3. Під час самостійного вивчення дисципліни іноді виникає необхідність здійснювати бібліографічні посилання.

Найчастіше така необхідність виникає тоді, коли результати наукових досліджень, що пов’язані із дисципліною «Гроші та кредит» слід відобразити у контрольній чи дипломній роботі.

Бібліографія - (греч. biblion – книга, grapho – пишу) це галузь знань про методи і способи складання показників, списків, огляду друкарських робіт. Це один з найважливіших етапів вузівської підготовки фахівців, а також форма самостійної підготовки, в процесі якої здобуються уміння і навики організації і здійснення наукових досліджень. Завданням бібліографії є реєстрація друкарських робіт в певної галузі знань, окремої проблеми, або теми. Надається вона в наукових дослідженнях у вигляді переліку книг, журналів, статей і послань на місце, рік публікації, видавництво і ін.|посилання|

3.1. Використання в роботі основних цитат, цифрових даних, схем, формул і ін., запозичених з|із| наукових літературних і інших джерел, а також запозичення думок, висновків|висновків| і тому подібне|тощо| інших авторів обов'язково повинно супроводжуватися|супроводжуватися| посиланням|посиланням| на назву джерела.

3.2. Посилання в тексті роботи можна використовувати внутрішньотекстові або підрядкові. У першому випадку заслання додається відразу після закінчення цитати в квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела в списку літератури і відповідна сторінка. Наприклад [4, с. 35].

Підрядкові послання на використані наукові джерела рекомендуються в тих випадках, коли їх небагато, або коли вони зроблені на роботи, що не мають прямого відношення до теми, і, отже, не включені в список використаних джерел. В цьому випадку виноски нумеруються в межах сторінки під текстом цієї сторінки у вигляді виноски, в якій вказують прізвище і ініціали автора, назву джерела, видавництво, рік видання і сторінку.

4. Список використаних джерел контрольної чи дипломної роботи

4.1. Список повинен містити|утримувати| перелік джерел, використаних при виконанні дипломної роботи.

4.2. Відомості про джерела, включені в список, необхідно давати відповідно до правил бібліографічного опису

4.3. При оформленні списку використаних джерел слід використовувати алфавітний спосіб угрупування літератури. Заголовок книги, якщо автор не вказаний, треба розташовувати за абеткою|по алфавіту|. Проте|однак| спочатку списку слід виділити:

• закони України (групуються в алфавітному порядку);

• укази Президента (групуються в зворотному хронологічному порядку|ладі|);

• постанови|ухвали| Верховна рада України, Кабінету Міністрів України, інших центральних виконавських органів і органів влади ( у тому числі і НБУ);

• внутрішні інструктивні матеріали установ банків.

5. Самостійне вивчення літератури в галузі знань дисципліни «Гроші та кредит» часто пов’язана із контрольною чи дипломною роботою, тому важливо володіти основними правилами бібліографічного опису використаних джерел.

5.1. Об'єктами бібліографічного опису є закони України, укази Президента України, постанови|ухвали| виконавських і розпорядливих органів, а також твору|добутку| друку|печатки|: книги, періодичні або такі, що продовжуються|тривають| видання, статті в книзі, у випуску періодичного або такого, що продовжується|триває| видання, глава|розділ|, розділ або параграф книги і так далі

5.2. Якщо джерело, що наводиться|приводить| в списку літератури, використовувалося в роботі повністю|цілком|, слід дати його бібліографічний опис. Якщо ж використані окремі його частини|частки|, необхідно виконати аналітичний бібліографічний опис.

5.3. Бібліографічний опис складається з елементів, об'єднаних|з'єднаних| в області, і заголовків.

5.4. У бібліографічному описі областям і елементам передують наступні|слідуючі| умовні розділові знаки:

• крапка|точка| і тире - перед першим елементом кожної області, окрім|крім| першої;

• крапка|точка| - у відомостях про відповідальність;

• кома або двокрапка - перед відомостями (що відноситься до заголовка перед найменуванням видавництва);

• крапка з комою; коса риска - перед відомостями про відповідальність;

• дві косі риски - перед відомостями про документ в аналітичному описі його складової частини.

5.5. У заголовку опису книги одного або двох авторів наводять|приводять| прізвища в називному відмінку, наприклад:

Дорофєєва Н.В., Страту А.І. Організація готівкового обігу в Україні. Вісник НБУ. – 2007. – № 6. С. 4–5.

Єпіфанов А.О. Управління ризиками в платіжних системах / НБУ: УАБС / Єпіфанов А.О., Міщенко В.І., Савченко А.С. – Суми: Ініціатива, 2001. – 168 с.

Поляков в.П. Моськовкина л.А. Основи грошового звернення|звертання| і кредиту /Учебное посібник. М..: Инфра-м|, 2002 - 208 с.

5.6. У заголовку опису книги трьох авторів і більш наводять|приводять| прізвище автора, вказане в книзі першої, з|із| додаванням|добавляти| слів "і ін.". При необхідності в заголовку опису книги трьох авторів наводять|приводять| прізвища всіх авторів, наприклад:

Современные технологии управления промышленным предприятием: монография / А. Э. Воронкова, А. В. Козаченко, С. К. Рамазанов, Л. Е. Хлапенов. – К.: Либра, 2007. – 256 с.

5.7.Відомості про відповідальність (інформація про осіб|лиця| і організації, що брали участь в створенні|створінні| і підготовці книги і публікації) наводять|приводять| в описі після|потім| відомостей, що відносяться до заголовка, і відділяють|відокремлюють| знаком "коса риска", який передує лише|тільки| першій групі відомостей. Між собою групи відомостей про відповідальність розділяють крапкою з комою; однорідні відомості усередині|всередині| групи - коми. Наприклад:

Анніна І. О. Російсько-український словник / І. О. Анніна, Г. Н. Горюшина, І. С. Гнатюк та ін. – К.: Абріс, 2003. – 1423 с.

5.8.Схема аналітичного бібліографічного опису.

5.9. Перед відомостями про документ, в якому міститься основна частина|частка|, застосовують знак // "дві косі риски" з|із| пропуском|прогалиною| до і після знаку. Бібліографічні відомості в описі вказують|указують| в тому вигляді|виді|, в якому вони дані| в документі, або формулюють їх на підставі аналізу документа.

Кожній області бібліографічного опису, окрім|крім| першої, передує знак. – "крапка|точка| і тире"

Приклади|зразки| аналітичного бібліографічного опису:

Офіційно-документальні матеріали:

Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР.

Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Утв. пост|піст|. Правління НБУ від 21.03.01, № 22 №337/8979.

Інструкція НБУ «Про міжбанківські розрахунки в Україні». Утв. пост|піст|. Правління НБУ 08.05.02 р. № 417/6705.

Статті із|із| збірок|збірників|:

Житний П. Є., Шаповалова С. М. Формування вартості грошової одиниці в умовах протистояння банківської системи України світовій економічній кризі / П.Є Житний, С.М. Шаповалова // Вісник Львівської комерційної академії (Серія економічна). – Львів, 2009. – № 32. – С. 73-78 .

Шаповалова С. М., Карамишева Г. М. Спеціальні права запозичення (СПЗ) як інструмент глобалізації економіки // С. М. Шаповалова, Г. М. Карамишева // Актуальні проблеми економіки. – Київ, 2010. – № 9(111). – С. 17–24.

Статті з|із| періодичних видань:

Гриценко А., Кричевська Т. Монетарна стратегія: шлях до ефективної грошово-кредитної політики. Стаття третя. Основні засади побудови і за провадження середньострокової монетарної стратегії в Україні // Вісник НБУ. – 2006. – № 7. – С. 8–18.