роль у водогосподарському комплексі України, як найбільш надійні джерела доброякісної питної води. Краща захищеність від поверхневого забруднення, більш значне їх територіальне поширення порівняно з поверхневими водами, якісний та більш стійкий в умовах техногенезу склад води, що найбільш відповідає екологічним вимогам, - все це дає змогу віднести даний вид водних ресурсів до життєво необхідних.
Згідно зі схемою районування, на території України виділяють гідрогеологічні регіони (рис. 6. 6), в межах в межах яких сформовані та гідрохімічні умови, що на сучасному етапі зазнають відповідних техногенних змін:
- Басейн тріщини та пластово-парових вод Українського щита;
- Дніпропетровський артезіанський басейн;
- Донецько-Донський артезіанський басейн;
- Донецький басейн пластово - тріщіних вод;
- Волинсько-Подільський артезіанський басейн;
- Басейн тріщинних та пластово - тріщінних вод складчастих Карпат;
- Передкарпатський артезіанський басейн;
- Азово - Кубанський артезіанський басейн;
- Басейн тріщинно-карстових вод Гірського Криму.
Рис. 6. 6. - Гідрогеологічні райони України: А - Закарпатський артезіанський басейн; Б - Карпатська складчаста область; В - Передкарпатський артезіанський басейн; Г – Волино - Подільський артезіанський басейн; Д - Український басейн тріщинних вод; Е - Дніпровський артезіанський басейн; Є - Донецько-донський артезіанський басейн; Ж - Донецька гідрогеологічна складчаста область; З - Причорноморський артезіанський басейн; І - Рівнинно-кримський артезіанський басейн; К - Азово-Кубанський артезіанський басейн; Л - гідрологічна складчаста область Гірського Криму
Таким чином, Україна розташована в межах 12 - ти геолого-гідрогеологічних структур, які різняться між собою як за умовами живлення підземних вод, так і за колекторськими властивостями гірських порід, що їх складають. Це зумовлює значну нерівномірність розподілу ресурсів підземних вод по території України. Загальна кількість прогнозних ресурсів підземних вод оцінюється в 61,7 млн. м3 / добу (21 км3 / рік).
Основна частина (понад 60 %) ресурсів підземних вод зосереджена в північних областях України (Чернігівська, Київська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Львівська). Найменш забезпеченні ресурсами підземних вод (400 - 750 тис. м3 / добу) Чернігівська, Кіровоградська, Миколаївська, Івано - Франківська, Житомирська та Одеська області.
Із рахунку на одного жителя найбільша кількість ресурсів (5,54 м3 / добу) припадає на Чернігівську область, а мінімальна (0,28 – 0,4 м3/ добу) – на Дніпропетровську, Одеську, Кіровоградську, Донецьку, Миколаївську, Житомирську та Вінницьку області при середній забезпеченості прогнозованими ресурсами підземних вод по Україні 1,13 м3/ добу.
Розподіл ресурсів підземних вод в межах басейнів основних річок показує, що більша їх частина (60 %) належить до басейну Дніпра (35,3 млн. м3/ добу). По інших основних басейнах цей розподіл становить: Сіверський Донець – 12 %, Дністер – 9 %, річки Приазов’я – 5 %, межиріччя Дністер – Південний Буг – 1 %.
Експлуатаційні запаси підземних вод , які характеризують розвіданність прогнозних експлуатаційних ресурсів підземних вод на рівні затверджених Державою та територіальними комісіями по запасах корисних копалин, дорівнюють 15,7 млн. м3 / добу. Розподіл їх також має нерівномірний характер. Найбільшою розвіданністю характеризуються області Донбасу (58 – 63 %), Дніпропетровська (69 %) та АР Крим (90 %).
Всього на території України розвідані та затверджені запаси по 370 родовищах підземних вод, які включають 999 ділянок родовищ підземних вод. Найбільшу кількість родовищ розвідано у Донецькому артезіанському басейні, мінімальна – гірсько – складчастих регіонах України. Вищевикладене робить вкрай актуальною проблему переоцінки запасів підземних вод на якісно новій основі.