3. 3. Організація мережі гідрологічних станцій і постів

Основу для пізнання закономірності формування гідрологічного режиму та вирішенні різних практичних задач, що стоять перед гідрологією і практикою водогосподарського будівництва, складають матеріали спостережень на мережі гідрометеорологічних станцій та постів. Усі метеорологічні роботи проводилися під загальним керівництвом державного комітету по гідрометеорології і контролю природного середовища – Держкомгідромету (1978 рік – головне управління гідрометеослужби при Раді Міністерств України ). На Україні робота ведеться під керівництвом республіканського управління по гідрометеорології та контролю природного середовища. В кожній області функціонує обласне управління з аналогічною назвою. На ці установи покладено такі основні завдання: вивчення гідрометеорологічного режиму і забруднення природного середовища; забезпечення народного господарства гідрометеорологічною інформацією, метеорологічними та гідрологічними прогнозами , відомостями про клімат, гідрологічний та агрометеорологічний режим і режим забруднення природного середовища, проведення науково-дослідних робіт в галузі метеорології; узагальнення і видання матеріалів спостережень і наукових досліджень.

Гідрологічна мережа входить, як складова частина, в загальну метеорологічну мережу і являє собою сукупність гідрологічних станцій і постів, влаштованих з метою вивчення гідрологічного режиму і повсякденної планомірної інформації про стан водних ресурсів.

Вивчення гідрологічного режиму водних об’єктів проводиться стаціонарним і експедиційними способами. Для повного і всебічного вивчення водних об’єктів використовується стаціонарний спосіб, який полягає в організації тривалих гідрометричних спостережень на постійно діючих постах і станціях.

Експедиційний спосіб дає змогу у короткий час провести гідрометричні роботи на значній кількості водних об’єктів і використовується в основному за спеціальним завданням (зрошення, спорудження мостів, гідроелектростанції і т. і.).

Розрізняють основні і спеціальні гідрологічні станції і пости. Основні, в свою чергу, поділяються на режимні та оперативні ( інформаційні).

Основні пости займаються вивченням гідрологічного режиму водних об’єктів протягом багаторічного періоду, та забезпечення служби прогнозів і народного господарства режимною та оперативною інформацією. Режимні гідрологічні пости призначені для вивчення місцевих особливостей гідрологічних річок і водойм; оперативні – споруджуються для забезпечення гідрологічною інформацією служби прогнозів і зацікавлених народногосподарських організацій.

Спеціальні гідрологічні станції і пости вивчають місцеві особливості режиму водного об’єкту за цілевою програмою.

Гідрологічна станція, установа задачею якою є спостереження і вивчення гідрологічного режиму вод на території її діяльності. Гідрологічні станції діляться на два розряди.

Станції першого розряду вивчають гідрологічний режим водних об’єктів закріпленою за ними території, забезпечуючи гідрологічною інформацією зацікавленні організації та керують роботою станції другого розряду та гідрологічних постів.

Станції другого розряду проводять спостереження і гідрометричні роботи, обробляють матеріали гідрометричних постів та передають інформацію про спостереження на станції першого розряду.

Гідрологічний пости - це місце вибране на водному об’єкті, де проводяться систематичні спостереження за різними елементами водного режиму.

Гідрологічні пости бувають за рівнем і температурою води, льодовими утвореннями і льодовою обстановкою, вимірюють витрати води і проводять метеорологічні спостереження за програмою метеорологічних постів першого розряду. На окремих постах вимірюють витрати наносів і беруть відбір проб води на каламутність та для хімічного аналізу.

На постах II розряду проводяться спостереження за програмою постів I розряду за виключенням вимірів витрат води та наносів.

На постах III розряду ведуться спостереження за рівнем і температурою води, льодовими утвореннями та льодовою обстановкою.

При розміщенні гідрологічної мережі станцій і постів прагнуть до того, щоб результати їх спостережень були характерні (репрезентативними) для даної річки або району в цілому. З таким розрахунком, щоб кількість їх була як мого меншою, але достатню для отримання надійних даних про водний режим річок.

Нині тільки на малих річках України (A < 2000 км²) діє 307 гідрологічних постів. З них 298 вимірюють стік води, а на 178 стік завислих наносів.

З метою вивчення процесів формування водного балансну річкових басейнів і на основі цього розробки нових і удосконалення існуючих методів гідрологічних розрахунків і прогнозів в Україні відкриті водно балансові станції: Придеснянська, Бутанська, Волино - Подільська, Закарпатська, а також Богуславська польова експериментальна гіфідрологічна база УкрНДГМІ.