
- •160 Кафедра «Гідравліка і теплотехніка» 2010 Дисципліна «Гідрологія»
- •З навчальної дисципліни «Гідрологія»
- •1. Методичні поради до використання посібника
- •2. Мета та завдання дисципліни «Гідрологія»
- •3. Вимоги до знань, умінь та навичок вивчення дисципліни «гідрологія»
- •1. Завдання навчальної дисципліни «Гідрологія» та її роль в навчальному процесі при підготовці фахівців
- •Лекція № 1. Вступ. Введення до дисципліни «гідрологія» План лекції:
- •1. 4. Біохімічні і біологічні кругообіг хімічних елементів.
- •1. 5. Біогеохімічні цикли деяких хімічних елементів.
- •1. 6. Біогеохімічні цикли азоту. Запитання для самостійної підготовки Контрольні запитання:
- •1. 1. Гідрологія як наука.
- •1. 2. Водні ресурси земної кулі взагалі та України зокрема
- •1. 3. Загальні відомості про кругообіг у природі і його значення.
- •1. 3. 1. Кругообіг води в природі.
- •1. 3. 2. Водний баланс земної кулі та запаси води України.
- •1. 4. Біохімічні і біологічні кругообіги хімічних елементів
- •1. 4. Біогеохімічні цикли деяких хімічних елементів
- •1. 5. Біогеохімічні цикли азоту
- •Та будові річкового русла
- •Запитання для самостійної роботи Контрольні запитання:
- •2. 1. Поняття про режим вод суші. Одиниці виміру стоку.
- •2. 2. Гідрографічна мережа. Річкові системи.
- •2. 32.2. Основи гідрології суші
- •2. 4. Водний баланс річкового басейну
- •2. 5. Структура річкового русла. Русло в плані.
- •1 Нормативно – правова база дисципліни «Моніторинг довкілля»
- •2. Закон України про охорону навколишнього природного середовища.
- •3 П’ятий розділ Закону України про охорону навколишнього природного середовища
- •4 Організація моніторингу навколишнього природного середовища в Україні
- •3. 1. Про шляхи вивчення водних ресурсів
- •3. 2. Аналіз складових рівняння водного балансу річкового басейну
- •3. 2. 1. Атмосферні опади. Їх характеристика, вимірювання та обчислення.
- •3. 1. 2. Випарування. Його вимірювання та обчислення.
- •3. 3. Організація мережі гідрологічних станцій і постів
- •4. Організація спостережень за станом вод морів і океанів
- •4. 1 Завдання і програми спостережень за забрудненням морського середовища
- •3. 4. Водний кадастр. Його видання.
- •Режим стоку річок
- •Запитання для самостійної роботи
- •Контрольні запитання:
- •4. 1 4. 6 Водні ресурси річок України
- •4. 2 Поняття про живлення річок
- •4. 3 Фази річкового стоку.
- •4. 4 Типові гідрографи стоку. Розчленування гідрографів.
- •4. 5 Фактори річкового стоку
- •4. 6 Зимовий режим річок
- •Поняття про твердий стік та руслові процесі План лекції:
- •5. 1. Формування річкових насосів
- •5. 2. Механізм переміщення наносів
- •5. 3. Селеві потоки
- •5. 4. Деформація русла. Руслові процеси
- •Підземні води План лекції:
- •6. 1 Обґрунтування необхідності використання води із підземних джерел для господарчої та виробничої діяльності
- •6. 2 Характеристика споживачів води
- •6. 3 Головне поняття рідина. Рідина реальна та ідеальна (рідина ньютонівська і не ньютонівська)
- •6. 4 Методи вивчення рідини в гідравліці
- •6. 5 Рух рідини і твердого тіла
- •6. 6 Сировинні запаси води України
- •6. 7 Нормування та вимоги до якості питної води в системі постачання
- •6. 8 Основи гідрогеології
- •6. 9. Основні різновиди підземних вод
- •6. 10 Сучасний стан підземних вод України.
- •6. 11. Походження підземних вод.
- •6. 12. Запаси підземних вод в Україні
- •6. 13. Використання підземних вод.
- •6. 14. Характеристика якості підземних вод
- •6. 15. Захищеність підземних вод від забруднення.
- •Озера та водосховища
- •Контрольні запитання:
- •7. 1. Загальні відомості про озера та водосховища
- •7. 2. Типи озер
- •Велика група котловинних озер виникла в результаті вулканічних і тектонічних процесів.
- •7. 3. Морфометиричні характеристики озер
- •7. 4. Водний баланс озер та їх вплив на режим річкового стоку
- •7. 5. Біологічні процеси, що протікають в озерах.
- •Лекція 8. Болота План лекції:
- •Контрольні запитання:
- •8. 1. Причини утворення боліт та болотних масивів.
- •8. 2. Класифікація боліт
- •8.3. Характерні стадій розвитку болотних масивів.
- •8. 4. Гідрологічна роль боліт.
- •9. 1. Загальні відомості з використання заходів щодо охорони навколишнього природного середовища
- •9. 3. Умови скидання стічних вод в каналізацію та водоймища.
- •9. 4. Розрахунок еколого – економічних показників стічних перед скиданням або розчинення.
- •9. 4. 1. Необхідний ступінь очищення стічних вод перед скиданням визначається:
- •9. 4. 2. Ступінь очищення або розчинення:
- •9. 4. 3. Ступінь очищення або розведення:
- •9. 4. 4. Ступінь очищення або розчинення:
- •9. 4. 5. Кратність розведення перед скиданням у водоймище в цьому випадку:
- •9. 5. Перевірка стічних вод перед скиданням здійснюється за всіма формулами.
- •12 Список літературних джерел а Нормативно - правова література
- •Б. Навчальні підручники та посібники
- •В. Електронні ресурси
3. 3. Організація мережі гідрологічних станцій і постів
Основу для пізнання закономірності формування гідрологічного режиму та вирішенні різних практичних задач, що стоять перед гідрологією і практикою водогосподарського будівництва, складають матеріали спостережень на мережі гідрометеорологічних станцій та постів. Усі метеорологічні роботи проводилися під загальним керівництвом державного комітету по гідрометеорології і контролю природного середовища – Держкомгідромету (1978 рік – головне управління гідрометеослужби при Раді Міністерств України ). На Україні робота ведеться під керівництвом республіканського управління по гідрометеорології та контролю природного середовища. В кожній області функціонує обласне управління з аналогічною назвою. На ці установи покладено такі основні завдання: вивчення гідрометеорологічного режиму і забруднення природного середовища; забезпечення народного господарства гідрометеорологічною інформацією, метеорологічними та гідрологічними прогнозами , відомостями про клімат, гідрологічний та агрометеорологічний режим і режим забруднення природного середовища, проведення науково-дослідних робіт в галузі метеорології; узагальнення і видання матеріалів спостережень і наукових досліджень.
Гідрологічна мережа входить, як складова частина, в загальну метеорологічну мережу і являє собою сукупність гідрологічних станцій і постів, влаштованих з метою вивчення гідрологічного режиму і повсякденної планомірної інформації про стан водних ресурсів.
Вивчення гідрологічного режиму водних об’єктів проводиться стаціонарним і експедиційними способами. Для повного і всебічного вивчення водних об’єктів використовується стаціонарний спосіб, який полягає в організації тривалих гідрометричних спостережень на постійно діючих постах і станціях.
Експедиційний спосіб дає змогу у короткий час провести гідрометричні роботи на значній кількості водних об’єктів і використовується в основному за спеціальним завданням (зрошення, спорудження мостів, гідроелектростанції і т. і.).
Розрізняють основні і спеціальні гідрологічні станції і пости. Основні, в свою чергу, поділяються на режимні та оперативні ( інформаційні).
Основні пости займаються вивченням гідрологічного режиму водних об’єктів протягом багаторічного періоду, та забезпечення служби прогнозів і народного господарства режимною та оперативною інформацією. Режимні гідрологічні пости призначені для вивчення місцевих особливостей гідрологічних річок і водойм; оперативні – споруджуються для забезпечення гідрологічною інформацією служби прогнозів і зацікавлених народногосподарських організацій.
Спеціальні гідрологічні станції і пости вивчають місцеві особливості режиму водного об’єкту за цілевою програмою.
Гідрологічна станція, установа задачею якою є спостереження і вивчення гідрологічного режиму вод на території її діяльності. Гідрологічні станції діляться на два розряди.
Станції першого розряду вивчають гідрологічний режим водних об’єктів закріпленою за ними території, забезпечуючи гідрологічною інформацією зацікавленні організації та керують роботою станції другого розряду та гідрологічних постів.
Станції другого розряду проводять спостереження і гідрометричні роботи, обробляють матеріали гідрометричних постів та передають інформацію про спостереження на станції першого розряду.
Гідрологічний пости - це місце вибране на водному об’єкті, де проводяться систематичні спостереження за різними елементами водного режиму.
Гідрологічні пости бувають за рівнем і температурою води, льодовими утвореннями і льодовою обстановкою, вимірюють витрати води і проводять метеорологічні спостереження за програмою метеорологічних постів першого розряду. На окремих постах вимірюють витрати наносів і беруть відбір проб води на каламутність та для хімічного аналізу.
На постах II розряду проводяться спостереження за програмою постів I розряду за виключенням вимірів витрат води та наносів.
На постах III розряду ведуться спостереження за рівнем і температурою води, льодовими утвореннями та льодовою обстановкою.
При розміщенні гідрологічної мережі станцій і постів прагнуть до того, щоб результати їх спостережень були характерні (репрезентативними) для даної річки або району в цілому. З таким розрахунком, щоб кількість їх була як мого меншою, але достатню для отримання надійних даних про водний режим річок.
Нині тільки на малих річках України (A < 2000 км2) діє 307 гідрологічних постів. З них 298 вимірюють стік води, а на 178 стік завислих наносів.
З метою вивчення процесів формування водного балансну річкових басейнів і на основі цього розробки нових і удосконалення існуючих методів гідрологічних розрахунків і прогнозів в Україні відкриті водно балансові станції: Придеснянська, Бутанська, Волино - Подільська, Закарпатська, а також Богуславська польова експериментальна гіфідрологічна база УкрНДГМІ.