3. Принципи побудови систем електронного бізнесу

Принципи, сформульовані для системи вищого рівня (в даному випадку для глобальної мережі Інтернет), повинні служити базою для розробки принципів вхідних в неї локальних систем (або підсистем) нижчого рівня ієрархії (зокрема, систем Електронного бізнесу і електронної торгівлі). При цьому принципи, розроблені для систем на різних рівнях ієрархії, не повинні суперечити один одному, а зобов’язані доповнювати і розвивати їх.

Особливо відзначимо, що розроблені наукові принципи можуть носити як загальний характер для даної науки або наукового напряму, так і приватний (локальний) характер.

У нашому випадку предметом розгляду і розробки є науковими принципами побудови систем Електронного бізнесу. Проте, розробка цих принципів не може бути повною, якщо не дотриматися основних принципів побудови мережі Інтернет. До принципів побудови мережі Інтернет слід віднести:

1) принцип позапросторовості|;

2) принцип позачасовості;

3) принцип охороноздатності|.

- Принцип позапросторовості| (що не має відстані) означає, що Мереж не може бути обмежена навіть за допомогою поіменного іменування серверів. Це обумовлено тим, що Мережевий| серфінг створює враження нескінченного простору, присутнього проте в кінцевій формі, – тут і лише тут. Позапросторовість обумовлює стирання реальної межі: будь то кордони між державами, суб’єктами федерації, містами.

- Принцип позачасовості означає, що мережа байдужа до історії, оскільки| мережеві форми позбавлені від її впливу. У правовій доктрині аналогічний принцип з відомою умовністю може бути названий принципом екстериторіальності.

- Принцип охороноздатності відображає необхідність наділення Мережі такими властивостями, які дозволяють забезпечити захист (наприклад, знаків обслуговування, місць походження товарів, комерційної таємниці, ділової репутації) і конфіденційність інформації (наприклад, номер кредитної картки покупця).

Приведені вище принципи створення мережі Інтернет характеризують її як віртуальну (ілюзорну) реальність, яка існує тільки тут в даний момент часу і нескінченна по змісту|.

4. Інфраструктура систем електронного бізнесу

Основні елементи системи Електронного бізнесу доцільно розділити на дві великі і разом з тим досить самостійні групи. Першу групу елементів представляють всі компоненти інфраструктури системи Електронного бізнесу, а другу групу – різновиди організаційних форм її реалізації.

До основних елементів першої групи відносяться ті, які складають основу інфраструктури системи Електронного бізнесу. Ці елементи істотно відрізняються від тих, які мають місце в традиційних магазинах. Відмінність виявляється як у складі елементів, так і в їх змісті.

Основними елементами інфраструктури системи електронної бізнесу є:

1) спеціальне програмне забезпечення;

2) система управління базами даних і додатками;

3) телекомунікація і зв’язок;

4) система, що забезпечує безпеку актів купівлі-продажу товарів і послуг;

5) юридичне, правове забезпечення;

6) віртуальна банківська система;

7) спеціальні платіжні системи|;

8) автоматизоване складське господарство;

9) система доставки товарів і надання послуг;

10) фінансові інститути (брокерські і інші контори);

11) система оподаткування і митних тарифів;

12) служба маркетингу, що включає: web-серверів, відділ ціноутворення.

Дамо короткий коментар до найбільш важливих компонентів інфраструктури системи Електронного бізнесу.

Електронний магазин. Він є створеним продавцем представництвом в мережі Інтернет на основі web-сервера. Головна мета створення такого підприємства полягає в забезпеченні продажу товарів і наданні послуг іншим користувачам Інтернету. Існують різні варіанти створення електронного магазину. У одних випадках мається на увазі лише супровід за допомогою Інтернету операцій і постачань: вибір товару, безпосередньо замовлення, іноді і оплата. Проте, пряме постачання товару проводиться традиційним способом (товар – це автомобілі, комп’ютери, побутова техніка і т. п.). У інших випадках застосування Мережі передбачає можливість постачання з використанням Інтернету.

Спеціальне програмне забезпечення. До нього відносяться: мови|язики| програмування (Java, HTML, XML і ін.); шаблони для введення і виведення даних; підтримка багатомовності текстів; дизайн і способи виготовлення web-сторінок; спеціальне програмне забезпечення і ін.

Програмний комплекс управління електронним магазином або торговою| частиною працює в онлайновому режимі.

Системи управління web-контентом – це програмне забезпечення|, що дозволяє розробляти і підтримувати динамічні інформаційні web-сайти.

Система, що забезпечує безпеку актів купівлі-продажу. Забезпечення ефективного, недорогого і, найголовнішого, безпечного засобу проведення платежів є одним з найбільш важливих умов для ефективного використання системи електронного бізнесу. Відома достатня кількість способів захисту комунікацій в мережі Інтернет.

Юридичне забезпечення. Організація Електронного бізнесу і торгівлі винна, по-перше, базуватися на використанні традиційних юридичних норм і правил, а по-друге, передбачати розробку нових спеціалізованих правових інститутів і про­цедур. Крім того, актуальною є уніфікація законодавства|, а також спрощення правив і процедур, вживаних в різних країнах. Це припускає тісну співпрацю співробітництво бізнесу і відповідних структур державної влади не тільки в межах однієї країни, але і у світовому масштабі.

Спеціальні платіжні системи. В даний час для проведення платежів через інтернет можуть використовуватися різні карточні технології. З цією метою платник вказує номер своєї платіжної картки, а одержувач електронного платежу виставляє на картковий рахунок платника платіжну вимогу. Проте ця технологія порівняно легко уразлива Річ у тому, що Інтернет не є захищеною. Тому існує вірогідність перехоплення номеру платіжної картки зловмисником. Останній може використовувати цей номер для розкрадання грошових коштів з карткового рахунку. У свою чергу, платник не в змозі контролювати суму, виставлену на його рахунок, що також не унеможливлює обману. Тому карткова технологія, як слабо захищена не може задовольняти всім необхідним вимогам. Крім того, до карткового рахунку платника має доступ одержувач| платежу. Така ненадійна технологія не набула значного поширення в Україні. Для усунення цих недоліків в даний час розробляються спеціальні електронні гроші, які дозволили б здійснювати платежі через Інтернет анонімно.

Система доставки товарів і послуг. Замовлений покупцем товар необхідно доставити йому в можливо коротші терміни. У іншому випадку діяльність, пов’язана з електронною комерцією, цілком може виявитися неефективною. Доставка товарів і послуг, придбаних в електронних магазинах, може здійснюватися двома основними способами. По-перше, з використанням традиційних транспортних і поштових засобів. По-друге, шляхом безпосереднього використання електронних каналів зв’язку (наприклад, програмних продуктів, електронних видань журналів, газет, музичних творів і т. п.).

Служба маркетингу. Основними відділами, на які покладено вирішення головних завдань маркетингу, є відділи: продажу, ціноутворення, реклами і дизайну власних Web-сторінок.

Електронний магазин – це своєрідна торгова вітрина, що забезпечує дружній інтерфейс, web-сервер, що пропонує товари або послуги для продажу. Головним критерієм ефективності або успішності функціонування такого магазина є реальний обсяг задоволеного попиту на товари або послуги.

Електронний універмаг – є аналог звичайного універмагу, в який різні фірми поставляють свій товар. Головним критерієм оцінки його ефективності є товарний бренд (імідж).

Електронний кіоск (або інтерактивні кіоски) – це апаратно-програмні комплекси, підключені до Інтернету, які надають користувачам інтерактивний доступ до інформації і інших товарів і послуг. Типовий кіоск складається з комп’ютера з жорстким диском, клавіатурою, CD-ROM, монітором із відео- і аудіокартами. Введення інформації користувачем можливе різними способами: з клавіатури, з мікрофону, через відеокамеру, через пристрої зчитування інформації з магнітної картки. Можлива також комбінація цих засобів. Електронний кіоск дозволяє повноцінно працювати в мережі Інтернет: користуватися пошуковими системами, каталогами і базами даних, просто викликати бажані URL, відправляти і приймати електронну пошту, заповнювати екранні форми.

Електронний аукціон – аналог класичного аукціону, що базується на використанні сучасних Інтернет-технологій.

Електронний магазин-вітрина – це спеціалізоване про­грамне| забезпечення, призначене для формування і ведення сторінок web-сервера|, що містить пропозиції товарів і послуг.

Електронний магазин розрахунків – спеціалізоване програм­не| забезпечення, призначене для інтеграції електронного мага­зина-вітрини| з|із| певною платіжною системою.

Електронний ринок третіх країн – його основу складають фірми – постачальники програмного забезпечення для проектування електронних магазинів, подальшої підтримки, здійснення хостингу (тобто розміщення web-сторінки користувача на якому-небудь сервері, підключеному до Інтернету; зазвичай цю процедуру виконують посередники, які надають місце на сайті і встановлюють зв’язок із платіжним шлюзом).

Віртуальне співтовариство (комюніті) – співтовариство спеціалізованих електронних магазинів (Geosities, Amazon, Озон). Головний критерій ефективності - це об’єднання покупців по групах однорідних інтересів.

Консалтингова фірма – це фірма, що спеціалізується на наданні комплексу консультаційних послуг в області проектуванні і управління електронними магазинами, проведення необхідних маркетингових досліджень ринку, або ректутські контори, що займаються питаннями підбору кадрів.

Брокерська інформаційна контора або окремий брокер – їх призначення надавати потенційному покупцеві обсяг необхідних відомостей про ринок.

Постачальники дослідницьких послуг – спеціалізовані організації, які виконують різні види досліджень в мережі Інтернет і в системах Електронного бізнесу.