Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Косп.Лекц.Гидрол(03.09.11).doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
5.21 Mб
Скачать

4. Організація спостережень за станом вод морів і океанів

Оцінити сучасний стан якості вод Світового океану можна за допомогою систематичних спостережень. У світі така робота була розпочата у другій половині XX ст. В Україні моніторинг стану вод Чорного і Азовського морів почали проводити у 60-х роках XX ст.

4. 1 Завдання і програми спостережень за забрудненням морського середовища

Теоретичний аспект проблеми охорони вод морів і океанів від забруднення полягає у рекомендаціях по регламентації або повній забороні захоронення відходів людської діяльності у водах Світового океану, відповідно до яких процеси природної утилізації повинні переважати над процесами забруднення і призводити до усунення порушень у морському середовищі та у екологічних системах. Для цього необхідно було розв'язати такі завдання:

  • систематичні спостереження і оцінювання стану морських вод, визначення впливу забруднення на природні фізико-хімічні і гідробіологічні процеси;

  • вивчення шляхів і параметрів поширення та природної утилізації забруднюючих речовин для подальшого визначення можливого режиму їх захоронення у водному об'єкті;

  • прогнозування динаміки забруднення вод морів і океанів на найближчу і віддалену перспективи за відомими значеннями скиду відходів, гідрометеорологічними і гідрохімічними умовами;

  • розроблення рекомендацій для оптимального режиму скидів у певних ділянках морів і океанів.

Для організації спостережень за якістю морської води використовують пункти трьох категорій. Категорію пункту спостереження вибирають з урахуванням розміщення та потужності джерел забруднення, а також складу, концентрації забруднюючих речовин, регіональних і фізико-географічних умов. Межі контрольованих районів визначають залежно від фізико-географічних особливостей кожного моря з урахуванням розподілу забруднюючих речовин та гідрометеорологічного режиму.

Пункти І категорії призначені для спостереження за якістю води в прибережних районах, які мають важливе народногосподарське значення. Вони розміщуються у районах водокористування населення; у портах і припортових акваторіях; у місцях нересту та сезонного скупчення цінних риб та інших морських організмів; у місцях скиду міських стічних вод і стічних вод промислових та сільськогосподарських комплексів; у районах розробки та транспортування корисних копалин; на гирловому узмор'ї великих річок.

3. 4. Водний кадастр. Його видання.

Водний кадастр – систематизована сукупність відомостей про водній ресурси країни. Перше видання водного кадастру було здійснене в 1933 - 1940 р. Новий водний кадастр складено в 1960 - 1975 р. Він складається із 3 - х серій. Кожна із яких ділиться на декілька десятків випусків.

І серія – “Гидрологическая изученность”. Тут наводиться перелік водних об’єктів даної території та їх морфометричність характеристики, відомості про стаціонарні спостереження елементі в водного режиму річок та озер і проведених експедиційних досліджень.

II серія - “Основные гидрологические характеристики”. Ця серія вміщує детально проаналізовані табличні матеріали з пояснювальним текстом про режимі річок, озер і водойм, складених за даними спостережень на мережі Держкомгідромету та інших відомств.

III серія – “Водные ресурси”. Ця серій містить рекомендації для проектних і водогосподарських організація по розрахункам гідрологічних характеристик. Ці рекомендації основані на науковому аналізі і узагальнені даних спостережень.

Крім того, Держкомгідрометом видаються “Гідрологічні щорічники”, в яких наводяться дані про рівні і стік води і наносів, температуру води і товщину льоду, хімічні аналізи води за окремі роки.

Лекція № 4