УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

Кафедра «Економіка на залізничному транспорті»

К У Р С О В И Й П Р О Е К Т

з дисципліни «ЕКОНОМІКА НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ»

Виконала: студентка групи

шифр –

курсу -

факультету: Економіка транспорту

Перевірив:

Харків - 2009

План курсового проекту.

Вступ.

1. Об'ємні показники роботи рухомого складу.

2. Якісні показники використання локомотивів і вагонів.

3. Економічна ефективність поліпшення якісних показників використання рухомого складу.

Висновок.

Література.

Додаток А.

Вступ.

Економіка залізничного транспорту, як і економіка транспорта у цілому, - наука історична. Об'єктом вивчення є залізничний транспорт у цілому і його складові (господарство, залізничні дороги, підприємства).

Предметом вивчення є виробниче відношення, яке з'являється у процесі перевезення вантажів і пасажирів між залізничним транспортом і государством, залізничним транспортом і підприємством, населенням, між підприємствами різних видів транспорта, між самими залізничниками та середовищі підприємств залізничничного транспорта.

Метою курсового проекту на тему “Річний план роботи рухомого складу” має бути вивчення порядоку і методів планування роботи рухомого складу.

На підставі даних ми повинні скласти план роботи рухомого складу за такими розділами:

• об'ємні показники роботи рухомого складу;

• якісні показники використання локомотивів і вагонів;

• економічна ефективність поліпшення якісних показників використання рухомого складу.

1. Обємні показники роботи рухомого складу.

1.1 Визначення пробігу вантажних і порожніх вагонів і вантажообігу.

Насамперед визначимо густоту руху ватажних і порожніх вагонів по ділянках. Для цього розробимо дві схеми вагонопотоків окремо вантажних і порожніх вагонів.

Для розробки схеми вантажних вагонопотоків дані прийому і прибуття кам’яного вугілля і з розрахункового статистичного навантаження переведемо з тонн у вагони за формулою:

Рст = 100 / (а1 / р1) + ( а2 / р2) + ( а3 / р3),

де а1, а2, а3, - відсоток вагонів різноманітних типів ( додаток, таблиця А5);

р1, р2, р3, - відповідні технічні норми завантаження вагонів, т.

Рст =

Тепер складемо схему вантажних вагонопотоків.

На основі схеми навантажених вагонопотоків за формулою визначимо роботу за рік:

U = ∑nпр + ∑nнав або U = ∑nзд + ∑nвив, тобто

Тут же, за схемою визначимо густоту руху навантажених вагонів як середньоарифметичну величину між кількістю вагонів, які вирушили зі станції, і кількістю вагонів, які прибули на сусідню станцію.

Величина навантажених вагонопотоків визначається по ділянках і напрямках.

Величина пробігів навантажених вагонів визначається множенням густоти навантаженого вагонопотоку на довжину ділянки, і ми заносимо її

у таблицю № 1.1.

Таблиця № 1.1 – Пробіги навантажених вагонів.

Ділянка	Довжина ділянки, км.	Густота вагонопотоків, тис. вагонів			Пробіги вагонів. тис. ваг.-км
		туди	назад	Обидва напрямки	Туди	назад	Обидва напрямки
А-Б
Б-В
Разом.

Побудуємо схему порожніх вагонопотоків. Для цього ми приймаємо, що пробіги порожніх вагонів складаються з пробігів місцевих вагонів та пробігів вагонів, які прямують по регульованим завданням. В умовах цього курсового проекту порожні вагони рухаються тільки в напряму В-Б-А.

Із рівності вагонопотоків по напрямках випливає, що якщо на станції В здається 998 тисячі навантажених вагонів ( див. рисунок 1.1), а приймається тільки 630 тисяч навантажених вагонів, то у порожньому стані на станцію В приймається 998 – 630 = 368 тисячі вагонів.

Прийом порожняка

368 Г _ВБ =

- Г_БА =

Здача порожняка

Рис. 1.2 Схема порожніх вагонопотоків

Згідно зі схемою порожніх вагонопотоків було визначено густоту порожніх вагонопотоків і розраховані пробіги порожніх вагонопотоків. Результати занесені до таблиці № 1.2.

Таблиця № 1.2 – Пробіги порожніх вагонів.

Ділянка.	Довжина ділянки, км.	Густота порожніх вагонопотоків, тис. вагонів.	Пробіги порожніх вагонів, тис. ваг.-км.
В-Б
Б-А
Усього.

Використовуючи дані таблиць №№ 1.1. та 1.2. визначаємо загальний пробіг вагонів, отримані результати котрого занесені у таблицю №1.3.

Таблиця № 1.3 – Загальний пробіг вагонів.

Ділянка	Пробіги вагонів, тис. ваг.-км.
	Туди.			Назад.			Обидва напрямки.
	Нав.	Пор.	Разом.	Нав.	Пор.	Разом.	Нав.	Пор.	Разом.
А-Б
Б-В
Разом.

Після цього за схемами навантажених та порожніх вагонопотоків визначаються величини прийому навантажених і порожніх вагонів з сусідніх відділень і здачі їх на сусідні відділення. Ці дані наведені у таблиці № 1.4.

Таблиця № 1.4 – Прийом і здача навантажених і порожніх вагонів, тисяч вагонів за рік.

Стикові станції.	Прийом.			Здача.
	Нав.	Пор.	Разом.	Нав.	Пор.	Разом.
А
В
Разом.

В курсовому проекті експлуатаційні тонно-кілометри нетто визначаються по ділянках і напрямках множенням пробігу навантажених вагонів на динамічне навантаження на фізичний вагон. Розрахунок експлуатаційних тонно-кілометрів наведено у таблиці № 1.5.

Таблиця № 1.5 – Розрахунок експлуатаційних тонно-кілометрів нетто.

Ділянка.	Пробіг навантажених вагонів, тис. ваг.-км.	Динамічне навантаження на вагон, т/ваг.	Тонно-кілометри нетто, млн..
А-Б
Б-А
Разом.
Б-В
В-Б
Разом.
Усього.

Розрахунок тонно-кілометрів брутто визначається за формулою:

∑Qlбр = ∑Qlе + ∑nSв * gт,

де ∑nSв - загальні вагоно-кілометри ( таблиця № 1.3);

∑Qlе - експлуатаційні тонно-кілометри нетто;

gт - вага тари вагона.

Розрахунок тонно-кілометрів брутто виконаний за формою таблиці № 1.6.

Таблиця № 1.6 – Розрахунок вантажообігу відділка.

Ділянка.	Тонно-км. нетто, млн.. ткм.	Вагоно-км. нав. вагнів, тис.	Вага тари, т	Тонно-км. тари нав. вагонів, млн..	Тонно-км. брутто нав. вагонів, млн..	Вагонно-км. пор. вагонів, тис.	Тонно-км. брутто пор. вагонів, млн..	Загальні тонно-км. брутто, млн..
А-Б
Б-А
Разом.
Б-В
В-Б
Разом.
Усього

Загальні тонно-кілометри брутто складаються з тонно-кілометрів брутто крізних та тонно-кілометрів брутто збірних поїздів. Тому тонно-кілометри розподіляють за категоріями поїздів.

Для цього використовують дані про сумарну величину навантаження і вивантаження на ділянках підрозділу. Пробіги навантажених вагонів у збірних поїздах визначають таким чином. Припускається, що навантаження і вивантаження здійснюється рівномірно на усіх проміжних станціях ділянки, які мають вантажну роботу, і кожний вагон, який іде під вивантаження або після навантаження, проходить помірно половину довжини ділянки. Тому пробіги навантажених вагонів у збірних поїздах дорівнює:

∑nSнав. = ( ∑nнав. + ∑nвив. ) * 0,5 * lділ.,

де ∑nнав. – навантаження на ділянці за рік у вагонах;

∑nвив. – вивантаження на ділянці за рік у вагонах;

lділ. - довжина ділянки, км.

Середня вага вагона, яка необхідна для розрахунку тонно-кілометрів брутто, які виробляють збірні поїзди, визначається діленням загальної величини тонно-кілометрів брутто навантажених вагонів ( таблиця № 1.6) на

вагоно-кілометри навантажених вагнів ( таблиця № 1.3):

( Pсер + gт ) = ∑Ql бр. / ∑nSнав.

Тоді тонно-кілометри брутто навантажених вагонів у збірних поїздах визначаються множенням величини вагоно-кілометрів у збірних поїздах

( ∑nSнав. ) на середню вагу брутто навантаженого вагона:

∑Qlнав = ∑nSнав * ( Pсер + gт ).

Цей розрахунок виконується окремо по ділянках і напрямках.

У збірних поїздах рухаються не тільки навантажені, але і порожні вагони.

Для спрощення розрахунків усі суховантажні вагони, які звільняються з-під вантажів, на цій же станції навантажуються знову, якщо маються вантажі для навантаження. За цих умов пробіг порожніх вагонів ( ∑nSпор. ) у збірних поїздах визначається за формулою:

∑nSпор. = ( ∑nнав. + ∑nвив. ) * 0,5 * lділ..

Якщо навантаження більше ніж вивантаження, то в рахунок береться різниця

∑nнав. - ∑nвив.. Вага брутто порожнього вагона дорівнює вазі його тари.

Отже. тонно-кілометри брутто порожніх вагонів визначають множенням величини пробігу порожніх вагонів у збірних на вагу тари вагона:

∑Qlбр = ∑nSпор. * gт.

Розрахунки занесені в таблицю № 1.7.

Таблиця № 1.7 – Розподіл роботи в тонно-кілометрах брутто за категоріями поїздів.

Ділянка.

Довжина ділянки, км.

Тонно-кілометри брутто збірних поїздів.

Загальні тонно-км. брутто, млн..

Крізні вантажні тонно-км брутто, млн..

Крізні пор тонно-км брутто, млн..

Навантажені вагони.

Порожні вагони.

Загальні тонно-км. брутто збірних поїздів, млн..

Сума вив. та нав., тис. ваг.

Вагоно-км. нав. та вив. вагонів збірних поїздів, тис.

Вага вагона брутто, т/ваг.

Тонно-км. брутто, млн.

Модуль різниці між вив. та нав., тис. ваг.

Вагоно-км. пор. вагонів збірних поїздів, тис.

Вага тари вагонів. т.

Тонно-км. брутто, млн.

Нав. вагонів

Пор. вагонів

А-Б

Б-А

Разом.

Б-В

В-Б

Разом.

Усього.

При визначенні пробігів у поїздо-кілометрах необхідно відповідні тонно-кілометри брутто поділити на середню вагу навантаженого поїзда або на середню вагу порожнього поїзда. Розрахунок пробігу поїздів ( ∑NSзаг. ) наведено

у таблиці № 1.8.

Таблиця № 1.8 – Розрахунок пробігів поїздів.

Ділянка.	Збірні поїзди.			Крізні поїзди.						Загальні поїздо-км., тис.
	Тонно-км. брутто, млн..	Вага поїзда, т.	Поїздо-км., тис.	Тонно-км. (брутто), млн..		Вага поїзда, т.		Поїздо-км., тис.
				Нав.	Пор.	Нав.	Пор.	Нав.	Пор.
А-Б
Б-А
Разом.
Б-В
В-Б
Разом.
Усього.

Далі визначається лінійний пробіг локомотивів ( ∑MSлін. ), який складається з пробігу локомотивів у голові поїздів

( ∑MSв гол. ) ( дорівнює поїзд-кілометрам ) та одинокого пробігу локомотивів ( ∑MSод. ). Розрахунок лінійного пробігу локомотивів зводиться до таблиці № 1.9.

Таблиця № 1.9 – Лінійний пробіг локомотивів, тис. лок. км.

Ділянка.	Пробіг локомотивів у голові поїздів. ∑MSв гол.			Одинокій пробіг локомотивів, ∑MSод.	Лінійний пробіг локомотивів, ∑MSлін.
	Туди.	Назад.	Усього.
А-Б
Б-В
Разом.

Середні розміри руху поїздів визначаються на основі ділення середньодобових поїздо-кілометрів на довжину ділянки. Розрахунок занесемо до таблиці № 1.10.

Таблиця № 1.10 – Середні розміри руху поїздів.

Ділянка.	Довжина ділянки, км.	Поїздо-км за рік. тис.			Поїздо-км за добу.			Кількість поїздів			Загальна кількість поїздів
		Збірних.	Крізних нав.	Крізних пор.	Збірних.	Крізних нав.	Крізних пор.	Збірних.	Крізних нав.	Крізних пор.
А-Б
Б-А
Разом.
Б-В
В-Б
Разом.
Усього.

Потрібний експлуатований парк локомотивів визначається за формулою: Ме = ∑MH / 24,

де ∑MH – сума за добу локомотиво-годин на ділянці, простоїв в основному та оборотному депо, пунктах зміни локомотивних бригад.

Розрахунок експлуатованого парку поїзних локомотивів ми виконали у таблиці № 1.11.

Таблиця № 1.11 – Експлуатований парк поїзних локомотивів.

Ділянка та рід поїздів.	Довжина ділянки, км.	Кількість поїздів або одиноких локомотивів	Дільнична швидкість, км/год.	Час на ділянці		Простої на станціях на всі поїзди			Загальні витрати, лок.год.	Локомотивний парк.
				На один поїзд	На всі поїзди	Зміни бригад	Основного депо.	Оборотного депо.
А-Б
Крізні
Одинокі
Збірні
Разом.
Б-В
Крізні
Одинокі
Збірні
Разом.
Усього.

Для визначення потрібного робочого парку вагонів треба розрахувати витрати часу на виконання окремих елементів роботи вагонів. Це витрати вагоно-годин на роботу в поїздах, простої на вантажних і технічних станціях. Вагоно-години в поїздах визначаються діленням загальної величини вагоно-кілометрів на дільничну швидкість:

∑nHп. = ∑nSзаг. / 365 * Vд.

Розрахунки вагоно-годин в поїздах виконано за формою таблиці № 1.12.

Таблиця № 1.12- Вагоно-години в поїздах.

Ділянка

Збірні поїзди.

Загальні вагоно-кілометри за рік, тис.

Крізні поїзди.

Загальні вагоно-години у поїздах за добу.

Ваг.-км. нав. вагонів за рік, тис.

Ваг.-км. пор. вагонів за рік, тис.

Загальні вагоно-км. за рік, тис.

Дільнична швидкість, км./год.

Вагоно-години за рік, тис.

Вагоно-години за добу.

Загальні ва.-км. за рік, тис.

Дільнична швидкість, км./год.

Вагоно-години за рік, тис.

Вагоно-години за добу.

А-Б

Б-А

Разом.

Б-В

В-Б

Разом.

Усього

Вагоно-години простою під вантажними операціями визначаються за формулою: ∑nHв.о. = tв.о. * ∑nв.о.

де tв.о. - норма простою вагона під однією вантажною операцією;

∑nв.о. – кількість вантажних операцій.

Розрахунок вагоно-годин під вантажними операціями занесено до таблиці № 1.13.

Таблиця № 1.13 – Вагоно-години простою під вантажними операціями.

Станція або ділянка.

Навантаження

Вивантаження.

Норма часу на операцію, год.

Кількість операцій, тис.

Вагоно-години за рік, тис.

Вагоно-години за добу, усього.

Суховант.

Цистерни

Суховант.

Цистерни.

Один.

Подвійн.

Один.

Подвійн.

Один.

Подвійн.

Усього.

А

А-Б

Б

Б-В

В

Разом

Розрахунок вагоно-годин простою на технічних станціях подається

у таблиці № 1.14.

Таблиця № 1.14 – Вагоно-години простою на технічних станціях.

Станція.	Прибуття вагонів на станцію, тис.	У тому числі.		Норма простою транзитного вагона, год.	Вагоно-години за рік, тис.	Вагоно-години за добу.
		Місцеві.	Транзитні.
А
Б
В
Разом.

За даними загальної добової витрати вагоно-годин визначимо потрібний робочий парк вагонів за формулою:

∑nр. = ( ∑nHр. + ∑nHв.о. + ∑nHт.с. ) / 24,

де ∑nHр. - вагоно-години в поїздах;

∑nHв.о. - вагоно-години простою під вантажними операціями за добу;

∑nHт.с. - вагоно-години простою на технічних станціях за добу.

Тобто ∑nр. = вагонів.