7. За ступенем ризику інвестиції поділяються на:

• безризикові — у ряді країн безризиковими вважаються вкладення у короткострокові державні облігації, дохід по них ви­значає ставка безпеки, що використовується при оцінюванні вкладів як точка відліку інвестиційного ризику;

• ризикові — ступінь ризику, або ступінь невизначеності, пов'язаний з інвестиціями, залежить від таких чинників, як час, об'єкт вкладення коштів тощо. Критеріями оцінки ступеня ризи­ку можуть бути:

а) можливість втрати всієї суми очікуваного прибутку — ри­зик припустимий;

б) можливість втрати очікуваного валового доходу після реа­лізації проекту — ризик критичний;

в) можливість втрати всіх активів і банкрутство інвестора — катастрофічний ризик.

8. 3А формою відтворення розрізняють такі форми інвестицій:

— у нове будівництво, або будівництво підприємств, будівель, споруд, здійснюване на нових площах і за вперше затвердженим проектом;

— у розширення діючого підприємства — будівництво наступ­них черг діючого підприємства, додаткових виробничих комплек­сів і виробництв, будівництво нових або розширення існуючих цехів з метою збільшення виробничих потужностей;

— у реконструкцію діючого підприємства — здійснення за єдиним проектом повного або часткового переобладнання і пере­будова виробництв із заміною морально застарілого і фізично зношеного обладнання з метою зміни профілю випуску нової продукції;

— у технічне переозброєння — комплекс заходів, спрямова­них на підвищення техніко-економічного рівня виробництва окремих цехів, виробництв, дільниць.

Інвестиції відіграють велику роль у розвитку та ефективному функціонуванні економіки. На макрорівні інвестиції поділяють на валові і чисті.

Валові інвестиції – загальний обсяг інвестиційних коштів у певний період, спрямованих на нове будівництво, придбання засобів виробництва і на приріст товарно-матеріальних запасів. Чисті інвестиції менші за валові на розмір амортизаційних відрахувань.

Динаміка показника чистих інвестицій відбиває характер економічного розвитку країни на певному етапі, оскільки чисті інвестиції є вкладенням коштів у новостворені виробничі фонди та оновлений виробничий апарат.

3. Інвестиційний процес як складова інвестиційної діяльності.

Інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. (ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ІНВЕСТИЦІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ (ст.2), 18 вересня 1991 року)

Інвестиційна діяльність - придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. (МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ ПОЛОЖЕННЯ П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів" (п.4))

Інвестиційна діяльність - це придбання і продаж довгострокових активів, а також інших інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів. (ПРАВЛІННЯ НБУ П О С Т А Н О В А Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, п.1.14) 27.12.2007)

Інвестиційна діяльність - придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. (МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНЕ П(С)БО в державному секторі 101 "Подання фінансової звітності" (розд.1, п.4) 24.12.2010)

У інвестиційній діяльності можна виокремити три достатньо різні за характером періоди.

1. Підготовка до інвестування (розробка стратегії, оцінка ринків, вибір проектів, проектні роботи, організація фінансування, стадії погодження, планування та матеріально-технічне забезпечення початку робіт).

2. Реалізація інвестиційного проекту (трансформація капіталу в активи проекту, оформлення прав власності інвестора, підготовка об'єкта до експлуатації, набір і підготовка персоналу, організація управління проектом).

3. Експлуатація активів проекту, отримання поточного прибутку, забезпечення окупності інвестицій, подальша робота об'єкта.

Період часу, за який загальний накопичений поточний прибуток починає перевищувати обсяг інвестицій, є періодом окупності проекту.

У разі фінансового інвестування наведені вище етапи мають інший зміст, але ту саму логіку дій інвестора.

1. Підготовка до інвестування (розробка стратегії, аналіз фінансового ринку, вибір інструментів для інвестування).

2. Безпосереднє інвестування — формування інвестиційного портфеля — управління портфелем (проведення переговорів, підготовка договору на придбання цінних паперів, переоформлення прав власності на цінні папери).

3. Отримання прибутку (отримання поточних прибутків від цінних паперів, зростання вартості портфеля, продаж цінних паперів, прийняття рішень щодо управління структурою портфеля).

При фінансовому інвестуванні про період окупності можна говорити тоді, коли інвестор отримує регулярні поточні доходи від цінних паперів. Якщо інвестор отримує дохід перепродажем цінних паперів, окупність відбувається одночасно з отриманням чистого приросту капіталу на різниці цін придбання і продажу цінних паперів.

Інвестиційний процес - це обґрунтування і реалізація інвестиційних проектів; механізм зведення разом тих хто потребує інвестиційні ресурси з тими, хто їх тимчасово має.

У. Шарп визначає інвестиційний процес як прийняття рішень щодо купівлі цінних паперів, обсягів і строків інвестування. Він включає п’ять етапів.:

1. Вибір інвестиційної політики.

2. Аналіз ринку цінних паперів.

3. Формування портфеля цінних паперів.

4. Перегляд портфеля цінних паперів.

5. Оцінка ефективності портфеля цінних паперів. (С,10.)

Поняття “інвестиційний процес” використовується для характеристики відтворення макроекономічних параметрів. Для характеристики дій суб’єктів на рівні фірми необхідно застосовувати поняття “інвестиційний проект”

Макроекономіка в умовах ринку функціонує стабільно за правилами, традиціями, досвідом, культурою, які формувались протягом п’ятсот років становлення і розвитку ринкової системи господарювання. Це зумовлює сучасні характеристики інвестиційного процесу як процесу купівлі інвестиційних паперів, як прийняття рішень щодо вкладання коштів та визначення їх ефективності.

Характеристика інвестиційного процесу в перехідних системах набуває зовсім іншого змісту, тому що необхідно:

• по-перше, формувати умови інвестування в державі як єдиному цілому:

• по-друге, встановити нові функції держави в інвестуванні розширеного відтворення, зробити розподіл функцій інвестування між ринком і державою;

• по-третє, під час перехідного періоду функція інвестування розширеного відтворення повинна бути за державою до тих пір, поки ринок не візьме на себе певну частину інвестування розширеного відтворення валового внутрішнього продукту;

Отже, поняття “інвестиційний процес” в перехідній економіці включаються:

• процес формування умов інвестування (правові, фінансові, приватного та державного характеру, екологічні, організаційні, інституціональні, техніко-технологічні, формування джерел інвестування тощо);

• процес залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій;

• визначення об’єктів інвестування;

• прийняття рішень щодо інвестування;

• розробка інвестиційного проекту;

• реалізація інвестиційного проекту;

• проведення постійного моніторингу процесу реалізації інвестиційного проекту;

• внесення коректив у процес реалізації інвестиційного проекту;

• визначення фактичної ефективності інвестиційного проекту;

• визначення тривалості дії впровадження, освоєння, розвитку, завершення інвестиційного проекту.

• проведення постійного моніторингу процесу реалізації інвестиційного проекту до його закінчення.

Реалізація інвестиційного проекту викликає активізацію багатьох сторін суспільного виробництва і соціального життя, тому необхідно встановити характер, тривалість, глибину, потужність впливу.

Інвестиційний процес – це процес матеріального і вартісного відтворення валового внутрішнього продукту. Періодична хвилеподібна зміна характеру використання енергії, машин, устаткування, будівель, науково-технічних напрямків, соціально-економічних систем господарювання, перехід на новий рівень економічної, соціальної, екологічної ефективності характеризується єдиним терміном “життєвий цикл”. Новий життєвий цикл повинен якісно і кількісно відрізнятись від минулого. Так, наприклад, у США появився термін “нова економіка” який пов’язують з народженням нової галузі суспільного виробництва інтелектуально – комп’ютерно-програмним виробництвом, що характеризується небаченою економічною ефективністю та швидкими темпами зростання і удосконалення, зміною поколінь, а в цілому зменшенням тривалості життєвого циклу виробництва.

Інвестиційний цикл включає в себе стадію підготовки ( науково-дослідних експериментальних робіт, пошукові роботи) стадію будівництва ( зведення об’єктів, пусконалагоджувальні роботи, випробовування устаткування у неробочому режим і), стадія освоєння (освоєння технологічних процесів, вихід на проектну потужність). Цим і закінчується інвестиційний цикл у погляді сучасних економістів – виходом на проекту потужність.

Інвестиційний процес включає в себе всі ті сторони на який він впливає і отримує зворотній вплив від викликаних ним процесів, позитивних і негативних. Це є основним критерієм включення різних складових частин, систем циклів, процесів які складають єдине ціле інвестиційний процес безкінечний у часі і умовно обмежений у просторі.